Рис. 2. Величина дисонансу у трьох групах

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 32 из 32

Згідно теорії когнітивного дисонансу, якщо дії неможливо повністю пояснити зовнішніми винагородами або покаранням,  люди відчувають дисонанс, який мимоволі зменшується, якщо повірити у те, що вони зробили щось корисне, важливе.

Отже, існує кілька відповідей на питання, чому наша поведінка дійсно впливає на установки. У тих випадках, коли йдеться про установки, які не сформовані остаточно, теорія самосприйняття пояснює їх формування. Відповідно до теорії самосприйняття, невпевненість у власних установках примушує людину спостерігати за зовнішніми обставинами та виводити з них нові установки. Теорія самопрезентації виходить з того, що люди, формулюючи свої установки, роблять це озираючись на інших. Прагнучи справляти хороше враження, люди формулюватимуть установки, що не суперечать їх поведінці. Теорія коґнітивного дисонансу виходить з того, що люди виправдовують свою поведінку, щоб зменшити внутрішній дискомфорт. Теорія дисонансу успішно пояснює те, що відбувається в тих випадках, коли люди діють всупереч своїм установкам:  вони відчувають напругу і, щоб ослабити її, «підганяють» установки під поведінку.

Запитання для самоперевірки :

1. Що таке аттитюд?

2. Чи визначають установки поведінку/ згідно експерименту Р. Ла П’єра?

3. Що таке метод неістинного джерела інформації?

4. Що таке ефект „входження у роль”?

5. В чому сутність експерименту Ф.Зімбардо?

6. Як відбуваються зміни установок через втягування у поведінкові ситуації (ефект „твердження, що стає переконанням”)?

7. Що ви знаєте про феномен „нога у дверях” та „техніку заманювання”?

8. Як пояснюють причини впливу поведінки на установки різні теорії?

9. Що таке ефект надвиправдання?

10. Що таке самомоніторинґ?

11. Хто автор та в чому сутність теорії коґнітивного дисонансу?

12. Як виявляється ефект недостатнього виправдання в експерименті Л.Фестінґера та Дж.М.Карлсміт ?

Література

· Зимбардо Ф.Д. Стэнфордский тюремный эксперимент// Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.296-320.

· Зимбардо Ф.Д., Эббесен Э.Б., Маслач К. Практическое применение принципов изменения установок и поведения // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.79-93.

· Зимбардо Ф., Лайпе М. Социальное влияние. – СПб.: Питер, 2000. – С.124.

· Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 1998.– С.155.

· Фестингер Л., Рикен Г., Шехтер С. Когда пророчество не исполняется // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.93-104.

[1] Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: Аспект Пресс, 1996.– С.16-21.

[2] Андреєва Г. М. Социальная психология. – М.: Аспект Пресс, 1996.– 376 с.

[3] Hapon N. Edukacijne perspektywy psychologii społecznej: socjokulturalny dialog //Psychologia w perspektywie XXI weku. XXXI Zjazd Naukowy Polskiego Towarzystwa Psychologicznego. Lublin, 2002. –S.322

[4] Московичи С. Общество и теория в социальной психологии // Современная зарубежная социальная психология. Тексты./ Под ред. Г.М Андреевой. – М.: МГУ, 1984.

[5] Giddens A. Nowoczesność i tożsamość : “Ja” i społeczeństwo w epoce póżnej nowoczesnośći. – Warszawa: PWN, 2002. – 322 s.

[6] Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 1998.–С.37.

[7] Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 1998.– С.47.

[8] Шибутани Т. Социальная психология. / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1968.–C.4.

[9] Райх В. Психология масс и фашизм / Пер. с англ. Ю.Донца. СПб:Университетская книга, 1997.– С.22.

· [10] Мід Дж.Г. Дух, самість і суспільство з точки зору соціального біхевіориста. – К.: Український Центр духовної культури, 2000. – 416 с.

[11] Чорний І.П., Рошкулець Р.Г., Турко О.В. Історія філософії в Україні.–Чернівці:Рута, 2003. – С.64.

[12] Хиллинг Г. Прометей Макаренко и «главбоги» педолимпа: Соколянский, Залужный, Попов.– Марбург: Изд-во Марбургского университета, 1997. –154с.

[13] Гапон Н. Жіночий „ейджизм” як проблема соціальної реабілітації та психологічної допомоги //Психологічні проблеми соціальної адаптації та правової реабілітації громадян. Тези круглого столу – Львів: ЛДУВС, 2007. – С.28-30.

[14] Langer, E.J. & Rodin, J. The effects of choice and enhanced personal responsibility for the aged // Journal of Personality and Social Psychology, 334, 1976, p.191-198.

[15] Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 2002.– С.61.

[16] Norem, J.& Cantor, N. Defensive pessimism: Harnessing anxiety as motivation // Journal of Personality and Social Psychology, 51, 1986, p.12008-1218.

[17]  Lewicki T. Self-image bias in person perception //Journal of Personality and Social Psychology, 45, 1983, p.384-393.

[18] Tesser, A. Toward a self-evaluation maintenance model of social bechavior / In L.Bercjwitz (Ed.), Advances in experimental social psychology, Vol. 21. San Diego, Ca: Academic Press,1988.

[19] Schlenker, B. Interpersonal processes involving impression regulation and management// Annual Review of Psychology, 43, 1992, p.133-168.

[20] Baumeister R.F.,& Ilko,S.,A. Shaiiow gratitude: Public and private acknowledgement of external help

in accounts of success// Basic and Applied Social Psychology, 16, 1995, p.191-209.

[21] Люшер М. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы. – Воронеж, 1995.

[22] Mika S. Psychologija społeczna. – Warszawa: PWN, 1982. – s.222.

[23] Росс Л.Д., Эймэбайл Т.М., Стейнмец Дж.Л. Социальные роли, социальный контроль и искажения в процессах социальнрого восприятия // Пайнс Э., Маслач  К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.107-120.

[24] Miller, J.G., Bersoff D. M., & Harwood R.L. Perceptions of social responsibility in India and in the United States: Moral imperatives or personal decisions? //Journal of Personality and Social Psychology, 58, 1990, p.33-47.

[25] Гапон Н. Проблеми соціального мислення людини: послідовність та зобов’язання Політична психологія : науковий збірник. –Львів: Ліга Прес, 2003, –С.95-100.

[26] Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 1998.– С.116.

[27] Loftus, E.F. The reality of repressed memory// American Psychologist, 48, 1993, p.518-537.

[28] Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 2002.– С. 130.

[29] Langer, E.J. & Rodin, J. The effects of choice and enhanced personal responsibility for the aged // Journal of Personality and Social Psychology, 334, 1976, p.191-198.

[30] Tversky,F., & Kahneman,D. Judgment under uncertainty: Heuristics andbiases/ /Sciehce, 185, 1974, p.1123-1131.

[31] Mika S. Psychologija społeczna. – Warszawa: PWN, 1982. – s. 156.

[32] Aronson E. Psychologija społeczna. Serce a umysł.– Poznań: Zysk, 1997.– s.145.

[33] Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 1998.– С.155.

[34] Там само.

[35] Wojciszka B. Psychologija postaw i ocen. .– Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, 2001.– 273 s.

[36] Зимбардо Ф., Лайпе М. Социальное влияние. – СПб.:  Питер, 2000. – С.124.

[37] Cialdini R. Wywieranie wpływu na ludzi. Teoria i praktyka.– Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, 1994.– s.135

[38] Dolinski D. Psychologija reklamy. – Wroclaw:Aida, 1999.– S.177.

[40] Sterlau j.(red.naukowy) Psychologija. Podręcznik akademicki. Jednostka w spoleczenstwie i elementy psychologii stosowanej . .– Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, 2000.– С. 100.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности