Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництваСодержание книги
Поиск на нашем сайте Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва Дезінфекційні засоби* Концентр. розчину, % Експозиція, Віруси, неспорутвор. мікроби Вироби з гуми, повсті, брезенту, бавовно-паперових та прогумових тканин, металу, дерева, полімерних матеріалів, шкіри, синтетичних тканин хлорамін, хлорамін лізол, формальдегід Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва Мікобактерії Те саме хлорамін, формальдегід лужний розчин, 4 формальдегід
формальдегід, хлорамін лужний Дерматофіли Вироби з гуми, повсті, брезенту, бавовняно-паперових та прогумових тканин, металу, дерева, полімерних матеріалів розчин формальдегіду активов. 2 % р-н формальдегіду і 1 % натрій їдкий Вироби з гуми, повсті, брезенту, бавовняно-паперових та прогумових тканин, металу розчин хлораміну 1 % хлораміну Спороутворювальні мікроби Вироби із шкіри формальдегід, формальдегід, Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва хлорамін ____________ 7.11. Вироби з бавовняно-паперових тканин, повсті, брезенту, дерева та металу можна знезаражувати шляхом занурення в 1 % розчині кальцинованої соди при обсіменінні вірусами та неспоровими бактеріями протягом 30 хвилин, а для знищення спорової мікрофлори - 90 хвилин. 7.12. Термостійкі вироби знезаражують поточною парою в автоклаві для знищення вегетативних форм бактерій та вірусів під тиском 1 кгс/см 120° C -+ 2° C протягом 30 хвилин, а спорової мікрофлори - під тиском 2 кгс/см2 132° C -+ 2° C протягом 90 хвилин. 7.13. Спецодяг та інші вироби з тканин та волокон, які забруднені кров'ю, попередньо замочують у холодному 2 % розчині кальцинованої соди і витримують 2 години. 7.14. Вироби з металу (інвентар, предмети догляду за птицею, клітки тощо) можна знезаражувати шляхом занурення їх на 30 - 60 хвилин у відповідний дезінфекційний розчин або обпалювання вогнем паяльної лампи. Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва 7.15. Вологу дезінфекцію яєчної (дерев'яної, металевої чи пластикової) та м'ясної птахівничої тари проводять 5 % гарячим розчином кальцинованої соди, 1 % розчином формальдегіду, 2 % гарячим розчином їдкого натрію з розрахунку 1 л/м2 оброблювальної поверхні згідно з пунктом 23 даної Інструкції, а також деззасобами, які мають висновок санітарно-епідеміологічної експертизи і призначені для цієї мети. Експозиція 3 години. 7.16. Знезаражування спецодягу повинно проводитись зареєстрованими для цього в установленому порядку дезінфекційними засобами у відповідності до режимів проти конкретного виду інфекційних збудників. Поєднання дезінфекції та прання спецодягу в одному етапі можливе за умовами наявності відповідних режимів застосування конкретного дезінфекційного засобу. 8. Знезаражування ґрунту 8.1. Засоби, методи та термін знезаражування ґрунту визначають з урахуванням небезпеки хвороби, особливостей його збудника, місця, часу обробки, об'єму робіт, пори року, передбачуваної глибини контамінації збудника та ряду інших факторів згідно з вимогами чинної інструкції з боротьби з кожною конкретною хворобою. 8.2. При хворобах, викликаних особливо стійкими споротвірними мікроорганізмами, ґрунт на місці загибелі птиці після прибирання трупів старанно обпалюють (по змозі) вогнем, зволожують із розрахунку 10 л/м2 розчином нейтрального гіпохлориту кальцію з умістом 5 % активного хлору чи хлорного вапна. Дезінфектант уносять поступово в міру всмоктування його в ґрунт. Після повного всмоктування дезрозчину ґрунт перекопують на глибину не менше 25 см, ретельно перемішують його (1:1) із сухим хлорним вапном, який містить не менше 25 % активного хлору, чи 8.3. Для знезараження поверхневого шару ґрунту (глибина 3 - 4 см) використовують 10 % гарячий розчин їдкого натрію, 18 % емульсію феносмоліну, 4 % розчин формальдегіду, 5 % освітлений розчин хлорного вапна або нейтрального гіпохлориту кальцію згідно з пунктом 22 даної Інструкції. Витрати розчину формальдегіду становлять 5 л/м2, феносмоліну - 40, інших 10 л/м2. Допускається проводити дезінфекцію ґрунту іншими засобами, які зареєстровані в Україні і рекомендовані для даних цілей згідно з настановами щодо їх застосування. 8.4. Ґрунт та будівельне сміття після ремонту приміщень, в яких було зареєстровано захворювання птиці особливо небезпечними хворобами, зволожують відповідним дезінфекційним розчином. Будівельне сміття спалюють з дотриманням відповідних заходів безпеки, а ґрунт старанно перемішують (3:1) з сухим хлорним вапном, який містить не менше 25 % активного хлору, зволожують водою та витримують 72 години. Дошки та інші матеріали з дерева спалюють. 8.5. Під час ремонту приміщень, у яких відбувалися захворювання птиці на інші інфекційні хвороби, ґрунт, будівельне сміття тощо зволожують відповідним дезінфекційним розчином і вивозять, дотримуючись відповідних умов, на спеціальні площадки для знезаражування методом тривалого витримування. Таким самим способом знезаражують ґрунт на місці нагромадження посліду (після його видалення). 8.6. Місця, де вийняли ґрунт, зрошують відповідним дезінфекційним розчином із розрахунку 2 л/м2, після чого засипають шаром свіжого ґрунту. 8.7. Для дезінфекції ґрунту території ферми при туберкульозі птиці використовують лужний 2 % розчин формальдегіду, який містить 3 % формальдегіду та 3 % їдкого натрію, 4 % розчин формальдегіду, 15 % емульсію феносмоліну чи дуст тіазіну згідно з пунктом 22 даної Інструкції. Норми витрати для знезараження ґрунту на глибину 3 - 4 см - 10 л/м2, на глибину 20 см - 30 л/м2.. Експозиція - 72 години. 8.8. У разі, якщо остаточні заходи щодо оздоровлення господарства (ферми, пташника) припадають на період дощу, снігопаду чи морозу, ґрунт знезаражують, коли настане погожа погода. В інших випадках (вимушена, поточна дезінфекція, знезараження місця загибелі птиці тощо) дезінфекцію проводять за будь-яких погодних умов. 9. Знезаражування посліду 9.1. Видалення, обробка, зберігання, транспортування та використання посліду проводять з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища щодо забруднення та унеможливлення інфікування людей і тварин. 9.2. Послід транспортують та використовують окремо від твердих побутових відходів населених пунктів, а стічні води птахогосподарств обробляють на очисних спорудах разом з побутовими стоками підприємств та поселень. 9.3. Елементи системи видалення, знезаражування, зберігання та підготовки до використання посліду виконують з гідроізоляцією, яка виключає проникнення їх у підземні та поверхневі води і розсіювання збудників інфекційних хвороб у навколишнє середовище. 9.4. Споруди для складування посліду, місця його переробки й утилізації розміщують щодо пташників з навітряного боку домінуючого напрямку вітру в теплий період року та нижче водозабірних споруд. Їх споруджують за межами огорожі птахоферми згідно з ветсанправилами для птахогосподарств на відстані 1,5 - 3 км від основних виробничих майданчиків. Територію споруди огороджують парканом заввишки не нижче 1,5 м, обсаджують багатолітніми лісонасадженнями (ширина лісосмуги не менше 10 м), обладнують проїзди, під'їзну дорогу, дезбар'єри тощо. Для складу� 9.5. Система видалення посліду повинна забезпечувати максимальну чистоту в пташнику і відповідний мікроклімат. Для транспортування рідкого посліду використовують гідромеханічний транспорт. 10. Способи знезаражування посліду 10.1. У птахогосподарствах передбачають спосіб та засоби для знезаражування посліду в залежності від епізоотичної ситуації та ряду інших факторів. При виникненні інфекційних хвороб послід знезаражують одним із таких способів: біологічним, біотермічним (тривале витримування), хімічним (аміаком, формальдегідом тощо), фізичним (термічна обробка, спалювання тощо). Тривале витримування посліду проводять в секційних сховищах, секції якого заповнюють по черзі. Послід, інфікований неспоротвірними бактеріями (крім туберкульозу) витримують протягом 12 місяців. Послід, інфікований мікобактеріями туберкульозу, витримують протягом 2 років. ( Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва) 10.2. Рідкий чи напіврідкий послід знезаражують рідким аміаком. Для чого аміак закачують у сховище на дно ємності, змішують і закривають поліетиленовою плівкою. Знезаражування досягається при витраті 30 кг аміаку на 1 м3 маси посліду та експозиції п'ять діб. Дану роботу виконують спеціалісти в протигазах, спеціальному одязі (комбінезони, гумові фартухи, гумові рукавиці тощо); при цьому слід чітко виконувати відповідні правила особистої безпеки. Рідкий послід також знезаражують формальдегідом. При цьому на кожний 1 м3 рідкого посліду додають 7,5 л формаліну, що містить 37 % формальдегіду, ретельно перемішують і витримують 72 години. 10.3. Послід знезаражують термічним способом шляхом висушування у послідосушилках барабанного типу протягом 45 - 60 хвилин при температурі на виході з апарату 100 - 140° C. У певних випадках послід, сміття, дерев'яний інвентар, картонні ящики тощо спалюють. 10.4. Контроль за ефективністю знезаражування посліду проводять шляхом санітарно-мікробіологічних досліджень (при споровій мікрофлорі - за мікробами роду Bacillus, при неспоровій - за бактеріями групи кишкової палички, туберкульозі - за стафілококом). 11. Дезінфекція аерозолями 11.1. Аерозолі дезінфекційних засобів використовують для профілактичної та вимушеної дезінфекції птахівничих та підсобних приміщень, обладнання, тари, транспортних засобів, інкубаційних та харчових яєць, інкубаторів та інкубаторіїв, забійних пунктів, санітарних боєнь, утильцехів тощо. 11.2. Суть дезінфекції аерозолями полягає в тому, що водні розчини хімічних препаратів за допомогою спеціальних пристроїв розпилюються до туманоподібного стану - аерозолю. Аерозоль можна отримати і шляхом хімічної сублімації. 11.3. Для знезаражування приміщень (за відсутності птиці) використовують аерозолі таких дезінфекційних засобів: 37 % розчин формальдегіду, 20 % розчин параформу з добавкою 1 % їдкого лугу, 24 % розчин глутарового альдегіду, 30 % розчин алкамону, препарати надоцтової кислоти, однохлористий йод. Для дезінфекції поверхні приміщень та повітря (у присутності птиці) використовують молочну кислоту, йодтриетиленгліколь та гіпохлорит натрію. Допускається до використання для аерозольної дезінфекції інші дезінфекційні засоби, які зареєстровані в Україні та призначенні для цих цілей. Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва 11.4. Перед аерозольною дезінфекцією приміщення та обладнання зрошують водою чи слабким розчином дезінфекційного препарату і старанно механічно очищають. Потім герметизують приміщення - закривають вікна, двері, фрамуги, вихідні отвори каналів для видалення посліду, люки природної та примусової вентиляції, заклеюють наскрізні щілини тощо. Температура повітря у приміщені повинна бути не нижче 12° C, відносна вологість - не менше 60 %. 11.5. Оброблене аерозолем приміщення закривають і витримують відповідно до настанови щодо використання конкретного препарату. Після закінчення терміну експозиції приміщення провітрюють, включають вентиляцію, відкривають вікна, двері тощо. При необхідності розпилюють нейтралізатор у дозі, рівній половині розпиленого дезінфектанту. Після чого через 1 - 2 години включають вентиляцію. Напувалки та годівниці після дезінфекції промивають водою. 11.6. Профілактичну дезінфекцію аерозолями проводять кожного разу після звільнення приміщення від птиці. При цьому норма витрат дезрозчину становить 15 мл/м3, експозиція - 12 годин (при контролі якості дезінфекції за кишковою паличкою) та 20 мл/м3, експозиція - 24 години (при контролі за золотистим стафілококом). Інкубатори та інкубаторії знезаражують після завершення технологічного процесу. 11.7. Дезінфекція аерозолями формальдегідмістких препаратів, а також глутарового альдегіду та алкамону не повинна порушувати технологічного процесу в приміщеннях, розташованих поряд. 11.8. Перед проведенням вимушеної (поточної, остаточної) аерозольної дезінфекції проводять ретельну санітарну підготовку та герметизацію приміщення. Препарати, які використовуються у формі аерозолю при окремих хворобах, подані в таблиці 2. 11.9. Існує безапаратний спосіб отримання дезінфекційних аерозолів. Для чого змішують формалін з хлорним вапном у співвідношенні 1:1 або 1:1,5. Аерозолі можна також отримати шляхом змішування 37 % розчину формальдегіду з марганцево-кислим калієм та добавлянням води у співвідношенні 3:2:1,5. Ємності, у яких змішують компоненти для отримання аерозолів, повинні бути в десять разів більші за об'єм змішуваних компонентів, бо обидві реакції екзотермічні, проходять бурхливо з виділенням тепла та розбризкуванням рідини. 11.10. Безапаратний спосіб отримання аерозолю хлору полягає у взаємодії хлорного вапна з аміачною селітрою в присутності води. Компоненти беруть у співвідношенні 1:0,4:0,3. 11.11. При отриманні аерозолів допускається використання інших компонентів, які зареєстровані в Україні. 11.12. При проведенні аерозольної дезінфекції безапаратним способом температура повітря в приміщенні повинна бути не нижче + 15° C, відносна вологість - 90 %. Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва Таблиця 2 Режими дезінфекції птахівницьких приміщень аерозолем (при відсутності птиці) N з/п Інфекційна хвороба Концентрація препарату Затрати препарату Експозиція Нейтралізатор Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва 4 Туберкульоз 37 % розчин 25 24 25 % розчин Препарат надоцтової кислоти готують згідно з настановою щодо використання його для дезінфекції. 12. Дезінфекція направленими аерозолями проводиться у негерметизованих приміщеннях, тамбурах, прибудовах, а також проводиться дезінфекція обладнання, щілинних підлог, обігрівальних батарей тощо на відстані 1,5 - 2 м, рівномірно покриваючи їх поверхню тонкою плівкою дезінфекційного препарату. Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва13. Для дезінфекції поверхні приміщень та обладнання (у присутності птиці) у господарствах, не благополучних з колібактеріозу, сальмонельозу, пулорозу, мікоплазмозу, пастерельозу, інфекційного ларинготрахеїту використовують низькодисперсні направлені аерозолі водних розчинів таких препаратів: гіпохлориту натрію, нейтрального гіпохлориту кальцію чи мононатрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти з умістом 1,5 - 2 % активного хлору. Крім того, використовують 1,5 - 2 % розчин хлораміну Б чи 3 % стабілізувальний розчин перекису водню (для його ста� Для направленої аерозольної дезінфекції в птахівництві дозволяється використовувати інші дезінфекційні розчини, які зареєстровані в Україні. 13.1. Перед дезінфекцією приміщень проводять механічну очистку підлоги, стін та технологічного обладнання від забруднення. Поверхню підлоги, стін, обладнання, інвентарю, а також пір'яний покрив птиці рівномірно обробляють (при включеній вентиляції) низькодисперсними дрібнокрапельними аерозолями одного з препаратів з розрахунку 100 - 200 мл на 1 м2 поверхні. Після дезінфекції з напувалок та годівниць видаляють залишки дезінфекційного розчину. Під час дезінфекції температура в приміщені повинна бути не нижчою + 15° C. 14. Повітря птахівничих приміщень дезінфікують фізичними та хімічними методами. Дезінфекцію повітря пташників проводять за допомогою джерела ультрафіолетового опромінення, а також аерозолями дезінфекційних речовин. 15. Для ультрафіолетового опромінення використовують установки "Кулон " та "Кубок" або інші аналогічні. Установку "Кулон" використовують у приміщеннях для вирощування молодняку птиці, утримання батьківського та промислового стада курей, качок, гусей, індиків та перепелів з метою дезодорації та дезінфекції повітря, а також попередження забруднення навколишнього середовища. Розрахунок потреби випромінювачів проводять згідно з таблицею. Джерела бактерицидного ультрафіолетового випромінювача працюють у приміщеннях для вирощування молодняку 10 - 12 годин, а для дорослої птиці - 8 - 9 годин на добу. Таблиця 3 Розрахунок необхідності у випромінювачах Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва N з/п Вікова група Утриманні птиці Об'єм приміщення, що обробляється одною лампою, м3 *ДБ-30 *ДБ-60 Батьківське та промислове <
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-17; просмотров: 50; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.146 (0.012 с.) |