Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

1. Загальні питання

1.1. Ця Інструкція, що встановлює порядок проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва з профілактичною або вимушеною метою, з метою недопущення захворювання птиці у разі спалаху хвороби і розповсюдження інфекції, є обов'язковою для виконання птахопідприємствами різних форм власності, у тому числі птахопереробними підприємствами, установами ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, громадянами, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва, та ін

1.2. Проведення профілактичної дезінфекції, дезінсекції та дератизації включають до плану протиепізоотичних заходів для кожної ферми, господарства, птахопідприємства. У плані передбачають термін проведення, методи, режими дезінфекції виробничих і допоміжних приміщень, спецодягу та взуття, транспортних засобів, території та інших об'єктів, підконтрольних Державній службі ветеринарної медицини, необхідними дезінфекційними та мийними засобами, мийно-дезінфекційної техніки тощо з урахуванням об'єму робіт, розміщення об'єктів обробки, техн

У цій Інструкції наведені терміни, які вживаються у такому значенні:

1.3. Дезінфекція - це знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів на виробничих об'єктах та в навколишньому середовищі чи видалення їх з них.

1.4. Дератизація - комплекс заходів, спрямованих на знищення мишоподібних гризунів на об'єктах птахівництва.

1.5. Дезінсекція - знищення шкідливих комах у навколишньому середовищі, на птахопідприємствах.

1.6. При проведенні дезінфекції, дератизації та дезінсекції необхідно дотримуватись правил особистої гігієни та безпеки, санітарних норм охорони навколишнього середовища, передбачених чинним законодавством.

1.7. Після проведення дезінфекції, дератизації, дезінсекції складають відповідний акт (додаток).

1.8. Дезінфекція

Об'єктами дезінфекції є територія птахофабрики, пташники, забійні підприємства, у т. ч. санітарно-забійні пункти, інкубаторії, допоміжні, побутові та інші споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби для транспортування птиці, кормів, сировини, інвентар та предмети догляду за птицею, спецодяг та спецвзуття обслуговувального персоналу.

Усі вище названі приміщення обов'язково повинні забезпечуватись системою вентиляції та водопостачання. Якість води в системах централізованого господарсько-питного водопостачання відповідає вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ від 23 грудня 1996 року N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 квітня 1997 року за N 136/1940.

1.9. Дезінфекцію проводять засобами, які зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх використання та мають висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо їх застосування на конкретних підприємствах птахівництва (забійні цехи, м'ясопереробні підприємства, холодильники, птахогосподарства тощо).

1.10. У залежності від типу господарств, прийнятої технології утримання птиці проводять вологу, аерозольну чи газову дезінфекцію.

1.11. Вологий метод дезінфекції найбільше розповсюджений. При цьому дія хімічного засобу на мікробну клітину відбувається в газоподібному, водному, в'язкому чи щільному середовищі.

Ефективність дезінфекції в значній мірі залежить від температури навколишнього середовища. Підвищення температури прискорює хімічні реакції в декілька разів. Тому дезінфекцію проводять в утеплених приміщеннях, дезінфекційні розчини підігрівають згідно настанов щодо їх застосування.

При проведенні дезінфекції необхідно чітко дотримуватися концентрації дезінфекційного засобу в розчині та норм витрат його на одиницю площі, як це передбачено настановою застосування відповідного препарату.

Експозиція дії хімічного дезінфекційного препарату залежить від його концентрації, бактерицидних властивостей, стійкості мікроорганізмів тощо.

Для отримання ефективного результату рівномірно зволожують поверхню розчином дезінфекційного засобу. Для цього розчин наносять на поверхню, яку обробляють, масивним струменем або шляхом його дрібного розпилення. При обробці гарячими розчинами рекомендується використовувати метод масивного струменя на можливо близькій відстані до об'єкта, особливо в холодну пору року. Витрати дезрозчину - 1 л/м².

Дрібнокрапельним (діаметр краплинки 0,1 - 0,2 мм) розпилюванням дезінфекційного засобу широким компактним факелом досягають рівномірного зрошення всієї поверхні об'єкта при відносно невеликій витраті дезінфекційних засобів (0,5 л/м²).

При проведенні вологої дезінфекції доцільно застосовувати дезінфекційні засоби, які поєднують мийні та дезінфекційні властивості.

1.12. Аерозольний метод дезінфекції широко використовується у птахівництві. Аерозолі - це тверді або рідинні частки, які містяться у підвішеному стані в повітрі. При аерозольній дезінфекції дезінфекційна речовина проникає в усі доступні місця, при цьому відбувається знезаражування як поверхні об'єкта так і повітря. Цей спосіб дезінфекції значно скорочує витрати дезінфекційних засобів та сприяє збільшенню активної поверхні препарату, що підвищує його ефективність. Дезінфекцію шляхом аерозолів можна проводити в присутності птиці або лише

У приміщеннях, де є велика кількість технологічного обладнання, норму витрат дезінфекційних засобів збільшують.

Для аерозольної дезінфекції можна використовувати розпилювачі холодного туману та розпилювачі термічні (теплові генератори).

При проведенні аерозольної дезінфекції необхідно обов'язково герметизувати приміщення, температура повітря в ньому повинна бути не нижча плюс 15° C (оптимальна +17 - 22° C та вище), відносна вологість повітря - 60 - 95 %.

1.13. Дезінфекція за допомогою пінної технології

Одним із методів санітарної обробки, миття та дезінфекції є використання пінної технології із застосуванням спеціальних пінотворних мийних та дезінфекційних засобів та піногенераторів.

Використання піни дає змогу більш результативно проводити знезараження об'єкта, особливо у важкодоступних ділянках (стеля, щілини, стіни, поверхня складної конфігурації тощо) з мінімальним використанням дезінфекційних засобів.

1.14. Дезінфекція газами

Газову дезінфекцію проводять під поліамідною плівкою чи в герметично закритих приміщеннях. При проведенні газової дезінфекції повинна бути температура повітря в приміщенні від +15 до 50° C.

Для проведення ефективної газової дезінфекції слід дотримуватися таких умов:

- газ повинен проникати в глибину предметів та матеріалів, які знезаражуються;

- підтримувати необхідну концентрацію газу з урахуванням поглинання його предметами та матеріалами;

- створювати оптимальну температуру та вологість у приміщенні;

- приміщення повинно бути герметизованим.

Для проведення газової дезінфекції використовують формальдегід, бромистий метил хлор, однохлористий йод та ряд інших препаратів, які зареєстровані в Україні і дозволені для проведення таких робіт.

1.15. Дезінфекція може бути профілактична або вимушена.

1.16. Профілактична дезінфекція проводиться у господарствах, птахопереробних підприємствах тощо, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, з метою недопущення заносу патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, а також накопичення умовно-патогенних бактерій. Її обов'язково проводять у міжцикловий період.

1.17. Профілактичну дезінфекцію проводять на об'єктах, які підлягають подвійному нагляду як з боку Державної санепідемслужби, так з боку Державного департаменту ветеринарної медицини (наприклад, птахопереробні та м'ясопереробні підприємства, ринки тощо); дезінфекція має проводитись дезінфекційними препаратами, які зареєстровані Міністерством охорони здоров'я і Держдепартаментом ветмедицини.

Профілактичну дезінфекцію приміщень проводять згідно з планом проведення протиепізоотичних заходів з урахуванням особливостей технології виробництва та епізоотичного стану зони розміщення господарства. Одночасно з дезінфекцією приміщення знезаражують усе виробниче обладнання та інвентар, який розміщений у приміщенні або буде використовуватися у технологічному процесі.

1.18. Карантинні приміщення знезаражуються кожного разу після закінчення терміну профілактичного карантину всієї партії птиці (інкубаційних яєць), а також за потреби.

1.19. У птахогосподарствах при клітковому та безвигульному утриманні птиці дезінфекцію приміщень проводять кожного разу перед посадкою нової партії птиці, а в пташниках з вигульним утриманням - два рази на рік (весною та восени), а при утриманні на глибокій підстилці - один раз на рік при її заміні та після кожного технологічного циклу утримання птиці.

Інкубаторій дезінфікують перед початком і по закінченні інкубації яєць.

Літні хатинки для птиці - по закінченні періоду їх використання (восени) чистять від забруднення, а дезінфікують весною перед розміщенням птиці, а також кожного разу при заміні поголів'я.

Профілактичну дезінфекцію в місцях періодично діючих виставок проводять перед кожним завезенням птиці та після її вивезення.

1.20. Приміщення кормоцехів дезінфікують не рідше одного разу на місяць, бункери-змішувачі, кормопроводи, інше виробниче обладнання для приготування та роздачі корму - один раз на тиждень.

1.21. Періодичність дезінфекції приміщень санітарно-забійного пункту (забійних площадок) установлюють згідно з технологічними процесами, передбаченими на птахопідприємстві.

1.22. У забійному цеху дезінфекцію проводять щоденно в кінці зміни та кожного разу при забої птиці, під час розробки якої виникла підозра щодо інфекційного захворювання.

Одночасно знезаражують усе обладнання забійного цеху (транспорт, столи, вішала, інструмент, інвентар тощо).

1.23. Секційну та утилізаційну кімнати дезінфікують кожного разу після розтину трупів птиці та завантаження утилізаційної печі (автоклава). Приміщення для їх утилізації дезінфікують кожного разу після закінчення процесу утилізації.

1.24 Інструмент, яким проводять розробку тушок, ветеринарно-санітарну експертизу та патолого-анатомічний розтин, дезінфікують після розтину кожної тушки з підозрою на інфекційну хворобу чи в міру його забруднення.

1.25. Холодильні камери дезінфікують одночасно з розморожуванням та очисткою від сніжної шуби холодильних батарей та стін. Крім того, холодильні камери дезінфікують кожного разу після видалення з них продуктів забою птиці, хворої на інфекційну хворобу чи бактеріоносії.

1.26. Не рідше одного разу в місяць у птахогосподарстві (фермі) установлюють санітарний день, протягом якого проводять ретельну очистку території виробничої зони, очищають від пилу вікна, стіни, стелю в побутових та допоміжних приміщеннях, коридорах. Забруднені місця миють гарячою водою або 1,5 - 2 % розчином кальцинованої соди. При необхідності проводять побілку стін, стелі та дезінфекцію підлоги.

1.27. Для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендують для бактерій стійкості 1 групи.

1.28. У благополучних щодо інфекційних хвороб птахогосподарствах, які розміщені в загрозливій зоні, для профілактичної дезінфекції використовують засоби, які рекомендовані при захворюванні, загроза розповсюдження якого існує в даному регіоні.

1.29. Після завершення будівництва, капітального ремонту чи реконструкції пташника проводять передпускову очистку та дезінфекцію.

2. Вимушену дезінфекцію (поточну та заключну) проводять у разі виникнення спалаху інфекційної хвороби з метою ліквідації первинного епізоотичного вогнища, попередження накопичення збудника інфекції та умовно-патогенних бактерій в навколишньому середовищі та попередження розповсюдження хвороби в середині птахо підприємства та за його межами.

3. Поточну дезінфекцію проводять періодично протягом всього часу оздоровлення птахопідприємства з метою зниження рівня контамінації об'єктів навколишнього середовища патогенними мікроорганізмами та зменшення загрози зараження птиці всередині господарства та розповсюдження хвороби за його межами.

Періодичність проведення поточної дезінфекції та перелік об'єктів, що підлягають знезаражуванню, визначають з урахуванням характеру хвороби, епізоотичної ситуації щодо даного захворювання, специфіки технології виробництва та ряду інших особливостей неблагополучного пункту чи зони розповсюдження інфекції, а також вимог чинних інструкцій щодо профілактики та боротьби з кожною окремо інфекційною хворобою.

3.1. Фахівець ветеринарної медицини птахогосподарств, що відповідає за проведення протиепізоотичних заходів, визначає дезінфекційний засіб, перелік об'єктів, періодичність проведення дезінфекції кожного з них, порядок проведення санітарної обробки, метод дезінфекції тощо в залежності від характеру хвороби, ступеня її контагіозності, технології виробництва та ряду інших конкретних умов, а також ураховує вимоги діючої інструкції до боротьби з даною інфекцією.

3.2. При виявленні птиці, хворої на грип, орнітоз, хворобу Ньюкасла, інфекційний ларинготрахеїт, туберкульоз, учиняють згідно з вимогами відповідної чинної інструкції і зразу після ізоляції чи ліквідації вогнища збудника приміщення внутрішнє обладнання, інвентар, послід, залишки корму від хворої птиці чи підозрюваної в контамінації із збудником слід зволожити розчином дезінфекційного засобу, який рекомендований при цій хворобі.

Після зволоження проводять механічну очистку та дезінфекцію.

3.3. У разі, коли немає можливості провести санітарну обробку всіх об'єктів у день виявлення хвороби, то вживають додаткових заходів щодо недопущення розповсюдження інфекції (максимально обмежують доступ до об'єкта, установлюють додаткові дезінфекційні ванни для знезаражування взуття, використовують засоби для відлякування мух тощо), а також установлюють ємності з дезінфекційним розчином для обробки рук, інвентарю тощо.

Підстилку, послід, залишки корму, зібрані в цих приміщеннях, відправляють на утилізацію згідно з існуючим порядком. Підлогу в проходах періодично посипають вапном - пушонкою.

Періодично дезінфікують або білять свіжогашеним вапном стіни всередині приміщення.

3.4. При значному поширенні хвороби проводять щоденне вологе прибирання приміщень (у залежності від характеру хвороби та технології виробництва) та ряд інших заходів, направлених на попередження накопичення збудника на об'єктах зовнішнього середовища та розповсюдження його за межі вогнища інфекційної хвороби, а також проводять дезінфекцію в присутності птиці (при потребі).

3.5. Вибір дезінфекційного засобу для зволоження перед механічною очисткою та для дезінфекції проводять у відповідності до пункту 23 цієї Інструкції, ураховуючи об'єм робіт, наявність чи відсутність птиці в приміщеннях, інтенсивність вентиляції та інші особливості об'єкта обробки, а також властивості засобів, які є в господарстві.

При цьому слід урахувати, що:

луги (натрій їдкий, кальцинована сода) ефективний при використанні гарячих розчинів 80 - 90° C, а температура безпосередньо на поверхні об'єкта повинна бути не нижче 40 - 45° C;

розчини лугу не містять корозійної активності щодо оцинкованих металів, але активно реагують з алюмінієм та його сплавами;

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры