Влада - це ми. Народ - це влада.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 10Следующая ⇒

Marian

Птах пороку випив мій нектар.

Тепер я пустоцвіт без нектар-дару

Пилок гріху залишивсь на пелюстках

О Боже! Як за часом в'яну... Господи,

пробач мене! За храмами не бачу тебе,

те є лиш тільки марення і пустота...

Тепер у дзеркалі я бачу лиш примару себе

То є не дар. Лиш більш - Мар'ян.

Лиш візуальна розкіш, то є лиш прикриття

Злодіяння не знімеш рухом перехрестя!

Сіріється в очах твоїх полинь гірка.

Намистом усмішки, ховаєш, як усі...

Свій: страх та біль перед життям.

Залишив гіркий присмак на губах

Але у погляді, побачив я дитину - тебе

То є нелегка досвіду моя сторінка,.. Так.

А Ти гадав, що згодуєш мені свій "мід"?

Я не сприймаю його, бо то лиш твоя хіть.

Січень 2013

Птица порока испила мой нектар.

Теперь я пустоцвет без нектара-дара

Пыльца греха осталась на лепестках

О Боже! Как по времени вяну... Господи,

прости меня! За храмами не вижу тебя,

то есть лишь только бред и пустота...

Теперь в зеркале я вижу лишь призрак себя

То есть не дар. Лишь более - Марьян.

Только визуальная роскошь, то есть лишь прикрытие

Злодеяния не снимешь движением перекрестившись!

Сереет в глазах твоих полынь горькая.

Ожерельем улыбки, прячешь, как все...

Свой: страх и боль перед жизнью.

Оставил горький привкус на губах

Но во взгляде, я увидел ребенка - тебя

То есть нелегкая опыта моего страница... Да.

Ты думал, что скормишь мне свой "мед"?

Я не воспринимаю его, ибо это лишь твоя похоть.

Unrequited

。Сама народжена із психо-травм,

вона дає мені дитину за дитям。

Єдиний спокій, - темрява та хаос;

Розхристаний Метелик Сну, дарує。

Квітень 2013

;Сама рожденная из психо-травм,

она дает мне дитя за дитям;

Единственный покой, - темь да хаос;

Растрёпанный Мотылёк Сна, дарит;

Chapter ETC | Songs

-kasUmi-

-UROlitos- як грався я із равликом.

Моя рука опустилась на самое дно.

私は許していない。(Нет мне прощения)

Хотя и молил Небо со дна.

Лишилася тільки вона. ( Моя душа )

My little. Ми такі схожі...

Ми разом на дні. Но и оба упали с неба...

And where to find the rescue and shelter to? (І де знайти допомогу й укриття?)

Нигде. Nowhere. Ніде. ノーホエア。

Пора признать и отпустить это, пока не растворились в одиночестве вместе.

-Kasumi- маленькая улитка, мы так похожи.

Дышать (Respire)

Свет засыпает пеплом и тьмою

В сердце пауки сплели паутину, мгновенье

И исчез яркий свет, - отнято все возможности любить!

Жить…

Гниющие кости, - отрешенный взгляд…

Не священные мощи, - всего лишь куча дерьма

Гнилые мысли, - закрываем челкой глаза

Отрешенные души, - дышим, еле живя и…

Любовное разочарование! Золото обернулось дерьмом

Священное, - стало не твоей веселой улыбкой, а рвотным пятном!

Ты не бабочка, лишь гусеница-паразит. Экскрементируй свою ложь! и

Гниющие кости, - отрешенный взгляд…

Не священные мощи, - всего лишь куча дерьма

Гнилые мысли, - закрываем челкой глаза

Отрешенные души, - дышим, еле живя и…

Жги, жги своё подлое сердце, сжигая предательством преданность

Ты все равно не умеешь любить. Не люби!

Я-то зашью своё сердце, а твоё - лишь пепел души…

Если есть демоны, такие как ты, то есть и ангелы

Как свет и тьма, зло и эликсир добра, - верю в это и…

Гниющие кости, - отрешенный взгляд…

Не священные мощи, - всего лишь куча дерьма

Гнилые мысли, - закрываем боль челкой, - наши глаза

Отрешенные души, - дышим одиночеством, еле живя

Выживаем чрез дни-мясорубки, веря во что-то

Дыша…

Вы любили? Если да, то жили, возможно, не зря

Light glow

С'Э

День за днем, збираючи погляди…

Бачиш ( бачу ) грайливі образи…

Приспів:

Вірю! Вірю!

Вірю! Вірю!

Серцем бачу віру…

А вони ходять колами навколо віри!

Ви з усіма вбивали в нас віру

Ви з усіма штовхали нас у спину

Приспів

Чи вірите самі?

Чи вірите самі?!

Чи вірите самі?!?

Самі зраджуйте серцем власну віру

Ви палили нас власними очима!

Посміхаючись, вустами брехали

Приспів:

Чи вірите самі?

Вірю! Вірю!

Чи вірите самі?!

Вірю! Вірю!

…

Зацькували, забили камнями…

Брехали, врали, брехали…

Зацькували, забили серце камнями…

Серцями-каменями…

Каменями…

Чи вірите самі?..

TaMiLa

Тримайся Таміла, тримайся і борись!

Блестящий металл у горячего сердца,
От памяти холод и мне не согреться.

Ношу у груди я пустой медальйон ,
Как тайну, загадку, негласный закон.

Ведь в сердце метели и звёздные вихри,
Всегда бушевали, но вдруг вот притихли.

Ношу у груди я пустой медальйон,
Храню в нём несказанных слов миллион

***************************************************
Ночь скрывает мои слёзы, за окном уже зима.
Мне не пережить морозы, душу обнимает тьма.
Закрываюсь я от мира, боль пытаюсь побеждать,
Но живу в прямом эфире и приходится скрывать

Ношу у груди я пустой медальйон ,
Как тайну, загадку, негласный закон.

Чувства в сердце задыхаются, а душа молчит.
Отпустить не получается, прошлое как шрам болит.
Отравляет одиночество каждый день и каждый миг,
Это всё моё пророчество,я срываюсь вновь на крик,

Ношу у груди я пустой медальйон,
Храню в нём несказанных слов миллион

Стаями птиц разлетается небо, разбиваясь о мокрый асфальт дождём,
Я уйду в те миры, где меня ещё не было, и не буду жалеть никогда ни о чём.

Ношу у груди я пустой медальйон,

Как тайну, загадку, негласный закон.

Храню в нём несказанных слов миллион…

Chapter || 2014

-відчай-

Мій біль та сум, розчарування

у всьому, що я бачу і у чому я живу

Усі, - не ті, якими бачив.

А тих, що дійсно бачив - зрадив.

Чому?.. я знов тану у самотинні

зневірившись у всіх й в усьому, я...

Як важкий сірий попіл,

тону, в безмежність вод Дніпру.

Чому..? Чому?! Чому?!! - питаю, ще

трохи, і у відчаю остаточно я помру!

12.06.14.

~

Моя боль и печаль, разочарование

во всем, что я вижу и в чем я живу

Все - не те, которыми видел.

А тех, что действительно видел - предал.

Почему?.. Я снова таю в самотности

отчаявшись во всех и во всем, я...

Как тяжелый серый пепел,

тону, в бесконечность вод Днепра.

Почему..? Почему ?! Почему?!! - Спрашиваю, еще

немного, и в отчаянии окончательно я умру!

12.06.14.

~

-с тобой-

Я отправлюсь с тобой хоть на край света.

Я согрею тебя, только позволь сделать это

Я всегда буду рядом, просто за руку держи!

Я всегда, навсегда, буду лишь для тебя...

-с тобой-

Январь 2014

-СтенаниЯ-

Я весь измучен -

тут мне тюрьма,

и будто губы нитью сшиты

и руки позади, -

закованные в кованные цепи.

И даже взор закрыт

туманной пеленою.

Хочу дышать, но что-то душит

Хочу писать, но будто

...пальцев нет.

Всё это сон!!!

Но некуда бежать…

05|09|14

[Прилетіли нізвідки, від Сонця]

Прилетіли дивні птахи,

сотні їх, - окупували дерева

Хата від них - уся гудить…

Навіть кіт, забився подалі.

- Дивина, треба вийти назовні!

Із вікна, лише тіні та писк.

Захопивши з собою рудого,

я виходжу на сонячний двір.

Птахи тінями сірими літають,

із далека, гуртуються разом.

Де ви були раніше, смугасті?

...такі дивні й цікаві.

Щось у дзьобиках в них…

- Мяу! - дає голос котейко.

Закриваючі повіки, він дивився

на Сонце, що цілувало його очі.

18.  9. 14.

Прилетели странные птицы,

сотни их, - оккупировали дерева

Дом от них - весь шумит...

Даже кот, забился подальше.

- Странно, надо выйти наружу!

Из окна, только тени и писк.

Захватив с собой рыжего,

я выхожу на солнечный двор.

Птицы тенями серыми мечутся,

издалека, группируются вместе.

Где вы были раньше, полосатые?

...такие странные и любопытные.

Что-то в клювиках у них...

- Мяу! - Дает голос котейко.

Закрывая веки, он смотрит

на Солнце, что целовало его глаза.

А серце так щемить...

А серце так щемить від смутку того що було!
Ой, як болить! Ніколи не забуду я героїв!
Ніколи не забуду, що бороли й перемоги!
Не будьмо забувати, що ми вимагали!

Не Джабба-хатів, і не Юль з косою,
Ні Дартів Вейдерів, але й і не ПР-гандонів!
Якого біса відбувається, питаю я?!
За що ми мерзли, і кістками лягали українськії герої?!

Я хочу бути серед виру страждання!
Посеред виру цього важкого життя!
Щоб не забутись в важчих кайданах!
Гроші - то яким є жахливе ім'я.

Не смійте забувати наших героїв!
Не вірте минулим чортам!
Хто що - мав вже час показати у полум'ї...
Майдану, - як символу честі і гідності нашого життя!

3 квітня 2014

В якій країні ми живемо?!

О, Боже мій!

В якій країні я прокинувсь?

Одного ранку...

Де б'ють дітей й

Старих наших батьків...

Кийком забити хочуть

Правду!

Помиями облили лжі її...

І влада - є злочинноє кубло!

Міліція шпигує вже за мною...

Мільйони українців вже

- Повстали!

І хочуть лиш одного:

Свободи, Правди, і Життя без крові!

Вільного Життя!..

03. 12. 13.

Ты, милый думаешь, не понимаем?

что #жертва наша крайне велика?..

Что на луках-полях - #кровь стынет -

такова всегда цена Свободных дней.

И толку говорить? #Дискуссии нет места

Один путь был и есть, - по правде.

И как ты не крути, как ни смотри -

без Революции нам тут не место.

В отчаянии, осознали, что те

кто первым воззывал и гнал,

в #пламя перемен за #жизнь и #честь, -

нам такой же #враг, как и прочие.

Нет, хламу не ясно всё и до сих пор,

в узды берут свой старый путь.

Другого не знают, другими им не быть,

и руки вновь кровью умывают.

И чем более их в #хлам и #пыль бросаем

знаем, - Майдану 3.0 - быть опять.

Всю #власть уничтожить в #корень,

физически, без эмоций, с расстановкой.

Ведь мы изменились, мы цену знаем, -

они ничего до сих пор так и не поняли…

#Система новая их сметёт без жалости,

ушла их жалкая ничтожная #эпоха.

#Власть - это мы. #Народ - это власть.

#Паразитам у власти - не быть!!!

И мы, теперь от старого до молодого

в глаза друг-друга смотрим по-другому.

19. 09. 14.

Ти, милий гадаєш, не розуміємо?

що жертва наша вкрай велика? ..

Що на гаях-полях - кров холоне -

така завжди ціна Вільних днів.

І сенсу говорити? Дискусії немає місця

Один шлях був і є, - по правді.

І як ти не крути, як не дивись -

без Революції нам тут не місце.

У відчаї, усвідомили, що ті

хто першим закликав і гнав,

в полум'я змін за життя і честь, -

нам такий же ворог, як і інші.

Ні, хламу не ясно все і досі,

в вузди беруть свій старий шлях.

Іншого не знають, іншими їм не бути,

і руки знову кров'ю умивають.

І чим більш їх в мотлох і пил кидаємо

знаємо, - Майдану 3.0 - бути знову.

Усю владу знищити в корінь,

фізично, без емоцій, з розстановкою.

Адже ми змінилися, ми ціну знаємо, -

вони нічого досі так і не зрозуміли ...

#Система нова їх змете без жалості,

пішла їх жалюгідна незначна #епоха.

Влада - це ми. Народ - це влада.

Паразитам у владі - не бути !!!

І ми, тепер від старого до молодого

в очі один-одного дивимося однаково.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте