Революція. Бісить. . Болото. В якій країні ми живемо. . . В-н-п-м-н-з. Де знайти. . . . До себе. Цикл -марсу-. Хокку Марсу. Хокку Аресу. Хокку Нергалу. Хокку Мартеко. Думок||димок. Епікриз болю. Зомбі-нацист. Князи грязи. Кохання у руках-долонях. Любимому

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 10Следующая ⇒

1 Революція

Вітер нещадно віє

Сніг січе, немов пісок

І нестримані надії...

Просочились крізь долоні

Мов утой малесенький

Пісок...

Та, нічого. Є ще віра

І в мені, та навіть, в деяких

Людей...

Що не лишили надії,

А ще роблять, вірять

Не втулившись тупо...

В зомбі-монітор.

Не лишаючи надії

Все змінити в унісон!

Січень 2013

Ветер беспощадно веет

Снег сечет, как песок

И несдержанные надежды...

Просочились сквозь ладони

Как в тот маленький

Песок...

Да ничего. Есть еще вера

И во мне, и даже, в некоторых

Людях...

Что ни оставили надежды,

А еще делают, верят

Не втупившись тупо...

В зомби-монитор.

Не оставляя надежды

Все изменить в унисон!

Бісить!

Та скільки ж можна?!

Тупо-бридло вже!

До телевізора тулиться?

Та скільки можна? Зомбі!

В ящик утулитись і

Тупо все, усе – нормально?!

Якого біса?! А я сиджу

Перед компом. Рядки задіяні

Ось, я зараз, - вам пишу!

Як М.Хвильовий відмичав:

Клавіатруте! І я – клавіатурю.

А мати все, пред зомбо-боксом

Зима 2013

Да сколько же можно?!

Тупо-отвратно уже!

К телевизору ютится?

Да сколько можно? Зомби!

В ящик утулились и

Тупо все, все - нормально?!

Какого черта?! А я сижу

Перед компом. Строки задействованы

Вот, я сейчас, - пишу!

Как М. Хвылевой отмечал:

Клавиатурте! И я - клавиатурю.

А мать все, пред зомбо-боксом

Болото

болото - в нім хтось

Пішов вже з головою.

Очі не горять більше

Натомість - палає душа

Хто я, до біса такий?!

наважився ходити

На гладіні огидній

Топі. Топи, топи, топи!

...

Зате, - я сміливіше ніж Ти

.втомлений споглядати…

2013

болото - в нем кто-то

Ушел уже с головой.

Глаза не горят больше

Зато - полыхает душа

Кто я, к черту такой ?!

решился ходить

На глади отвратительной

Топи. Топи, топи, топи!

...

Зато, - я смелее чем Ты

.уставший созерцать...

В якій країні ми живемо?!

О, Боже мій!

В якій країні я прокинувсь?

Одного ранку...

Де б'ють дітей й

Старих наших батьків...

Кийком забити хочуть

Правду!

Помиями облили лжі її...

І влада - є злочинноє кубло!

Міліція шпигує вже за мною...

Мільйони українців вже

- Повстали!

І хочуть лиш одного:

Свободи, Правди, і Життя без крові!

Вільного Життя!..

03. 12. 13.

В-н-п-м-н-з

Вы ничего не знаете

О мне, и вообще...

В ладони видя только

Каплю... ~ Моря.

Но осуждений - море.

Цепляетесь за капли

Когда пред вами - Океан.

Май 2013

Де знайти?..

Де знайти Свободи в Україні?

Де напитись з Правди джерела?

Де у водах Істини омитись?..

Може, кажуть, де на острові Дніпра.

Як скажене марення брехливе,

цю отруту "Влади" загнобить..?

Як, у демократію вдягнутись?

Кажуть, не здаватись треба, йти.

Як усім дійти до праведної цілі?

Віра дійсна видна лише по ділах...

Все, що маємо зробити, - крок:

Лише до дії, кажуть; тільки так!

[16-12-13] Львів | Нікополь

До себе

Чому життя таке складне?

Як пазл, що не зокласти…

Чому життя таке важке?

Як камінь, що у Прірву тягне…

~впасти~

Легка стежина – жалить; біль

Важку стежину – марно й

рідко обирають, бо це є мила

пуста Надія… Прикра мрія.

~Життя остогидніло~

Та, що є «шлях», що «вибір»?

Куди б ти не пішов: повір, -

життя у тебе лиш одне-єдине.

Життя у всіх різниться, а Смерть –

~одна для всіх~

.14.8.13.

Почему жизнь такая сложная?

Как пазл, не сложить...

Почему жизнь такая тяжелая?

Как камень, в Пропасть тянет...

~ упасть ~

Легкая тропа - жалит; боль

Тяжелую тропу - бесполезно и

редко выбирают, потому что это милая

пустая Надежда... Досадная мечта.

~ Жизнь осточертела ~

И, что есть «путь», что «выбор»?

Куда бы ты ни пошел: поверь, -

жизнь у тебя только одна-единственна.

Жизнь у всех разнится, а Смерть -

~ одна для всех ~

цикл -Марсу-

«Одиночества абсолют, -

на Марсе - Равно:

последнему, - Смерти.»

* хокку Марса

«Проходы, полностью

На Марсе - закрыты:

И тоска но и безопасность.»

* хокку Аресу

«Нежности абсолют,

на Марсе, - всюду, един...

Неистовые движения, - успокой.»

* хокку Нергалу

«Призраки и ночи тени - ходят

На Марсе, - это просто работы:

Братья и твои друзья. Чти их.»

* хокку Мартеко

(Эти хокку - часть моей книги "Марс & 1", написанной в 2013 году)

_____________

«Самота цілковита, -

на Марсі – Дорівнює:

останньому, - Смерті.»

Хокку Марсу

«Хідники, цілковито

На Марсі – зачинені:

І туга але і безпека.»

Хокку Аресу

«Ніжність цілковитість,

на Марсі, - усюди, єдина…

Шаленіші рухи, - тямуй.»

Хокку Нергалу

 «Привиди та ночі тіні - ходять

На Марсі, - це просто роботи:

Брати та твої друзі. Шануй їх.»

Хокку Мартеко

думок||димок

.лише думок молекули

що димкою крадуться.

.розвіятись по вулиці

в кватирки заберуться.

.а потім - у легені...

надалі - у твій мозок.

.можливо - зачарує,

можливо - затормозить.

21.05.13.

лишь мыслей молекулы

что дымкой крадутся.

.развеялись по улице

в форточки уберутся.

.а затем - в легкие...

в дальнейшем - в твой мозг.

.возможно - очарует,

возможно - затормозит.

Епікриз болю

Дні і Ночі протікають

У самотньому холоді

Я – віддзеркалення у калюжі.

Мене легко образити;

І ще легше – зробити боляче

Я Самота, - забута у спогадах

Я Німота, - хоча безліч думок

Що сплелись у душі, забагато

Мене й легко образити;

Ще легше – зробити боляче

У повутинні-самотинні…

Я помираю морально, і болісно

Мені нестерпно від вашого холоду

Так, мене легко образити;

І так легко зробити боляче…

…

P.S. Ви ж бо, - дієва мораль:

Водночас, ви ті, хто і робить боляче.

19.05.13.

Дни и Ночи протекают

В одиноком холоде

Я - отражение в луже.

Меня легко обидеть;

И еще легче - сделать больно

Я Одиночество, - забыт в воспоминаниях

Я Немота, - хотя множество мнений

Что сплелись в душе, многовато

Меня легко обидеть;

Еще легче - сделать больно

В паутине-тине...

Я умираю морально, и мучительно

Мне невыносимо от вашего холода

Да, меня легко обидеть;

И так легко сделать больно...

...

P.S. Вы же, - действенная мораль:

Одновременно вы те, кто и делает больно.

Затяжка-поцілунок [Дай мені вдихнути]

Чому, я прошу в нього...

цигарету, коли курить він?

Одна, чи дві затяжки...

Подих у легені самовбивства,

Такий жахливий крок...

До самоособистого призирства

До моїх губ, ніколи не торкнеться

Його губи. Бо Він уже,..

В Стосунках; Та й я - ніхто

Бо намагаюсь вичистити

Із серця - бруд, а у легені -

Попіл! Попіл затяжки-поцілунку.

Що я зриваю з його вуст…

13. 04. 2013.

Почему, я прошу у него...

сигарету, когда курит он?

Одна или две затяжки...

Дыхание в легкие самоубийства,

Такой ужасный шаг...

К самоличному презрениею

К моим губам, никогда не коснутся

Его губы. Ибо уже...

В отношениях; И я - никто

Потому стараюсь вычистить

Из сердца - грязь, а в легкие -

Пепел! Пепел затяжки-поцелуя.

Что я срываю с его уст...

Зомбі-Нацист

Що вже казати можна?

Коли лише у захист мови

Нацистом називають, без гріха

І ніби смішно те і файно.

Але, наскільки мозок у людей

Відраза від таких свиней…

Бо коли йдеш ти на Сис-

Тему-темну, сіру, - відчайдушно

Ти не людина вже – інакшим

Вже тебе вважають, гнівно…

Ельфом, тролем, - фантазуйте.

Нічого бачити не хочуть – зомбі.

Ніяких дій, ані активності людей

Кусають гнівно, в мозок, з тріском

І так підступно… Мов гієни…

2013

Что уже говорить можно?

Когда только в защиту языка

Нацистом называют, без греха

И вроде смешно то и файно.

Но, насколько мозг у людей

Отвращение от таких свиней...

Потому когда идешь ты на сис-

Тему-темную, серую, - отчаянно

Ты не человек уже - другим

Уже тебя считают, гневно...

Эльфом, троллем, - фантазируйте.

Ничего видеть не хотят - зомби.

Никаких действий, ни активности людей

Кусают гневно, в мозг, с треском

И так коварно... Как гиены...

Князи Грязи

Из грязи в Князи?

Хм... Не в Князи,

Ибо все мы в грязи.

Князи - Грязи…

(2о.о8.13)

Кохання у руках-долонях

І я сиджу, немов один і разом з Ним, водночас!

Між нами - лише малесенька коробка…

Та так великий простір, її порожніх майже стін.

В руках у нього, - кролик білий, чорна плямка;

Він червоноокий та дурний-дурний, і боязкий,

За що любити цю тварину? За що любити і мене?

Чи не тварина я? Існуючі як гусінь, не встану та…

Не полечу. Який бо я метелик? Лиш сміх та мрії.

Які, чомусь він знову кличе. Без наміру? В очах

 Питаю його: чому? Бо його хлопець дуже милий

Та ніби ж в них – «ідилія кохання», - не як у мене

Тому, - нічого я не розумію. Та ні – я не закоханий

То тільки в мене, - підозрілі мрії. А ще: Нічого…

Але, колись, можливо, - заквітне цвіт Кохання

І в моїх знедолених схолоджених німих руках.

12. 04. 13.

И я сижу, будто один и вместе с Ним, одновременно!

Между нами - лишь маленькая коробка...

И такое обширное пространство, ее пустых почти стен.

В руках у него, - кролик белый, черное пятнышко;

Он красноглазый и глупый-дурной, и робкий,

За что любить это животное? За что любить и меня?

Иль не животное я? Существуя как гусеница, не встану и...

Не полечу. Какая же я бабочка? Только смех и мечты.

Которые, почему-то он снова зовет. Без умысла? В глазах

Спрашиваю его: почему? Потому что его парень очень милый

Да вроде бы у них - «идиллия любви», - не как у меня

Поэтому, - ничего я не понимаю. Да нет - я не влюблен

Это только у меня, - подозрительные мечты. А еще: Ничего...

Но, когда, возможно, - зацветет цвет Любовь

И в моих обездоленных замерзших немых руках.

2013

Любимому

[коханому]

Я не знаю рук,

нежнее, чем Твои

Я не знаю Сердца,

теплее, чем Твоё.

2013

Мене роздирають Інь та Янь

Мене роздирають Інь і Янь...

Де шукати вихід, поки Світ не...

але він вже - не зупинити,

вже, нічого мені не змінити...

-07.06.13.-

Меня раздирают Инь и Янь...

Где искать выход, пока Мир не...

но он уже - не остановить,

уже, ничего мне не изменить...

Метелик у багні

І знов я повертаюсь до страждання:

Тяжіють сльози на моїх очах сумних

А в противагу – підношу я куточки губ

Своїх.., згвалтованих вже вдруге…

Болить

Теплиться кров, хоч холодіють руки

Забути б все, закривши завше очі…

Жевріє серце у долоні, не знаючи що з ним

Робить мені? Бо у душі – шкребеться шкло

В мені.

13 січня 2013

И снова я возвращаюсь к страданию:

Тяготеют слезы на моих глазах печальных

А в противовес - возношу уголки губ

Своих.., изнасилованных уже во второй раз...

Болит

Теплится кровь, хоть холодеют руки

Забыть бы все, закрыв на всё глаза...

Теплится сердце в ладони, не знаю что с ним

Делать мне? Поскольку в душе - скребется стекло

Во мне.

Ми діти, - заводських людей,

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?