Текст для сожжения бескультурности

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 10Следующая ⇒

Пандорум

Вони ходили завжди майже поруч…

Хоча від серця один-одного мали ніби

Ні-чо-го. Тож, хто наважиться відкрити

Кохання скрині механізм Пандори?..

І вже не тільки доторкнутись до зеркалю

А розірвати межі відображення у склі?

В надії віднайти, все те, що в прихистку

Душі ховається, - надії. Та все б те і нічого

Але ж ряхтять за спинами їх сірі тіні,

Ті чудиська Пандоруму, у кожного в душі

Та ті, хто торкає тінню до рук їх, цілунком

Де ж Всесвіт подій? Він у оскілках душі…

2013

Они ходили всегда почти рядом...

Хотя от сердца друг-друга имели словно

Ни-че-го. Поэтому, кто осмелится открыть

Любви ларец механизма Пандоры?..

И уже не только прикоснуться к зеркалу

А разорвать границы отражения в стекле?

В надежде найти, все то, что в убежище

Души скрывается, - надежды. И все бы то и нечего

Но кряхтят за спинами их серые тени,

Те чудища Пандорума, у каждого в душе

И те, кто трогает тенью в руки их, поцелуем

Где же Вселенная событий? Он в осколках души…

Переддень Переддня

Квіти край дороги,

Запашні й одвічні:

Миті… Гарні миті,

Я один – щомиті…

Кішка лізе в очі,

Що вона то хоче?

За вікном тепло, а

холодно самому...

Я один, одвічно?

Я один – щороку;

Чи не сам, дурепа?

Вигадав самотність.

25.04.13.

Цветы у дороги,

Душистые и извечные:

Момент... Хорошие моменты,

Я один - ежесекундно...

Кошка лезет в глаза,

Она что хочет?

За окном тепло, а

холодно самому...

Я один, вечно?

Я один - ежегодно;

Иль не сам, дура?

Придумал одиночество.

Пішли у Далі?

Часи змінились, кардинально

Усе, за що боролись, - утікло

І тепер кожен - сам собі

Далі!

І стало забагато Сальвадорів,

І так замало - Уальдів…

Особистої моралі, в наші

Дні!

І хто тепер?! І як це?

Зрозуміти навіть важко!

Свободоборую. Так, мені!

Як так?

За те, за що боролись одиниці

Вбиває, - без жалю

У наші сумні дні!

І сіро…

І хто тепер Далі?

Все нишкло - в далечинь

Тепер - нас - забагато…

Тіней.

Одна за іншою, в багні

У постаті - одні - віддачі.

Омиймося в струмках душі

Своїх.

18. 02. 13.

Времена изменились, кардинально

Все, за что боролись, - утекло

И теперь каждый - сам себе

Дали!

И стало много Сальвадоров,

И так мало - Уальдов...

Личной морали, в наши

Дни!

И кто теперь ?! И как это?

Понять даже трудно!

Свободоборую. Так, мне!

Как так?

За то, за что боролись единицы

Убивает, - без сожаления

В наши печальные дни!

И серо...

И кто теперь Дали?

Все сникло - в дали

Теперь - нас - слишком много...

Теней.

Одна за другой, в грязи

В фигуре - одни - отдачи.

Омоемся же в ручьях души

Своих.

Подоба Пікассо

Я хочу бути Вільним Вовком

Ривками, вільним потоком…

Серед зірок. Подалі джерела

У митях забуття, у затінку часу

Серед буття реального, - життя

Не серед копій, цього забуття.

Не сенс у тому, що слова Пікассо

А суть у тому, у різноманітності

Як манна, та роса – оця краса

Не пристосовуйся! Живи-диши!

Настільки закоротке це життя!!!

Не спи, шукай своє єство та сенс

Пліти свій спліт, в Мисливця снів

Спіймаєш, - то бери! Чому ти спиш?!

Задатки – не талант, то є твоя робота

Якщо можливості розквітли – квітни

Бо більшості людей судилося лише

Подоба, тінь, копіювань пустоти!

2013

Посміхайтесь!

Посміхайтесь, - бо - за це боролись

О Боже, як боролись чистими серцями!

Наші предки, - українці сильні

Не сумуйте, не журіться

Не журіть, бо в неволі, - були не ми

А поневолені Росією раби, - батьки

То тепер ж - ми вільні! Вільні...

Тож прошу, - Посміхніться...

Посміхайтесь вільно і живите вільно!

Улыбайтесь, - потому - за это боролись

О Боже, как боролись чистыми сердцами!

Наши предки, - Украинцы сильные

Не унывайте, не журитесь

Не грустите потому что в неволе, - были не мы

А порабощенные Россией рабы, - родители

То теперь же - мы свободны! Свободные...

Поэтому прошу, - Улыбнитесь...

Улыбайтесь свободно и живите свободно!

Посмотрите

Посмотрите, поглядите на всходы:

нет времени ждать зрелые плоды;

посмотрите в эмбрион, в корень...

Зла деяния ваши явственно видны:

Это: ненависть, насилие, и злоба...

То, что раны, вину за собою несёт!

Июнь 2013

Почему ты не ценишь?

Почему ты не ценишь мгновения?

Почему ты бежишь в "их" никуда?

Там, куда от множества трения...

круг гудит, разлетаясь по швах?

18 сентября 2013

Ра;life

В моих красочных сновидениях

Нет места серой яви.

В моей серой, обреченной

Яви…

Нет. Лишь иллюзия, моих

Красочных снов наяву…

Я – живущий в собственной

Утробе…

Мечтаний, поступков и снов

Когда и как, попала бабочка?

В утробу, опустевших…

Снов?

Я явь люблю и гневно ненавижу

Зализывая жалкие шрамы, чрез

Явь – лишь озноб и горячка.

Жизнь…

Для нежной души человека

Отвратительный туберкулёз

И яд, проникает, когда утроба

Рождает…

Смесь крови и слёз, что зачал

Родил сам, и вскормил, воспитал

В себе, смесь одиночества слез.

Кровь.

-

У моїх барвистих сновидіннях
Немає місця сірому буттю.
В моєму сірому, приреченому

Бутті...

Ні. Лише ілюзія, моїх
Барвистих снів на яву...
Я - що живе у власній

Утробі...

Мрій, вчинків і снів
Коли і як, потрапив метелик?
У утробу, спорожнілих...

Снів?

Я яв люблю і гнівно ненавижу
Зализуючи жалюгідні шрами, через
Яв - лише озноб і гарячка.

Життя...

Для ніжної душі людини
найогидніший туберкульоз
І отрута, проникає, коли утроба

Народжує...

Суміш крові і сліз, що зачав
Породив сам, і вигодував, виховав
У собі, суміш самотності сліз.

Кров.

Травень 2013

Самотнє Тіло

Самотня постіль

Самотнє тіло...

Та тепле серце.

Кого воно зігріло?

Наївне, та мінливе

Занадто мрійливе.

Та маю свої крила

- Нездійснені мрії.

Та Здійснені надії.

27.04.13.

Свет Среди Камней

Я вижу в людях Свет

Который не во всех развит~

А видишь Ты частички силуэта

Просветление?

В других, в себе, во мне?

Мне странно было жить

Среди теней-камней…

А что теперь?

Теперь, мне также странно

Жить в частицах просветления

Что есть добро и зло?

А Тьма, что? Свет?..

И «миг» да «вечность»?

Все это – лишь Вселенская материя

За мигом просветления – мгла.

2013

Спасибо

 Спасибо,

моя вымышленная Сказка – интереснее,

за вашу лживую Быль…

 Спасибо,

Но, мои Воздушные Замки – всегда!..

Укрывали меня, а не вы и ваши слова

 Спасибо,

но волос моих краска – будет ярче!

А размах всё длиннее.

 Спасибо,

но быть не может со мною - иначе

Так как Личность я, а не изувер

 Спасибо,

я чего-то мог не заметить, - но я помню

Понимание. Всё тепло и ваше добро…

 Спасибо,

- ибо меня многие хотят убить, изувечить

ведь во мне живут Дети: Он, + Она и = Оно.

19.05.13.

Т.чиТ.?

.

Толерантність – яке чудове слово

Та, злобні люди, отруїли сенс…

«Толерастом» - обзивають.

..

А що, для Тебе, слово це?

Чи Те чи Те? Байдуже?

…

Замало часу, для байдужості!

~~

Бо, що є Життя?

Як не поступове гниття?

18.05.13.

Толерантность - какое замечательное слово

Но, злобные люди, отравили смысл...

«Толерастом» - обзывают.

..

А что, для Тебя, слово это?

То ли То ли? Равно?

...

Мало времени, для равнодушия!

~~

А то, что есть Жизнь?

Как постепенное гниение?

Так, я бідний

Так, я бідний! Я це знаю…

Але біди із того, Не плекаю!

Бо то маю, Те, - що маю.

І талант мій, - Боже, знаю!

Я без бідності: Не виростив

Не виплекав б, В своїй душі!

Бо насправді, - маю інше.

Що дорожче і гарніше…

Квітку в Серці, і Надію.

Віру в те, у що я Мрію!

Січень 2013

Да, я бедный! Я это знаю...

Но беды с того, а не питаю!

Ибо имею То, - что имею.

И талант мой, - Боже, знаю!

Я без бедности: не взрастил

Не вырастил бы, в своей душе!

Ведь на самом деле, - имею другое.

Что ценнее и красивее...

Цветок в Сердце, и Надежду.

Веру в то, во что Мечтаю!

Бескультурность надо сжигать. Вот как это делается:

Мне уже надоело, надоело слышать одно и тоже,

одни и те же вопросы, на которые вы не будете слышать ответ.

Я скажу один раз, и не буду мучить себя к 77-го колена

Да. Просто берите и жгите!!!

2013

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров