Історія розвитку кримінологічної науки в Україні

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 58Следующая ⇒

тися ідеї стосовно соціального обумовлення негативних вчинків, можливості запобігання їм шляхом відповідних суспільних удос­коналень. Ці ідеї та положення певною мірою враховувалися в обов'язкових (неписаних) звичаєвих нормах (рос. — обычное пра­во) першого державницького утворення в Україні — Козацької Ре­спубліки Запорізької Січі. Згідно з сучасними дослідженнями ака­деміка П. П. Михайленка в її звичаєвій нормативній системі кінця XVIII ст. знаходили відображення гуманістичні ідеї, мирова, умовне засудження, якщо козак не буде більше вчиняти злочини, при цьому враховувалися особисті якості козака, його поведінка, сімейний стан¹. П. П. Михайленко наводить відомості відомого дослідника Запорізької Січі Н. Коржа, згідно з якими навіть смертна кара козаку скасовувалася, якщо будь-яка дівчина бажала вийти за нього заміж, щоб жити доброчесним життям².

У Конституції Пилипа Орлика (1710) в контексті розвитку ідеї «вільного народу» йшлося про його політичну суб'єктність, права, зокрема право на самоврядування, що має забезпечити демокра­тично утворений порядок, доброчесність, суспільний інтерес наро­ду у відносинах із державою.

Подальше виникнення та поширення кримінологічних за своїм змістом поглядів та ідей в Україні, як і в Росії та більшості інших країн, відбувалося в основному за трьома напрямами. Передусім, у працях тодішніх філософів, політичних діячів, мислителів прогре­сивного напряму розвивалися загальні ідеї щодо вдосконалення суспільної організації, несумісної з соціальними негараздами, бідністю, гнобленням, фізичним та духовним занепадом. Мало сформуватися суспільне утворення, спроможне опікуватися долею своїх громадян, їхньою моральністю, розумінням шкідли­вості негативних відхилень від соціальних норм, якими сприйма­лися й злочини, необхідністю їхнього подолання. Тим самим закладалося філософсько-просвітницьке підґрунтя майбутніх кримінологічних ідей.

¹ Михайленко П. П. Суды и наказания в Сечи Запорожской // Кримінальне право,
кримінальний процес та кримінологія України: Статті, доп., рецензії. — К., 1999. —
С 389-390.

²          Там само. — С 399.

44

Другий напрям складався у процесі формування і розвитку на­уки кримінального права під впливом ідей гуманізації покарання, можливості недопущення його застосування через покращання соціально-середовищних умов, своєчасне вжиття загальносоціаль-них та індивідуальних превентивних заходів.

Третій напрям виростав із попереднього — кримінально-право­вого, переважно з його позитивної школи. Але за своїм спрямуван­ням та інтересами відшукати та зрозуміти сутність злочину, пов'язати її з певними чинниками, в тому числі, можливо, з відхи­леннями від природних якостей моральності, чесноти, доброзич­ливості тощо, цей напрям фактично був кримінологічним у сучас­ному розумінні. Невипадково у цьому напрямі виникла і назва науки «кримінологія» (Топінард, 1874; Р. Гарофало, 1885).

Початок формування в Україні загальних засад розуміння со­ціальної сутності та шляхів подолання негативних суспільних вчинків, до яких належить і злочинність, нерідко пов'язують із поглядами та настановами відомого українського філософа-просвітителя Г. С Сковороди (1722-1794). Серед багатьох його прогресивних положень щодо демократичного соціального устрою суспільства знаходимо настанови про необхідність суспільної турботи щодо створення умов розвитку особи, реалізації її природних прав, прояву власних здібностей, вихован­ня соціальних якостей, моральне самовдосконалення через нелег­ку боротьбу в душі людини добра і зла. Сучасні кримінологи вбачають у поглядах Г. С Сковороди зародження кримінологічних ідей про функції суспільства щодо виховання його членів, розвит­ку у них суспільно-доцільної спрямованості і тим самим запобігання їхнім антисуспільним проявам¹.

Майже через століття ці ідеї знайшли відображення у працях російських і українських революціонерів-демократів, які, вивчаю­чи гострі суперечності народжуваного капіталістичного ладу, доводили їхній соціальний характер, необхідність викриття та усунення їхніх причин і навіть зміни цього ладу. Водночас обґрун­товувалися соціальний зміст та шляхи подолання соціальних «виразок» капіталізму, в тому числі злочинності. Так, у працях

¹ Филонов А. В. Зарождение, теоретические истоки и развитие криминологической пауки в Украине. — Донецк, 1997. - С. 45.

45

Глава 2

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии