Класифікація методів викладання

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 30 из 99Следующая ⇒

37. Етапи наукового дослідження

Наукове дослідження — процес вивчення, експерименту, концептуалізації та перевірки теорії, пов'язаний з отриманням наукових знань.

Наукове дослідження проводиться в три етапи.

На першому етапі дослідження всебічно аналізується сучасний стан проблеми, яка вивчається і розробляється, техніко-економічне обґрунтування теми.

На основі аналізу стану проблеми, актуальності, новизни теми і визначаються основні завдання дослідження.

Актуальність визначається тим, як вирішення даної проблеми буде сприяти розвитку пріоритетних напрямів науки, забезпеченню виконання економічних програм держави чи певного регіону, зв'язок проблеми із комплексними програмами.

Актуальність теми можна визначити також враховуючи:

— значимість розробок для різних нових напрямів у галузі науки, техніки та виробництва;

— створення нових технологій, нових типів продукції, об-ладнання;

— вирішення комплексних питань підвищення якості про-дукції, виробів, економія матеріалів, поліпшення умов праці, по-ліпшення параметрів виробів.

Після затвердження техніко-економічних показників конкретизуються цілі та завдання, встановлюється зв'язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими науковцями або плануються для виконання, визначаються і обґрунтовуються об'єкти дослідження. Складається бібліографічний список вітчизняної і зарубіжної літератури, науково-технічних звітів НДІ, реферативних збірників.

Далі складається план наукового дослідження теми, методики дослідження і робочий план. У програмі вказується замовник роботи, виконавці, обсяги і термін виконання. У плані визначається період виконання, сума затрат, джерела фінансування й очікувальний ефект від результатів дослідження.

Із методик дослідження вибирають методи, які найбільше доцільно використовувати при дослідженні конкретної теми.

На другому етапі концентруються зусилля виконання поставлених конкретних завдань, розроблених на першому етапі. Проводяться теоретичні чи експериментальні дослідження для отримання інформації про об'єкт, явище чи процес, яку аналізують, групують для подальшого її перетворення відповідно до потреб дослідження.

Етап проведення дослідження з використанням теоретичних та емпіричних методів починається із доведення робочої гіпотези, формулювання висновків і рекомендацій, постановки експерименту, коригування попередніх висновків і результатів.

Після закінчення теоретичних і експериментальних досліджень проводиться загальний аналіз. Основою загального аналізу теоретичних та експериментальних досліджень є співставлення робочої гіпотези з отриманими даними в процесі дослідження.

Після проведення аналізу і оцінки економічної ефективності НДР, формуються висновки та рекомендації.

Кінцевою формою реалізації результатів науково-дослідної роботи є впровадження її результатів у виробництво.

Методи викладання(від гр. mthodos — спосіб пізнання, шлях дослідження) — це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань.

Класифікація методів викладання - впорядкована за певними ознаками система методів або груп методів викладання знаками та встановлення між ними зв’язків.

Перша класифікація МВ у 40-х роках ХХст. Лернер, Саткін, Данилов, Єсипов, Петровський, Паламарчук, Махмутов, Алекюк, Ващенко Бабанський- розробляли КМВ. В психології.

В методах викладання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання навчальної функції — викладання; а також метод навчання як спосіб пізнавальної діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями та навичками — учіння.

Класифікація методів навчання

У дидактиці є різні підходи до класифікації методів навчання. Так, поширені класифікації методів за джерелами знань (Петровський, Є.Я. Голант, Н.М. Верзілін.); за характером логіки пізнання (І.Я. Лернер Саткін); за рівнем проблемності засвоєння знань (М.І. Махмутов); на основі цілісного підходу до процесу навчання (Ю.К. Бабанський); на основі цілісного підходу до навчальної діяльності (A.M. Алексюк) за основною дидактичною метою та завданнями: оволодівання новими знаннями, формування вмінь, навичок, перевірка оцінка знань(Данилов Єсипов)та інші. Охарактеризуємо деякі з них.

Методи навчання за джерелами знань  три групи методів навчання: словесні, наочні, практичні .

Словесні методи навчання. Розповідь - Пояснення - Бесіда Лекція —(репродуктивна,  еврестична, вступна, поточна і підсумкова інструкт)

Наочні методи передбачають, передусім, використання демонстрації та ілюстрації.

Демонстрація - Ілюстрація - Спостереження

Практичні методи навчання. Cпрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок, логічному завершенню ланки пізнавального процесу стосовно конкретного розділу, теми.

Лабораторна робота - Практична робота – Вправа.

За етапами навчання: підготовка до вивчення нового, вивчення нового - конкретик- поглиблення - застосування знань і вмінь – оцінювання.

Спосіб керівництва: пояснення педагога, самостійна робота

Логіка навчання – індидуктивна, дедуктивна, аналітична, синтетик

За характером діяльності виховання – пояснювання - ілюстративні, репродуктивні, проблеми викладу, частково-пошукові, дослідницькі (Лернер).

Найпоширенішою в дидактиці останніх десятиліть XX століт­тя стала класифікація методів навчання, запропонована Ю.К.Бабанським. з точки зору цілісності підходу до діяльності. В ній виділяється три великі групи методів навчання:

— методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

— методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

— методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

бінарні(інтегровані)

Основою даної класифікації є цілісний підхід до діяльності вчителя і учня в навчально-виховному процесі.

I. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Перша підгрупа (за джерелом передачі і сприймання навчальної інформації): Словесні (розповідь, бесіда, лекція); Наочні (ілюстрація, демонстрація); Практичні (досліди, вправи, навчально-продуктивна праця).

Друга підгрупа (за логікою передачі і сприймання інформації): Індуктивні; Дедуктивні;

Аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні.

Третя підгрупа (за ступенем самостійності мислення учнів у процесі оволодіння знаннями): Репродуктивні; Проблемно-пошукові.

Четверта підгрупа (за ступенем управління навчальною діяльністю. Навчальна робота під керівництвом учителя. Самостійна робота учнів): Робота з книгою, письмова робота, лабораторна робота; Робота під керівництвом учителя, включаючи й роботу на навчальних машинах; Самостійна робота учнів (з книгою, письмова, лабораторна, виконання трудових завдань).

II. Методи стимулювання і мотивації навчання.

Перша підгрупа: Методи стимулювання інтересу до навчання; Пізнавальні ігри; Навчальні дискусії. Створення ситуацій емоційно-моральних переживань; Створення ситуацій зайнятості, апперцепції, пізнавальної новизни.

Друга підгрупа: Методи стимулювання почуття обов'язку і відповідальності; Переконання в значущості навчання; Пред'явлення вимог, вправи, спрямовані на виконання вимог; Заохочення в навчанні. Засудження недоліків у навчанні.

ІІІ. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.

Перша підгрупа: Методи усного контролю і самоконтролю; Індивідуальне опитування;

Фронтальне опитування; Усні екзамени, програмоване опитування.

Друга підгрупа: Методи письмового контролю і самоконтролю; Контрольна письмова робота; Письмові заліки, письмові екзамени; Програмовані письмові роботи.

Третя підгрупа: Методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю;

Контрольна лабораторна робота. Машинний контроль.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов