Соціально – психологічна характеристика організованої злочинності.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 27 из 99Следующая ⇒

Організована злочинність - це відносно масова група стійких і керованих співтовариств злочинців, що займаються злочинною діяльністю як промислом, вчиняють великомасштабні розкрадання державної і суспільної власності, створюючи для цього систему захисту від соціального контролю з використанням таких протизаконних засобів, як корупція, залякування, насильство та ін.

Серед соціально-психологічних аспектів організованої злочинності особливе значення мають: причини об'єднання в злочинні організації; їхня психологічна структура; система взаємин яку всій організації, так і в окремих її підрозділах; методи і засоби психологічного впливу на суб'єкти злочинних організацій (своїх членів) і об'єкти злочинних зазіхань. Можна виділити чотири основних параметри, що визначають соціально-психологічну характеристику організованої злочинності.

1. Об'єднання злочинних угруповань у могутні регіональні, міжрегіональні і міжнародні організації зі складною функціонально-ієрархічною структурою.

2. Наявність багатопланової, видозмінюваної й всебічно організованої злочинної діяльності. Усе різноманіття соціально-психологічних явищ в системі організованої злочинності реалізується через її цілі, мотивацію, засоби і прийоми злочинних дій.

3. Мета діяльності злочинних об'єднань полягає в одержанні максимального прибутку за рахунок інтенсивного використання всіх можливих матеріальних і людських ресурсів у злочинному промислі.

4. Важливим компонентом психологічної структури організованої злочинності є засоби і прийоми злочинних дій, що ґрунтуються на злочинно-професійному досвіді та врахуванні конкретних соціально-економічних умов держави, регіону, міста й Ін. їх умовно можна розподілити на чотири групи:

1) засоби і прийоми здійснення злочинів. До цієї групи відносяться: планування злочинних акцій з детальним розподілом ролей учасників; гнучка тактика злочинних дій; використання консультантів-професіоналів з числа злочинного елементу і службовців державних закладів та установ;

2) засоби і прийоми протидії правоохоронним органам. До них відносяться: дестабілізація обстановки в регіоні шляхом організації групових порушень громадського порядку, масових хуліганських та Інших проявів; демонстрація сили шляхом нападу на працівників правоохоронних органів; використання сучасної техніки, засобів зв'язку;

3) засоби і прийоми приховання слідів злочинної діяльності. До їх числа можна віднести: знищення матеріальних слідів злочинів; знищення (приховання) знарядь і засобів їх вчинення; зміна (маскування) власної зовнішності; залякування чи підкуп свідків і потерпілих або використання підставних свідків;

4) засоби і прийоми організаційного забезпечення: формування груп "бойовиків" з числа спортсменів чи криміналітету, ведення "розвідки" місця й умов здійснення злочину; формування резервних коштів ("общака")

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману