Приклади  протилежних суджень з тесту локусу-контролю Ю.Роттера

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 32Следующая ⇒

Самоефективність

      Поняття самоефективності.Розглянемо як виявляє себе особистісне Я у діях. Про те, що усвідомлений самоконтроль відіграє в житті людину важливу роль, свідчать декілька концепцій і напрямів досліджень. В  експериментальних і теоретичних дослідженнях, виконаних психологом із Стенфордского університету Альбертом Бандурою  знайшла своє підтвердження концепція самоефективності. Людина, яка сприймає себе компетентною у професії, навчанні, діяльності особою, частіше досягає успіху в житті. Концепція самоефективності – наукова версія, яка стверджує силу позитивного мислення людини. Оптимістична віра у власні можливості приносить людям дивіденди. Діти і дорослі, що володіють яскраво вираженим відчуттям самоефективності – наполегливіші, менш тривожніші і рідше впадають у депресію. У них краще йдуть справи із навчанням, вони добиваються значних академічних успіхів.

У повсякденному житті самоефективність примушує нас ставити перед собою важкі цілі і добиватися їх, не пасуючи перед труднощами. Результати більше ста досліджень свідчать про те, що самоефективність прогнозує результативність працівника. І навпаки: професійні досягнення сприяють зростанню самоефективності. Це означає, що самоефективність особи визначається тим, наскільки вона почувається компетентною у професії. Чи обов'язково це почуття власної компетентності, професійності визначає успіх ? Звичайно так, але інколи соціальні обставини суспільної кризи є бар’єрами для самоефективних особистостей. У суспільствах з перехідним типом економіки значна частина  професійних працівників не можуть почуватися самоефективно. За останнє десятиріччя в руслі вітчизняних соціологічних та психологічних досліджень ґендеру все частіше обговорюється питання жіночого „ейджизму” (обмеження доступу до ресурсів та звільнення від участі у прийнятті рішень груп населення за критерієм віку, статі, раси тощо)[13]. Наприклад, вік є прихованою причиною звільнення жінок висококваліфікованої праці і творчих професій. Серед жінок, які звертаються до державної служби зайнятості, більшість складають жінки-службовці 45-54 років. Цей „ейджизм” нічим не обґрунтований, окрім неґативних стереотипів соціального сприйняття. Як свідчать психологічні опитування, багато цих жінок готові до складної роботи, мають високий рівень підприємництва, схильні до зміни старих професійних установок. Однак у новостворених структурах (організаціях, фірмах) працює лише 30% жінок у віці 40-44 роки та 27% – у віці 45-54 років. Ця статистика має свої нюанси – жінки цього віку частіше виступають у ролі працедавців, ніж найманих працівників. Якщо за даними опитувань, маже половина жінок середнього віку або є безробітними, або знаходяться під загрозою звільнення, то вочевидь зростає роль щонайменше їх психологічної підтримки (рольових тренінгів, консультацій тощо). Це означає, що самоефективність особистості може бути загроженою соціальними обставинами.

Локус контролю: концепція екстернальних та інтернальних типів Ю.Роттера. Результати експериментів та робота у клініці,  дозволили Юліану Роттеру  побачити, що існує два загальних способи сприйняття людиною власного життя, життєвих подій, а відтак різні способи контролю за власним життям. Роттер назвав цей параметр локусом контролю. Разом з колегами він розробив тест для вимірювання локусу контролю, що містить 29 парних суджень. Приклади кількох полярних  суджень подані у таблиці 2. Є люди, які не сумніваються в своїй здатності контролювати власну долю. Це особи, які належать до інтернального типу (внутрішній локус контролю). Особи, які вважають, що все залежить від обставин, належать до екстернального типу (зовнішній локус контролю). Якщо людина переконана в своїй здатності контролювати власне життя, то вона швидше за все буде добре навчатися у школі, рішуче позбавиться неґативних соціальних звичок, активніше вирішуватиме сімейні проблеми, робитиме професійну кар’єру  і віддасть перевагу довгостроковим цілям над короткочасною вигодою.

Таблиця 2.

 Врешті-решт люди знаходять ту пошану, якої заслуговують

На жаль, як би люди не старалися, оточуючі не помічають їх  здібності та таланти

 Я сам творець свого щастя

Іноді мені здається, що я втрачаю контроль над подіями власного життя і пливу за течією

 Пересічна людина може вплинути на ті рішення, які приймає уряд

Влада в цьому світі належить окремим людям, і проста людина не в змозі змінити цей порядок

Якою мірою особа відчуває себе господарем власної долі, залежить від того, як вона пояснює свої невдачі. Успішні люди більш схильні сприймати невдачі як випадковості або замислюватися про зміну власної тактики.

Набута безпорадність як антипод самовизначення. Те, що відчуття самоконтролю приносить користь, доведене неодноразово. Дослідник Мартін Селігман звернув увагу на те, що існує  набута безпорадність,що євластивою людям. Наприклад, люди, що перебувають у пригніченому настрої або в депресії, стають пасивними, бо переконані у  даремності будь-яких було зусиль. Люди, що переживають депресію страждають від «паралічу волі», пасивною покірністю, небажанням будь - що робити (рис.2).

Рис. 2. Набута безпорадність.Люди, що переживають неконтрольовані неґативні події, призвичаюються почуватись безпорадними і перестають діяти

Феномен набутої безпорадності допомагає відповісти на питання, як різні установи, наприклад, лікарні, будинки догляду за людьми похилого віку здатні впливати на особистий контроль за своїм життям у пацієнтів. Часто в будинках для людей похилого віку, пацієнти через набуту безпорадність швидко деґрадують і вмирають. Пацієнти лікарень, навчені вірити в свою здатність контролювати стрес, обходяться меншою кількістю знеболюючих і заспокійливих засобів і поводяться спокійніше. Важливість особистого контролю доводять результати дослідження, проведеного психологами із Гарвардського університету Елен Лангер і Джудіт Роден  (1976) в одному з будинків для людей похилого віку. Звертаючись до однієї групи, доброзичливі працівники підкреслювали, що вважають своїм обов'язком зробити будинок таким, щоб його мешканці могли гордитися ним і відчувати себе щасливими. Цим пацієнтам надавалося право ухвалювати непринципові рішення, на них покладалася певна відповідальність. Результати, одержані через три тижні після початку дослідження, показали, що 93% з них стали жвавішими, активнішими і щасливішими[14].

Результати досліджень також підтверджують: системи керівництва або управління людьми, які містять елементи з формування усвідомленого самоконтролю, сприяють здоров'ю і щастю працівників. Моральний стан працівників, яким надані певна свобода при виконанні службових обов'язків і право самим ухвалювати рішення, поліпшується. На думку психологів сучасні індивідуалістичні культури володіють надмірною свободою, що призводить до зниження рівня задоволеності життям і збільшення числа хворих депресією. Наявність широкого вибору здатна привести до «паралічу», або до «закабалення свободи» (Б.Шварц). Досліджувані, яким довелося вибирати з 30 сортів шоколаду, у результаті виявилися менш задоволеними своїм вибором, ніж ті, кому були запропоновані на вибір лише 6 сортів[15]. Чим більше варіантів, з яких можна вибирати, тим більше перевантаженість інформацією і більше можливостей для невдоволення.

Результати різних досліджень свідчать про ті переваги, які дають людям відчуття власної ефективності і самоконтроль. Люди, що вірять у власну компетентність, ефективність і мають внутрішній локус контролю, краще розпоряджаються своїм життям і досягають більшого, ніж ті, для кого характерні набута безпорадність і песимістичний погляд на світ.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология