Тема 2. Історія формування соціально-психологічних ідей

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 32Следующая ⇒

Література

· Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: Аспект Пресс, 1996.– С.16-21.

· Аронсон Элиот. Общественное животное. Введение в социальную психологию. – СПб.: Пройм Еврознак, 2006. – 416 с.

· Лафранс М. Руководство по розумному потреблению научной информации // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.19-37.

· Московичи С. Общество и теория в социальной психологии // Современная зарубежная социальная психология. Тексты / Под ред. Г.М Андреевой. – М.: МГУ, 1984.

· Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 1998.– С.46-60.

· Милграм С. Экспериментальная социальная психология.– СПб: Питер, 2000.– 400 с.

· Орбан-Лембрик Л. Соціальна психологія. Т.І. – К.:Либідь, 2004. – 576 с.

Тема 2. Історія формування соціально-психологічних ідей

Передумови виникнення соціальної психології.Витоки соціально-психологічних ідей.Причини виокремлення соціальної психології у самостійну область знання.

Перші історичні форми соціально-психологічного знання. Психологія народів. Розвиток соціально-психологічного знання в царині соціології.  

Перші соціально-психологічні теорії. Психологія мас Г. Ле Бона.Теорія інстинктів соціальної поведінки В. Мак Дуґала.

Експериментальний період розвитку соціальної психології Поведінково-когнітивний напрямок соціальної психології. Соціопсихоаналітичний напрямок соціальної психології. Когнітивістський напрямок соціальної психології. Соціальна психологія у сучасному світі. 

Передумови виникнення соціальної психології

Витоки соціально-психологічних ідей.Історія соціальної психології як науки є значно «молодшою» за історію соціально-психологічної думки. Особливістю соціальної психології є те, що ця дисципліна формувалася з багатьох джерел. Процес створення передумов соціальної психології не відрізняється в цілому від процесу розвитку будь-якої наукової дисципліни, його зміст – це зародження соціально-психологічних ідей спочатку в лоні філософії, а потім поступове відокремлення їх від системи філософського знання. Відтак соціальна психологія була підготована чотирма групами шкіл:

1) соціальними філософами (в античній філософії – це праці Платона та Аристотеля; у філософії Нового часу – праці Гоббса, Локка, Гельвеція, Руссо, Геґеля);

2) піонерами антропології (Лацарус, Штейнталь, Вундт, Морган, Леві-Брюль);

3) ранніми соціологами (Конт, Дюркґайм);

Причини виокремлення соціальної психології у самостійну область знання.  В середині XIX ст. можна було спостерігати значний прогрес в розвитку цілого ряду наук, зокрема що мають безпосереднє відношення до різних процесів суспільного життя. Були накопичені значні факти у області антропології, етнографії і археології, інтерпретація яких потребувала соціально-психологічного знання. Розвитку соціальної психології сприяли процеси, які відбувалися в цей час в Європі: це був час бурхливого розвитку капіталізму, множення економічних зв'язків між країнами, що викликало до життя активну міграцію населення. Гостро постала проблема мовного спілкування і взаємовпливу народів та проблема зв'язку мови з різними компонентами психології народів. Мовознавство не було в змозі своїми засобами вирішити ці проблеми. Англійський антрополог Е.Тейлор завершує свої роботи про первісну культуру, американський етнограф і археолог Л.Морган досліджує побут індійців, французький соціолог і етнограф Леві-Брюль вивчає особливості мислення первісної людини. У всіх цих дослідженнях потрібно було враховувати психологічні характеристики певних етнічних груп, зв'язок продуктів культури з традиціями і ритуалами і т.д.

Американський соціальний психолог Т.Шибутані зауважує: соціальна психологія зробилась самостійною наукою частково тому, що фахівці різних галузей знання були не в змозі вирішити деякі свої проблеми[8]. Автором підмічена наявна потреба виокремлення та дослідження нових проблем, які не належали до остаточної компетенції раніше існуючих дисциплін. Психологія середини XIX в. характеризувалася тим, що вона розвивалася як психологія індивіда. Лише в окремих її частинах, зокрема в патопсихології, окреслювалися обриси майбутніх концепцій про специфічні форми взаємодії людей, їх взаємовплив. З відкриттям гіпнозу як специфічної форми навіювання, був відкритий факт залежності психічної регуляції поведінки індивіда від дій інших, що стало поштовхом до соціально-психологічних концепцій масовидних явищ.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров