Імператор Фердінанд І 17 квітня 1848 р. підписав указ про ліквідацію в Галичині панщини,
Содержание книги
- Початки державності на українських землях.
- Доісторичне минуле України. Початки формування українського етносу та його
- Формування державності на українських землях.
- Галицько-волинське князівство – продовжувач державницьких
- В умовах великого князівства Литовського
- Загарбання шляхетською Польщею українських земель. Суспільно – політичне
- Виникнення Запорізької Січі. Перетворення козацтва на провідну верству
- Визвольний рух в Україні проти шляхетської Польщі наприкінці XVI – 30-х рр.
- Хмельниччина (1648–1657 рр. ). Утворення української козацько-
- Відродження Б.Хмельницьким української державності. Внутрішня і зовнішня
- Переяславська Рада та “Березневі статті”, їх характер і наслідки. Історичне
- Боротьба старшинських угрупувань і руїна української козацької державності
- Обмеження автономії України в складі Московської держави. Гетьманщина.
- Гетьманування Івана Мазепи та нове відродження українських земель на
- Наступ російського царизму на автономні права Гетьманщини і Слобожанщини.
- Національно- державницька думка
- Теорію, що не було окремої української національності, мови, культури чи історії, але що
- Степах. Російські і українські поміщики одержали тут сотні тисяч десятин. В 1805 р. в
- Наприкінці 1831 р. на Правобережній Україні були закриті польські школи і замість них
- Літературний гурток, перша “школа романтиків”. До неї входили П.Гулак-Артемовський,
- Ставали українськими, додаючи до української національної свідомості”. У 1820-х роках
- Реакційна політика царського уряду миколи і на деякий час пригасила політичні,
- Мефодіївського Братства полягало в тому, що його ідейна спадщина чітко визначила Курс на
- Демократичне просвітительсько-літературне угрупування Руська Трійця утворилося в 30-х рр.
- Імператор Фердінанд І 17 квітня 1848 р. підписав указ про ліквідацію в Галичині панщини,
- Руської Трійці – М.Устияновича, А.Могильницького.
- Свою першу газету, перші культурно-світні організації, перший вищий навчальний заклад
- Швидкого зростання чисельності робітництва. На 1900 Р. В Україні було вже 2,5 млн. Фабрично-
- Липні 1863 р. царський міністр внутрішніх справ П.Валуєв розіслав таємний циркуляр, який
- Зникнуть національні відмінності. У 1879 р. з цієї організації виникла терористична організація
- Вищий щабель відобразився в появі нових ідей – політичної незалежності України і нової
- Виїхали в Канаду, США, країни Південної Америки.
- Галицьких кіл, що вбачали особливу цінність у тих рисах культурної традиції, що спільні для
- Демократичної журналістики. Франко видавав з участю М. Павлика та О. Терлецького журнал
- Ентузіазмом. Незважаючи на значне поширення ідея незалежності України ще остаточно не
- Реалізація стала можливою в роки Першої світової війни, коли обидві імперії взаємно
- Політичним маніфестом українського націоналізму. Адже в ній вперше після більше як
- Підручників для початкового навчання, виникли українські товариства. Важливою подією у
- Зібрань, об'єднань тощо, а також обіцяно запровадити у Росії конституційні форми правління,
- Мову в суді, школі, церкві, земельну реформу, охорону праці. Однак і ІІ дума була дуже скоро
- Російські ліберали, які на словах виступали на захист “інородців”, а насправді знаходилися на
- Органом туп була Рада, яка обиралася на щорічних нелегальних з'їздах цієї організації,
- Робочий день на підприємствах західноукраїнських земель тривав довше, а зарплата була
- Селян. Причому ці страйки виявилися настільки організованими, що поміщиків
- Р. Відповідно до нього із загальної кількості 221 сеймових мандатів 62 отримували українці
- О.Тисовський. Пластунами у минулому називали тих запорізьких козаків, які виконували
- Діяч Буковини С.Смаль-Стоцький став віце-маршалом сейму. У віденському парламенті
- Російська шовіністична преса використала цей процес як доказ впливу “руської” ідеї в Австро-
- Навіть до уваги лояльну позицію щодо нього в цей час наддніпрянських українських
- Аналогічну програму (“Наша платформа” та ін.) розробив і Союз визволення України
- 118 -
обіцяв скликати в державі парламент (рейхстаг). У Львові було дано згоду на формування
Національної гвардії.
Революція в Австрії дала поштовх польському і українському національним рухам.
Польські кола негативно ставились до українського визвольного руху, не визнавали за
Населенням українських земель, в т.ч. Східної Галичини права на самовизначення, а
Аристократичне крило польського руху до якого входили полонізовані потомки українських
Магнатів вважали, що в Галичині нема українців, а є тільки польський народ.
На противагу польським “Центральній раді народовій”, аристократичному
“Центральному комітету” українські сили 2 травня 1848 р. утворили Головну Руську Раду
(1848–1851 рр.), що стало виявом боротьби українських мас. В неї ввійшли представники
Галицької інтелігенції, греко-католицького духовенства, а очолив її єпископ Григорій
Яхимович. Головна Руська Рада (ГРР) мала представляти українців-галичан перед центральним
Урядом.
Друкованим органом ГРР стала газета “Зоря Галицька”, що почала виходити у Львові
Українською мовою з 15 травня 1848 р. значним тиражем у 4 тис. примірників. У відозві
Головна Руська Рада заявила: “Ми, русини галицькі, належимо до великого руського (тобто
Українського) народу”.
То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські і галицькі українці –
Одна нація. В умовах, коли польські кола заперечували саме існування українців в Галичині,
Така заява мала примусово важливе значення.
Головна Руська Рада домагалася об`єднання всіх західноукраїнських земель – Східної
Галичини, Закарпаття і Північної Буковини під правлінням Габсбургів і, таким чином, їх
Відокремлення від польських, мадярських і румунських виливів. Поляки приклали всіх зусиль,
Щоб цьому перешкодити і зберегти контроль над українською Галичиною.
На Східній Галичині під впливом Головної Руської Ради виникло 50 місцевих рад, які
Розгорнули боротьбу за перетворення Східної Галичини в окрему провінцію, створення
Української національної гвардії, запровадження навчання рідною мовою. На противагу
Польській національній гвардії, стали створюватися загони української національної гвардії, які
Виступали під жовто-блакитним прапором.
Українські делегати в червні 1848 р. взяли участь у Слов`янському конгресі в Празі де
відстоювали право Східної Галичини на національну автономію і на якому слов`янській світ
Довідався про боротьбу українців Галичини за національне відродження.
Революційному піднесенню в Галичині сприяла активізація культурно-освітнього руху. У
жовтні 1848 р. у Львові відбувся Собор руських учених – з`їзд українських працівників освіти,
Науки, культури. Була розроблена програма розвитку українського шкільництва. Яків
Головацький виступив з науковою доповіддю, яка лягла в основу його праці “Розвідка о язиці
южнорускім і єго нарічіях” (1849 р.). На з`їзді було прийнято рішення про створення Галицько-
Руської матиці: культурно-освітньої організації для освіти і видання дешевих книг для народу.
З`їзд підтримав друкування книг кирилицею замість латинської абетки.
Собор став важливою подією в освітньо-культурному житті галицької спільноти. Під
Впливом його рішення було відкрито в Коломиї першу українську читальню, а 1849 року
Засновано Народний дім у Львові – осередок культурно-наукового життя західноукраїнського
Населення.
Широкого розмаху набула боротьба галичан за народну освіту. Австрійський уряд
Змушений був погодитися на запровадження викладання українською мовою в народних
Школах, введення в гімназіях української мови як окремого предмету. У вересні 1848 р. вийшов
- 119 -
Імператорський указ про створення кафедри української мови у Львівському університеті,
Професором якої став Я.Ф.Головацький. Пожвавилась літературна діяльність послідовників
|
