Теорія запобігання злочинності. Проте ця робота не була завершена на союзному рівні і не закінче­на досі в умовах

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 49 из 58Следующая ⇒

Проте ця робота не була завершена на союзному рівні і не закінче­на досі в умовах суверенної України. МВС України за участю інших державних органів та вчених розробило декілька проектів Закону України «Про профілактику злочинів». Один із них у 1998 р. був офіційно зареєстрований у Верховній Раді України¹, пройшов перше читання, але перед другим читанням отримав не­гативний відгук Юридичного Управління Секретаріату Верховної Ради України як такий, що суперечить Конституції України і зако­нам України, Загальній декларації прав людини та ратифікованій Верховною Радою України 17.07.1997 р. Конвенції про захист прав і основних свобод людини та був знятий з розгляду. Робота над проектом час від часу продовжувалася у Міністерстві внутрішніх справ, але не знаходила підтримки інших державних інституцій, зокрема Прокуратури України. Нещодавно цей проект і всі заува­ження до нього за проханням МВС України було проаналізовано в Академії правових наук України за участю автора Курсу. Аналіз дав підстави для таких висновків.

1. Кримінологічна ситуація в Україні потребує значного поліпшення організації та здійснення запобігання злочинності. У руслі загального послаблення ролі держави у проведенні суспільних перетворень фактично не проявляється її організую­чий вплив і щодо створення та функціонування системи запо­бігання злочинності. Багато в чому цей вплив припинений, що призвело до серйозних недоліків державного регулювання та управління, а також здійснення запобіжної діяльності. Однією з вирішальних умов виправлення такого становища є забезпечення досконалого законодавчого регулювання. Проте, як зазначено, діяльність щодо запобігання злочинності не повною мірою і не досить чітко врегульована чинним законодавством. Ряд питань мають регулюватися у спеціальному законі загального рівня, зокрема обов'язки всіх державних органів та органів місцевого самоврядування організовувати діяльність щодо запобігання злочинності в межах території обслуговування, у галузі державно­го управління, згідно з наданою компетенцією, а також їх повнова­ження, права, правові засоби здійснення цих обов'язків. Тим

¹ Проект Закону України «Про профілактику злочинів» від 12.05.1998 р.

344

більше, що останні згідно з Конституцією України визначаються лише законами. Чинні законодавчі акти, де регулюються питання запобігання злочинності, мають бути приведені у відповідність з цим базовим Законом.

2. Удосконаленню підлягає законодавче регулювання діяльності щодо запобігання саме злочинності, а не безмірного поля правопо­рушень. Запобігання правопорушенням доцільно регламентувати у базових галузевих законах: про освіту, про охорону здоров'я, охоро­ну праці тощо. Законодавче регулювання у базовому спеціальному законі не повинно обмежуватися регламентацією лише профілак­тики, а охоплювати запобігання у цілому, тобто й на індивідуально­му рівні, в тому числі відвернення і припинення злочинів.

3. Має бути вирішено питання про доцільність обмеження регу­лювання цим Законом лише спеціального запобігання, тобто цільового здійснення запобіжних заходів (спеціально-криміно­логічних) і залишення поза цим обмеженням регулювання загаль­носуспільних заходів, що не мають спеціальної мети запобігання.

4. Закон не повинен суперечити Конституції України та міжна­родним зобов'язанням України. Це здається можливим з ураху­ванням міркувань, наведених вище у розгляді питання про конституційні засади запобігання злочинності. Підставою інди­відуального запобігання у формі індивідуальної профілактики вчинення злочину особою, у томі числі застосування до неї окре­мих засобів примусу, має бути лише протиправна поведінка (минула або нинішня) цієї особи, що містить небезпеку її повто­рення у формі злочинного прояву.

5. Закон має бути оптимально узгоджений із чинним законо­давством. Лише за необхідності удосконалення окремих норм на підставі єдиного визначення слід передбачити приведення їх у відповідність із новим базовим законом.

6. Має бути проявлена воля на найвищому державному рівні, у тому числі керівництва Верховної Ради України щодо прискорення доопрацювання, розгляду та прийняття подібного Закону. Ніби як реагування на цей висновок вчених, у Заходах щодо виконання Ком­плексної програми профілактики злочинності на 2007-2009 pp., затвердженої Кабінетом Міністрів України у грудні 2006 p., передба­чено здійснити розробку проекту згаданого Закону.

345

Глава 8

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману