Політичним маніфестом українського націоналізму. Адже в ній вперше після більше як
Содержание книги
- Боротьба старшинських угрупувань і руїна української козацької державності
- Обмеження автономії України в складі Московської держави. Гетьманщина.
- Гетьманування Івана Мазепи та нове відродження українських земель на
- Наступ російського царизму на автономні права Гетьманщини і Слобожанщини.
- Національно- державницька думка
- Теорію, що не було окремої української національності, мови, культури чи історії, але що
- Степах. Російські і українські поміщики одержали тут сотні тисяч десятин. В 1805 р. в
- Наприкінці 1831 р. на Правобережній Україні були закриті польські школи і замість них
- Літературний гурток, перша “школа романтиків”. До неї входили П.Гулак-Артемовський,
- Ставали українськими, додаючи до української національної свідомості”. У 1820-х роках
- Реакційна політика царського уряду миколи і на деякий час пригасила політичні,
- Мефодіївського Братства полягало в тому, що його ідейна спадщина чітко визначила Курс на
- Демократичне просвітительсько-літературне угрупування Руська Трійця утворилося в 30-х рр.
- Імператор Фердінанд І 17 квітня 1848 р. підписав указ про ліквідацію в Галичині панщини,
- Руської Трійці – М.Устияновича, А.Могильницького.
- Свою першу газету, перші культурно-світні організації, перший вищий навчальний заклад
- Швидкого зростання чисельності робітництва. На 1900 Р. В Україні було вже 2,5 млн. Фабрично-
- Липні 1863 р. царський міністр внутрішніх справ П.Валуєв розіслав таємний циркуляр, який
- Зникнуть національні відмінності. У 1879 р. з цієї організації виникла терористична організація
- Вищий щабель відобразився в появі нових ідей – політичної незалежності України і нової
- Виїхали в Канаду, США, країни Південної Америки.
- Галицьких кіл, що вбачали особливу цінність у тих рисах культурної традиції, що спільні для
- Демократичної журналістики. Франко видавав з участю М. Павлика та О. Терлецького журнал
- Ентузіазмом. Незважаючи на значне поширення ідея незалежності України ще остаточно не
- Реалізація стала можливою в роки Першої світової війни, коли обидві імперії взаємно
- Політичним маніфестом українського націоналізму. Адже в ній вперше після більше як
- Підручників для початкового навчання, виникли українські товариства. Важливою подією у
- Зібрань, об'єднань тощо, а також обіцяно запровадити у Росії конституційні форми правління,
- Мову в суді, школі, церкві, земельну реформу, охорону праці. Однак і ІІ дума була дуже скоро
- Російські ліберали, які на словах виступали на захист “інородців”, а насправді знаходилися на
- Органом туп була Рада, яка обиралася на щорічних нелегальних з'їздах цієї організації,
- Робочий день на підприємствах західноукраїнських земель тривав довше, а зарплата була
- Селян. Причому ці страйки виявилися настільки організованими, що поміщиків
- Р. Відповідно до нього із загальної кількості 221 сеймових мандатів 62 отримували українці
- О.Тисовський. Пластунами у минулому називали тих запорізьких козаків, які виконували
- Діяч Буковини С.Смаль-Стоцький став віце-маршалом сейму. У віденському парламенті
- Російська шовіністична преса використала цей процес як доказ впливу “руської” ідеї в Австро-
- Навіть до уваги лояльну позицію щодо нього в цей час наддніпрянських українських
- Аналогічну програму (“Наша платформа” та ін.) розробив і Союз визволення України
- Генерала Фляйшмана: “З молодечим запалом і правдивим патріотизмом, як грізна буря, перед
- Надавалася політичним, парламентерським методам. Неодноразово відбувалися переговори із
- Ній переломними. Власне вже на цей момент стало очевидним, що однонаціональні держави
- Утворення Української Народної Республіки та її боротьба проти російсько-
- Орган всієї України. Цьому значно сприяв процес українізації армії – виділення українських
- Автономію України. На основі домовленостей між Центральною Радою і Тимчасовим урядом
- Всеросійських Установчих зборів, тобто виконував роль Тимчасового уряду. Рада Народних
- Прийшовши до влади, більшовики, не враховуючи інтересів українських
- Керівники повстання були заарештовані, а частини 2-го гвардійського корпусу були роззброєні
- Україні. З цією метою більшовицькі організації України домоглися скликання 17 грудня в
- Центральна Рада могла використати у боротьбі проти російських військ, були загони “вільного
двохсотлітнього мовчання знову на весь зріст було поставлено питання про суверенітет і
Соборність української нації. Відтак ідея самостійної України стала тим прапором, навколо
Якого стали гуртуватися патріотичні сили українського суспільства. Однак шлях до її реалізації
Виявився нелегким. Бо тривалий бездержавний період існування української нації значно
Послабив її державницькі традиції, що власне і привело до захоплення деяких політичних
Діячів модними на той час утопічними соціалістичними теоріями. Проникли вони і у РУП, що
Спричинило її внутрішню кризу. Вірними ідеї самостійності України залишилися
М.Міхновський та його однодумці, які вийшли із РУП і у 1902р. утворили Українську народну
Партію (УНП). Політичне кредо цієї партії було сформульоване спочатку у “Десяти заповідях”,
А пізніше у “Програмі”. Їх суть зводилася до боротьби за незалежну українську демократичну
Республіку, яка мала складатися із союзу окремих українських земель. УНП не користувалася у
Той час значним політичним впливом, її члени активно заявили про себе у 1917 р., створивши
Українську партію соціалістів-самостійників.
Прихильники соціал-демократичних поглядів на чолі із М.Меленевським-Баском та
О.Скоропис-Йолтуховським також вийшли із РУП і у травні 1905 р. утворили Українську
Соціал-демократичну спілку, яка на правах автономної секції увійшла до меншовицької фракції
Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). Спілчани вважали, що вирішення
національного питання є похідним від розв’язання на марксистській платформі соціально-
Економічних проблем.
Наприкінці 1905 р. основна частина РУП на чолі із М.Поршем, В.Винниченком та С.
Петлюрою перетворилась в Українську соціал-демократичну робітничу партію. Стояла на
Позиціях органічного поєднання національної орієнтації з марксизмом, домагаючись автономії
України.
На початку ХХ ст. в Україні виникли також політичні партії ліберально-демократичного
Спрямування. У 1904 р. представники української ліберальної інтелігенції заснували
Українську демократичну партію (УДП). Її фундатором був Є. Чикаленко, який доклав багато
Зусиль і коштів на потреби національно-визвольного руху. Своєю головною метою УДП
Оголосила домагання автономії України у складі конституційної монархічної Росії.
Проте серед членів цієї партії також виявились певні розбіжності у поглядах на
Принципові програмні положення. В результаті вже восени цього ж року частина колишніх
Членів УДП на чолі із Б.Грінченком, С.Єфремовим та Ф.Матушевським утворили Українську
Радикальну партію (УРД), яка виступала за автономію України, як рівноправну складову
Частину федеративної Росії.
Незабаром розходження вдалося подолати. Наприкінці 1905 р. УДП і УРП об'єдналися в
Одну організацію – Українську демократично-радикальну партію (УДРП). Її програма складена
- 131 -
На основі принципів федералізму і парламентаризму. Майбутня Російська держава повинна
Перетворитися на “федерацію рівноправних автономно-територіальних одиниць”.
Вищеназвані політичні партії змушені були діяти в умовах підпілля. Свої друковані
Органи видавали здебільшого за кордоном, зокрема у Львові, Чернівцях. Потім нелегально
Доставляли у Наддніпрянщину. Траплялися переслідування, арешти тощо активних
Українських громадсько-політичних діячів. Тому ці партії не могли відразу набрати масового
Характеру і значного впливу. Однак їх поява переконливо засвідчила про те, що українське
Суспільство стало політично зрілішим і не бажало далі миритися із колоніальним становищем у
Російській імперії.
Активізувалась насамперед боротьба за відміну заборони української мови. Не рахуючись
З царськими властями, почала зростати кількість українських видань, зокрема видавництво
|
