Липні 1863 р. царський міністр внутрішніх справ П.Валуєв розіслав таємний циркуляр, який
Содержание книги
- Галицько-волинське князівство – продовжувач державницьких
- В умовах великого князівства Литовського
- Загарбання шляхетською Польщею українських земель. Суспільно – політичне
- Виникнення Запорізької Січі. Перетворення козацтва на провідну верству
- Визвольний рух в Україні проти шляхетської Польщі наприкінці XVI – 30-х рр.
- Хмельниччина (1648–1657 рр. ). Утворення української козацько-
- Відродження Б.Хмельницьким української державності. Внутрішня і зовнішня
- Переяславська Рада та “Березневі статті”, їх характер і наслідки. Історичне
- Боротьба старшинських угрупувань і руїна української козацької державності
- Обмеження автономії України в складі Московської держави. Гетьманщина.
- Гетьманування Івана Мазепи та нове відродження українських земель на
- Наступ російського царизму на автономні права Гетьманщини і Слобожанщини.
- Національно- державницька думка
- Теорію, що не було окремої української національності, мови, культури чи історії, але що
- Степах. Російські і українські поміщики одержали тут сотні тисяч десятин. В 1805 р. в
- Наприкінці 1831 р. на Правобережній Україні були закриті польські школи і замість них
- Літературний гурток, перша “школа романтиків”. До неї входили П.Гулак-Артемовський,
- Ставали українськими, додаючи до української національної свідомості”. У 1820-х роках
- Реакційна політика царського уряду миколи і на деякий час пригасила політичні,
- Мефодіївського Братства полягало в тому, що його ідейна спадщина чітко визначила Курс на
- Демократичне просвітительсько-літературне угрупування Руська Трійця утворилося в 30-х рр.
- Імператор Фердінанд І 17 квітня 1848 р. підписав указ про ліквідацію в Галичині панщини,
- Руської Трійці – М.Устияновича, А.Могильницького.
- Свою першу газету, перші культурно-світні організації, перший вищий навчальний заклад
- Швидкого зростання чисельності робітництва. На 1900 Р. В Україні було вже 2,5 млн. Фабрично-
- Липні 1863 р. царський міністр внутрішніх справ П.Валуєв розіслав таємний циркуляр, який
- Зникнуть національні відмінності. У 1879 р. з цієї організації виникла терористична організація
- Вищий щабель відобразився в появі нових ідей – політичної незалежності України і нової
- Виїхали в Канаду, США, країни Південної Америки.
- Галицьких кіл, що вбачали особливу цінність у тих рисах культурної традиції, що спільні для
- Демократичної журналістики. Франко видавав з участю М. Павлика та О. Терлецького журнал
- Ентузіазмом. Незважаючи на значне поширення ідея незалежності України ще остаточно не
- Реалізація стала можливою в роки Першої світової війни, коли обидві імперії взаємно
- Політичним маніфестом українського націоналізму. Адже в ній вперше після більше як
- Підручників для початкового навчання, виникли українські товариства. Важливою подією у
- Зібрань, об'єднань тощо, а також обіцяно запровадити у Росії конституційні форми правління,
- Мову в суді, школі, церкві, земельну реформу, охорону праці. Однак і ІІ дума була дуже скоро
- Російські ліберали, які на словах виступали на захист “інородців”, а насправді знаходилися на
- Органом туп була Рада, яка обиралася на щорічних нелегальних з'їздах цієї організації,
- Робочий день на підприємствах західноукраїнських земель тривав довше, а зарплата була
- Селян. Причому ці страйки виявилися настільки організованими, що поміщиків
- Р. Відповідно до нього із загальної кількості 221 сеймових мандатів 62 отримували українці
- О.Тисовський. Пластунами у минулому називали тих запорізьких козаків, які виконували
- Діяч Буковини С.Смаль-Стоцький став віце-маршалом сейму. У віденському парламенті
- Російська шовіністична преса використала цей процес як доказ впливу “руської” ідеї в Австро-
- Навіть до уваги лояльну позицію щодо нього в цей час наддніпрянських українських
- Аналогічну програму (“Наша платформа” та ін.) розробив і Союз визволення України
- Генерала Фляйшмана: “З молодечим запалом і правдивим патріотизмом, як грізна буря, перед
- Надавалася політичним, парламентерським методам. Неодноразово відбувалися переговори із
- Ній переломними. Власне вже на цей момент стало очевидним, що однонаціональні держави
Заборонив друкувати українською мовою книжки на основі твердження про те, що української
Мови “ніколи не було, нема і не може бути “. Українською мовою ще дозволялося друкувати
Лише твори художньої літератури. Хоч українці не підтримали польське повстання 1863 р.,
Привид “українського сепаратизму” тривожив офіційні кола. Було сформовано комісію, яка
Розглядала діяльність українофілів. За рекомендацією комісії, на основі доносу громадівця
Юзефовича цар Олександр ІІ видав Ємський указ 1876 р., за яким заборонялося викладання
Українською мовою у початкових школах, заборонялося книгодрукування українською мовою,
Навіть тексти до музичних творів не могли бути українською мовою, заборонявся імпорт
Української літератури, замість слова “Україна” цензура дозволяла вживати слово “Малоросія”.
Проте Указ не розв’язав української проблеми, а викликав зростання українського
Націоналізму.
У відповідь на Указ українські діячі й вчені М.Драгоманов, М.Зібер, С.Подолинський
Виїхали за кордон, де стали активно пропагувати ідеї культурного і національного
Самовизначення.
Після занепаду у середині 60-х рр., вже на початку 70-х українофільська течія, рух
Громадівців відродився. У 1873 р. український рух на чолі з істориком В. Антоновичем
Відновив свою діяльність, але вже нелегально. У Києві засновано Стару громаду, на відміну від
нових, переважно студентських, яка в 1873 р. зініціювала організацію Південно-Західного
Відділу Російського географічного товариства, перетворивши його на важливий український
суспільно-політичний центр. В подальшому члени Старої громади об`єдналися навколо
Журналу “Киевская старина” (1882–1907). Громади збереглися до 90-х років ХІХ ст. і дали
Чимало видатних українських культурних і політичних діячів, які згодом стали організаторами
Українських політичних партій.
Нова історична обстановка стимулювала розмежування в громадівському русі. Частина
Громадівців – М.Костомаров, П.Куліш – зайняли помірковані позиції, П.Житецький – схилявся
До компромісу, Б.Грінченко, О.Кониський – зайняли радикальні українофільські позиції. У
Громаді відбувся розкол і між національною і соціалістичною течіями. Національна течія
Гуртувалася навколо В.Антоновича, а громадівсько-соціалістична – навколо М.Драгоманова.
М.Драгоманов (1841–1895)– історик, фольклорист і громадський діяч, здійснив потужний
Вплив на українську суспільно-політичну думку як на Наддніпрянщині, так і в Галичині.
Основою його поглядів було наполегливе прямування до соціалістичних реформ, але без
Жорстокості, притаманній пізніше більшовицькій партії, відстоювання політичної свободи та
Конституціоналізму у західному стилі. У своїх працях Драгоманов пропагував перебудову
Російської імперії на основі федералізму як засобу для задоволення українських національних
Прагнень, без повного розриву з Росією. У 1876 р., після Ємського указу, вчений емігрував в
Швейцарію, висловлював соціалістичні ідеї в журналі “Громада” (1878–1882 рр.), який
Нелегально переправляли в Україну. В Женеві Драгоманов сформував український центр з
Яскравою федералістичною ідеологією. Розвиваючи ідеї Кирило-Мефодіївського братства,
мислитель у 1884 р. розробив конституційний проект об`єднання слов`янських держав: “Вільна
Спілка”, стрижневою ідеєю якого стали: автономія громадянина і федералізм осіб і колективів
- 123 -
Згуртованих на економічних засадах. М.П.Драгоманов – ідеолог українського громадівства,
Федералістичного соціалізму, автономії України в складі федерації слов’янських республік.
В Україні діяли і українські відгалуження загальноросійської організації “Земля і Воля”,
Заснованої у Петербурзі в 1876 р., яка виступила за майбутній соціалістичний лад, при якому
|
