Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Теорія запобігання злочинності. Громадський вплив має значне запобіжне значення не лише у пра-возастосовчій
Содержание книги
- Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- Даних про кількість наукових розроблень
- Історія розвитку кримінологічної науки в Україні
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Методологія і методи кримінологічної науки
- Злочинності по групі областей у 2002 р.
- Теорія детермінації злочинності. Причину кожної ланки вважають причиною кінцевого результату — злочинності або
- Теорія детермінації злочинності. діяльнісній активності, вперше виявляються у процесі відображення нею зовнішнього
- Теорія детермінації злочинності. соціальної типовості, соціальної абстракції
- Теорія детермінації злочинності. мовлюють детермінаційний процес, з'ясована їх дійсна роль: причини чи умови
- Теорія детермінації злочинності. розв'язання суспільних протиріч
- Теорія детермінації злочинності. ку. Функціональну роль (призначення) кожного з названих різновидів детермінантів
- Теорія детермінації злочинності. ють спрямовуватися в першу чергу і головним чином запобіжні зусилля
- Теорія детермінації злочинності. (безпосередній) причині, якою є дефекти психології індивідуумів
- Теорія детермінації злочинності. ціальними викривленнями, що обумовлюють корисливу мотивацію
- Теорія детермінації злочинності
- Індивідуальні психологічні риси
- Умови та механізм злочинного прояву. критичні зауваження щодо неправильного розуміння цього процесу
- Умови та механізм злочинного прояву. Різних випадках є неоднаковою, але не у спричиненні злочинного вчинку
- Умови та механізм злочинного прояву. такими самими підставами та у подібній послідовності типологія механізму злочинних
- Умови та механізм злочинного прояву. Конкретно опредмеченим інтересом1, ідеальною підставою і його виправданням2
- Умови та механізм злочинного прояву. Нього. Формування криміногенної, А згодом і кримінальної мотивації є результатом
- Умови та механізм злочинного прояву
- Умови та механізм злочинного прояву. До умов, що визначили обставини вчинення злочину, сприяли йому
- Теорія запобігання злочинності. Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- Теорія запобігання злочинності. му числі вітчизняних, матеріалах, використовувалися терміни «боротьба»
- Теорія запобігання злочинності. та з відродженням у Радянському Союзі у 60-ті роки кримінології отримало теоретичне
- Теорія запобігання злочинності. обумовлюючим комплексом становить його центральну частину
- Теорія запобігання злочинності. 4. Серед форм обмеження права на вільний розвиток особи поряд із заходами
- Теорія запобігання злочинності. Проте ця робота не була завершена на союзному рівні і не закінчена досі в умовах
- Теорія запобігання злочинності
- Теорія запобігання злочинності. — контроль За дотриманням правил торгівлі та вживання алко гольних напоїв
- Теорія запобігання злочинності. Громадський вплив має значне запобіжне значення не лише у пра-возастосовчій
- Теорія запобігання злочинності. а) суб'єктивних причин злочинності, в тому числі скорочення сфери формування та вияву
- Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.
- Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.
- Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.
- Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.
- Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.
громадський вплив має значне запобіжне значення не лише у пра-возастосовчій діяльності, у зв'язку із застосуванням норм права, а й тоді, коли він використовується з метою «не допустити виникнення протиправної поведінки, запобігати їй, не дати перерости аморальній та антисуспільній поведінці у злочинну, загальмувати дію причин та умов, що сприяють небажаному формуванню особи та розвитку злочинних намірів»1. Виникає питання: хіба громадянин не як представник громадськості, а як свідомий член суспільства або близька людина до можливого і ймовірного правопорушника, не може, не вправі здійснити названі заходи у нинішньому розумінні індивідуального профілактично-виховного впливу? Переконаний, що має моральне людське право, а можливо, й обов'язки чинити у подібний спосіб. Інша річ, чи буде позитивно та щиро сприйнятий цей вплив тим, до кого він буде звернутий. Але це вже інше питання. Думається, що як і стосовно інших суб'єктів запобігання злочинам, визначальним для віднесення їх до кола останніх є не наявність у них наданих правових повноважень, а їхні моральні міркування та реальні, тобто функціональні, можливості здійснювати зазначену діяльність.
§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
та методичне забезпечення діяльності
щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
в Україні Будь-яка суспільна діяльність може досягнути поставленої мети, якщо вона належним чином доктринально визначена, скерована, організована та оптимально ресурсно забезпечена. Ці вимоги повною мірою стосуються діяльності щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, яка є різновидом суспільної діяльності.
Використовуючи настанови теорії управління щодо упорядкування та організації суспільної діяльності, можна твердити, що вирішення зазначених завдань стосовно діяльності щодо запобігання злочинності і злочинним проявам обумовлюється такими чинниками:
1 Закаток А. П. Общественное воздействие и предупреждение правоїіарушений. — К., 1975. - С. 103.
358
—доктринальним визначенням стратегії, у тому числі мети, завдань, стратегічних напрямів та результатів запобіжної діяльності;
—адекватним уявленням про стан функціонування безпосереднього та опосередкованого предмета діяльності, першим з яких наразі є запобігання злочинності та злочинним проявам, другим — стан злочинності;
—прогнозуванням змін і тенденцій предмета діяльності: безпосереднього та опосередкованого, що здійснюється значною мірою через кримінологічне прогнозування;
— визначенням порядку, методики, форм, засобів запобіжної діяльності, загальних засад її тактики, адекватних цим засобам суб'єктів застосування, що вимагає залежних від їхніх нинішніх та потрібних якостей підготовки, навчання, поточного підвищення кваліфікації останніх;
— інформаційним забезпеченням реалізації визначених завдань, передусім щодо опосередкованого та безпосереднього предмета діяльності, тобто стосовно злочинності, її причин і умов, інших детермінантів, динаміки їхньої зміни, спрямування і змісту запобіжних заходів і засобів, оцінки їхньої результативності, відповідних знань та умінь (навичок) суб'єктів діяльності;
— прийняттям потрібних управлінських рішень, зокрема затвердженням планів запобіжної роботи та організаційних заходів щодо їхнього запровадження, обов'язків суб'єктів діяльності стосовно виконання останніх;
—координацією запобіжної діяльності по горизонталі та вертикалі;
—здійсненням контролю виконання;
—забезпеченням правового регулювання;
— матеріальним та в цілому ресурсним забезпеченням, пере дусім фінансовим.
Розглянемо детальніше деякі з цих чинників упорядкування запобіжної діяльності, а також забезпечення їхньої дії в сучасній Україні.
|