Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

Поиск

при контакті їдких лугів з послідом може утворюватися аміак;

активність хлормістких дезінфекційних засобів збільшується з підвищенням температури їх розчинів. Однак при температурі понад 60° C починається швидке розкладання препарату і вміст активного хлору в розчині знижується.

4. Остаточна дезінфекція

4.1 Остаточна дезінфекція проводиться після виконання всіх необхідних ветеринарно-санітарних заходів, які гарантують ліквідацію джерела збудника інфекційної хвороби.

4.2. У птахогосподарствах обов'язково проводять дезінфекцію також в період міжциклової перерви (між виведенням та розміщенням нової партії птиці), при цьому приміщення з устаткуванням очищають, миють і дезінфікують.

4.3. План проведення остаточної дезінфекції затверджує головний інспектор ветеринарної медицини району, а при особливо небезпечних антропозоонозних хворобах - план погоджують з територіальними установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

4.4. Перед остаточною дезінфекцією проводять дератизацію та дезінсекцію.

4.5. У плані остаточної дезінфекції передбачають знезаражування всіх птахівничих, побутових та допоміжних приміщень (усередині та ззовні), розташованих на території епізоотичного вогнища, що до них прилягає (вигульні площадки, проїзні дороги), транспортних засобів, які використовують для перевезення кормів, посліду, птиці, продуктів забою та сировини тваринного походження, інвентарю, спецодягу та інших об'єктів, з якими прямо чи опосередковано контактувала хвора птиця та обслуговувальний персонал.

4.6. Територію ферми та вигульні дворики перед проведенням дезінфекції очищають від сміття, посліду та вивозять з дотриманням відповідних заходів безпеки на спеціальні площадки для знезараження або спалюють.

4.7. Для зволоження поверхні перед їх очисткою та для проведення дезінфекції використовують розчини дезінфекційних засобів, рекомендованих при даній хворобі, згідно з настановами щодо їх застосування в концентрації, указаній в пункті 23 цієї Інструкції.

Норми витрат розчинів для зволоження поверхні перед очисткою становлять 0,2 - 0,5 л/м2, а для дезінфекції - 0,5 - 1,0 л/м2на кожну обробку, якщо не передбачено інше.

Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

4.8. При спорових інфекціях та інфекційних хворобах нез'ясованої етіології дезінфекційний розчин наносять тричі, при особливо небезпечних хворобах бактеріальної, вірусної та іншої етіології - двічі з інтервалом в 1 годину, рахуючи з моменту закінчення попередньої обробки. Експозиція після останнього нанесення розчину - 12 - 24 години.

При інших хворобах розчин наносять один раз, експозиція при цьому становить не менше 3 - 6 годин.

4.9. Про проведення остаточної дезінфекції складають акт установленої форми.

5. Підготовка об'єктів до дезінфекції

5.1. Ефективність дезінфекції залежить від препарату (деззасобу), якості проведення попередньої підготовки (очистки) об'єктів до дезінфекції.

5.2. Об'єкт, який підлягає дезінфекції, старанно механічно очищають, при цьому повинно бути чітко видно характер поверхні та колір її матеріалу. Візуально не виявляють посліду, корму чи інших механічних забруднювачів у важкодоступних місцях.

5.3. Механічну очистку проводять сухим або вологим методом. При вологій підготовці забруднену поверхню зволожують мийними засобами з подальшою механічною зачисткою. У залежності від ступеня та характеру забруднення допускається суха очистка об'єкта (за допомогою пилососів тощо).

5.4. Попередню підготовку об'єкта для дезінфекції вологим методом раціонально виконувати за допомогою установок, які забезпечують високий тиск води.

5.5. Сухій очистці піддають малозабруднені поверхні та об'єкти, які зволожувати не можна (електроустановки, освітлювальні прилади, деякі види обладнання тощо). При необхідності забруднену поверхню протирають ганчірками.

5.6. Вологим методом очищають значно забруднені поверхні. При цьому при потребі використовують гідрозмив та мийні засоби.

5.7. Приміщення перед початком санітарної обробки звільняють від птиці, видаляють чи закривають поліетиленовою плівкою обладнання, яке псується під дією вологи та деззасобів (інфрачервоні випромінювачі, датчики, пускачі тощо). Поверхню зволожують, при потребі, дезінфекційним розчином чи мийним засобом і механічно (скребками) очищають, струменем води видаляють залишки посліду, кормів, іншого бруду.

( Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва) 5.8. Після попередньої очистки та стікання води найбільш забруднені місця (підлога, решітки, годівниці, клітки тощо) обробляють мийними засобами (гарячим не нижче + 70° C 2 % розчином їдкого натрію або дворазово з інтервалом у 30 хвилин гарячим 5 % розчином кальцинованої соди). Витрати розчинів на кожну обробку становлять 0,2 - 0,3 л на 1 м2 сумарної зрошувальної поверхні. Через 25 - 30 хвилин, не допускаючи висихання, остаточно очищають і миють приміщення струменем теплої води 30 - 35° C під тиском.

5.9. У разі, коли таку обробку всього приміщення неможливо виконати (щитова, ветеринарно-діагностична лабораторія, ветеринарно-санітарний пропускник тощо), то розчинами мийно-дезінфекційних засобів обробляють підлогу, а забруднені ділянки стін та інші поверхні протирають щітками чи ганчірками, змоченими цими розчинами.

5.10. Проводять ремонт стін, підлоги, технологічного обладнання, після чого повторно промивають підлогу водою, просушують.

5.11. Приміщення, технологічне обладнання, інвентар та інші об'єкти обробляють розчинами дезінфекційних засобів шляхом рівномірного нанесення їх на поверхню до повного її зволоження. Для дезінфекції закритих приміщень використовують також аерозолі, які отримують з певних розчинів дезінфекційні засобів.

5.12. Окремі об'єкти (складські приміщення, де зберігається тара, інвентар, корми, приміщення розтинання трупів птиці, роздягальні тощо) знезаражують за допомогою інших методів дезінфекції (термічний, газовий, радіаційний, повітряний, паровий, пароповітряний, пароформаліновий тощо) у відповідності до діючих інструкцій та настанов щодо застосування дезінфекційних речовин.

5.13. У залежності від особливостей об'єкта, ступеня його очистки тощо для одноразової обробки готують розчини дезінфекційних засобів із розрахунку 0,3 - 0,5 л/м2 сумарної площі об'єкта. При потребі, за вказівкою лікаря ветеринарної медицини норми витрат розчинів можуть бути збільшені.

5.14. Для визначення сумарної площі враховують площу підлоги, стін, стелі, перегородок, внутрішню та зовнішню поверхню кліток, технологічного обладнання, які підлягають дезінфекції тощо.

5.15. Дезінфекцію проводять у такому порядку: починають з ближнього від входу кінця приміщення, рівномірно зволожують підлогу, стіни, клітки, конвеєрні стрічки, перегородки, обладнання тощо, а потім стелю і підлогу в проході. Одночасно дезінфікують інвентар та предмети догляду за птицею.

При використанні для дезінфекції свіжогашеного вапна (метод побілки) спочатку обробляють стіни, стелю, потім інші об'єкти, які підлягають побілці, а потім зрошують іншими дезінфекційними розчинами підлогу, обладнання тощо.

5.16. Концентрацію робочих розчинів дезінфекційних засобів визначають у залежності від мети дезінфекції (профілактична, вимушена), належності збудника хвороби до групи, у залежності від його стійкості до дії хімічних дезінфекційних засобів (малостійкі - перша група, стійкі - друга група, значно стійкі - третя група та особливо стійкі - четверта група).

5.17. Після закінчення дезінфекції приміщення закривають і витримують не менше 3 - 6 годин, а краще - до 12 годин.

Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва При виборі експозиції враховують стійкість обладнання до дезінфекційного засобу.

5.18. Після закінчення дезінфекції прибирають або нейтралізують залишки дезінфекційного розчину і провітрюють приміщення до повного звільнення від запаху дезінфектанту.

6. Дезінфекція транспортних засобів

6.1. Автомобільний транспорт та інші транспортні засоби, які використовують для перевезення птиці, кормів, птахопродуктів та сировини тваринного походження знезаражують у спеціально обладнаному приміщенні або на площадках з твердим покриттям, при цьому стічні води збирають в автономному нагромаджуванні.

6.2. Приміщення чи площадку для миття та дезінфекції транспортних засобів загальногосподарського призначення обладнують за межами території птахогосподарства, а для обробки транспортних засобів, що використовуються в межах птахогосподарств, розміщують на території виробничої зони з таким розрахунком, щоб забезпечити відвід змивної води та дезінфекційного розчину в систему каналізації.

6.3. Автомобільний транспорт, яким доставляється птиця господарства - постачальника, дезінфікують після кожного перевезення чергової партії птиці.

6.4. Транспорт, яким перевозять корми, періодично, у міру забруднення, але не рідше одного разу на місяць, а також після кожного випадку перевезення кормів, уражених токсичними грибами чи інфікованими патогенною мікрофлорою і визнаних не придатними для годування птиці без знезараження, старанно очищають, миють та дезінфікують.

6.5. Для дезінфекції автомобільного транспорту чи транспортних засобів, що використовуються усередині птахогосподарства для перевезення здорової птиці та кормів, використовують 2 % розчин формальдегіду, 0,5 % глутарового альдегіду, 2 % гарячий розчин їдкого натрію, 2 % розчин хлорного вапна чи нейтрального гіпохлориту кальцію. Витрати їх становлять 0,5 л/м2 сумарної площі оброблювальної поверхні при експозиції 1 годину.

Розчин їдкого натрію та хлорактивних препаратів не рекомендують використовувати для дезінфекції поверхні транспортних засобів, пофарбованих олійною фарбою.

6.6. Для дезінфекції можна використовувати також усі інші засоби, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування для даних цілей.

6.7. Для дезінфекції коліс автомобілів при в'їзді на територію птахопідприємств обладнують дезбар'єр довжиною по дзеркалу дезінфекційного розчину не менше 9 метрів і по дну 6 м, який заповнюють на глибину 20 - 30 см одним із дезрозчинів.

Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництваДезбар'єр розміщують в опалюваному приміщенні ветсанпропускника чи під покриттям (від снігу та дощу). В останньому разі під дно прокладають труби центрального опалення для підігріву розчину в зимовий період.

У неопалюваних дезбар'єрах (у зимовий період) для попередження замерзання до дезінфекційних розчинів додають 10 - 15 % кухонної солі.

6.8. При проведенні поточної дезінфекції транспорту у вогнищах інфекційних хвороб птиці, а також у всіх випадках знезаражування транспортних засобів, які використовували для перевезення хворої птиці чи продуктів забою та сировини тваринного походження, отриманих від хворої чи підозрілої щодо захворювання птиці, використовують дезінфекційні засоби в концентрації, рекомендованій при даній хворобі з урахуванням їх корозійної активності.

6.9. При хворобі Ньюкасла автомобільний транспорт можна дезінфікувати аерозолями формаліну згідно з настановами щодо застосування.

7. Знезаражування спецодягу, спецвзуття, предметів догляду за птицею

7.1. Санітарну обробку спецодягу робітників, зайнятих обслуговуванням птиці, приготуванням кормів, проводять за встановленим у птахогосподарстві графіком, але не рідше одного разу на тиждень, а також щоразу перед переведенням робітника на обслуговування нової партії (групи) птиці. Спецодяг підмінних робітників та працівників птахобоєнь перуть та дезінфікують щоденно, або в дні їх роботи.

Спецодяг працівників, що обслуговують птицю, хвору на зооантропонозні хвороби, обробляють щоденно, а при обслуговуванні птиці, хворої чи підозрілої на захворювання іншими інфекційними хворобами, - не рідше двох разів на тиждень.

7.2. Використаний спецодяг складають у поліетиленові мішки чи в спеціальні бачки і відправляють для прання та знезаражування. Перед відправкою мішки та бачки зрошують дезрозчином.

7.3. У приміщеннях для утримання хворої чи підозрілої на захворювання птиці повинні бути додаткові комплекти спецодягу для обслуговувального персоналу та спеціалістів ветеринарної медицини.

7.4. У кожному приміщенні, де утримується птиця, хвора чи підозріла на захворювання небезпечними хворобами, розміщують бачки, ванночки чи інші ємності з відповідним дезінфекційним розчином, щітками, йоржиками тощо для очистки та обробки рукавиць, фартухів, спецвзуття, спецодягу обслуговувального персоналу.

Виходити з приміщення, за межі епізоотичного вогнища в спецодязі, а також виносити його за межі приміщення забороняється.

7.5. Взуття дезінфікують кожного разу при вході та виході з приміщення. З цією метою вхід у приміщення та кожну його ізольовану частину, кормоцех, склад кормів тощо обладнують дезванночками або дезкилимами, заповненими тирсою, поролоном чи іншим пористим матеріалом. Дезкилими постійно достатньо зволожують відповідним дезінфекційним розчином, а у ванночки наливають розчин на глибину не менше 10 см.

7.6. Спецодяг знезаражують парами чи аерозолями формальдегіду, шляхом замочування дезінфекційних розчинах, кип'ятінням чи текучим паром. Для знезаражування парами формальдегіду використовують вогневу пароповітряну пароформалінову камеру (далі - ВППК).

7.7. Вироби з хутра, шкіри, гуми, повсті, бавовняно-паперових тканин, брезенту, металів, дерева підлягають знезаражуванню у ВППК. Хутряні та шкіряні вироби для запобігання їх пошкодженню перед обробкою у ВППК попередньо висушують.

7.8. У разі відсутності ВППК спецодяг дезінфікують аерозольним способом в невеликому приміщенні, яке герметично закривається та обладнане вентиляторами для перемішування повітря. Для цього його вільно розвішують, за допомогою аерозольного генератора вводять аерозоль формаліну, який містить не менше 37 % формальдегіду (30 мл на 1 м3приміщення), температура при цьому повинна бути не нижче 15° C. Експозиція протягом 3 годин з моменту закінчення генерування аерозолю.

7.9. Шляхом замочування в дезінфекційних розчинах знезаражують речі і вироби з гуми, повсті, бавовняно-паперових тканин, брезенту, металу, дерева, а також ряду полімерних матеріалів та тканин із синтетичного волокна, що не псуються під дією дезінфекційних розчинів.

7.10. Для знезаражування спецодягу та інших виробів методом замочування використовують дезінфекційні засоби, що зареєстровані і дозволені до використання в Україні. Деякі з них указані в табл. 1

Таблиця 1

Режими дезінфекції спецодягу, м'якої тари та предметів догляду за птицею

N з/п

Мікроорганізми

Матеріали, що знезаражують



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2024-06-17; просмотров: 51; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.008 с.)