Правове становище укр.. земель в складі феодальної Речі Посполитої.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 21Следующая ⇒

Правове становище міського населення залежало від категорії міста (великокнязівське і королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне), майнового стану і роду занять міщанина. Міщани приватновласницьких і церковних міст перебували у найтяжчому становищі – виконували різні повинності: косили сіно, збирали хліб, возили дрова, а також сплачували різні податки: в`їздні, весільну куницю та ін., міщани, які займались землеробством, сплачували чинш; вони не мали права без дозволу міської адміністрації залишати місто чи переходити в інший стан. Міщани великокнязівських і королівських міст несли загальнодержавні повинності та встановлені старостами і управителями – будували, ремонтували і підтримували у належному стані замкові споруди, формували “посполите рушіння” (народне ополчення), забезпечували замкову і польову варту, віддавали у військо встановлену для кожного міста певну кількість “вибранців” з повним спорядженням, а міщани Вінниці, Канева, Житомира і Черкас мали супроводжувати “кінно і збройно” старост і воєвод на час військових походів. Міщани самоврядних міст були юридично незалежними, але несли загальнодержавні повинності і податки та встановлені міською адміністрацією – утримання міської адміністрації і варти королівських військ, сплата грошових податків у міську скарбницю. Магдебурзьке право отримали Львів у 1356 р., Кам`янець-Подільський у 1374 р., Луцьк у 1432 р., Київ у 1497 р. Та в українських землях, на відміну від країн Західної Європи, магдебурзьке право не повністю звільняло міста від феодальної залежності, та іноді поєднувалось з нормами звичаєвого права; а попри те, польська влада здебільшого надавала його лише католикам, а православні міщани істотно обмежувались у правах на торгівлю, ремесло, участь в органах самоврядування. Так, у Львові українські (православні) міщани не допускались у деякі цехи, обмежувалось їхнє право на торгівлю сукном, горілкою тощо, мешкати і придбавати будинки їм дозволялось лише на Руській вулиці, а міські низи лише у 1577 р. здобули для себе “Колегію мужів” з незначними контрольними функціями. Київські міщани у 1506 р. звернулись до короля за підтвердженням їхніх прав та зі скаргою на введення воєводою заборони запалювати уночі свічки під загрозою штрафу (що стосувалась, головно, ремісників, які часто працювали вечорами і ночами), і король підтвердив їхні права на самоврядування; у 1523 р. кияни знову скаржились на воєводу, який відбирав у них коней і “живність” та захоплював міські дворища, пасовиська і орні землі. Іноді уряди Литви і Польщі видавали грамоти на магдебурзьке право і приватновласницьким містам на прохання їх власників. На міщан, незалежно від категорії міста, поширювались усі загальнодержавні податки – серебщина, воловщина, подимний збір і церковна десятина.

Українські міщани створювали братства, які ще здавна існували при церквах, маючи лише релігійних характер, а згодом перейняли окремі засади цехового устрою – щорічний вибір старшини, членські внески, допомога зубожілим братчикам, та почали здійснювати, попри релігійні, економічні і культурно-освітні функції. Братства захищали українське міщанство, звертались зі скаргами до судів, висилали посольства до вельмож, королів, сейму, будували лікарні, школи, друкарні, піклувались про хворих і бездомних, старих і калік. Братство налічувало 20-50 членів, які сплачували членські внески; щомісяця відбувались збори братчиків і раз на рік вони обирали керівників (старших братів). Спершу до братств входили лише міщани, а згодом й українська шляхта і духовенство. На зразок найактивнішого Львівського братства виникли братства по всій Галичині, Волині, Холмщині, Поділлі.

28. Правове становище Гетьманщини у складі Рос держави за березневими ст

Починаючи з 1648 р. Богдан Хмельницький звертався з проханням про допомогу Москви у війні проти Речі Посполито . Та лише в жовтні 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив прийняти Укра ну "під високу государеву руку". На підставі такого рішення в Укра ну було відправлено повноважне посольство на чолі з боярином В. Бутурліним для проведення офіційних пере?го?ворів, присяги, вручення царських грамот.

Юридичною основою об"єднання двох держав став підготовлений в Укра ні договір, який фіксував умови, на яких передбачалося об"єднання Укра нсько козацько-гетьмансько держави з Московською державою.

Спочатку 14 березня укра нські посли подали письмовий текст проекту з 23-х статей, які стосувалися різних сторін майбутніх міждержавних відносин Укра ни і Московсько держави і мали конституційний характер.

Після обговорення проекту договору десять статей - 1, 2, 3, 5, 6, 7, 9, 11, 13, 17 - затверджувалися беззастережно, а інші - з деякими застереженнями або обмеженнями. Ст. 21 - взагалі не пройшла.

21 березня укра нські посли подали нову редакцію проекту договору. Він містив уже тільки 11 статей, які отримали назву "Березневих статей". Московський уряд ратифікував пропозиці укра нсько сторони у "Жалуваній грамоті царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому 27 березня 1654 р.". В ній військо запорозьке і гетьман названі "підданими московського царя", але одночасно затверджувалося питання про збереження в недоторканності суспільного ладу Укра ни, попереднього порядку управління та судово системи, прав і привіле в для козацтва.

Виборний гетьман був главою Укра ни, але мусив присягати на підданство і вірність цареві й отримувати від нього клейноди. Щодо зовнішніх відносин, то Укра на була зобов"язана повідомляти про них Москву, а відносини з Річчю Посполитою і Туреччиною без відома царя взагалі заборонялися. Козацький реєстр встановлювався в 60 тисяч. Підтверджувалися всі привіле укра нсько шляхти, зокрема в питаннях спадкування землі, доходів з не тощо. За цим договором Московська держава брала на себе обов"язок захищати Укра ну від Речі Посполито , а Укра на - сплачувати данину в царську казну. Таким чином, було юридично оформлено, що значна територія Укра ни - Лівобережна і частина Правобережно Укра ни - з 1654 р. вступала під протекторат Московсько держави.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?