Правовідносини. Юридичний факт

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 44Следующая ⇒

§ 1. Поняття і ознаки правовідносин Правовідносини —_: урегульовані нормами права і забезпечувані державою вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами. Ознакиправовідносин:

1. Є різновидом суспільних відносин, соціальним зв'язком. Пра­вовідносини складаються між людьми чи колективами як суб'єктами права з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інте­ресів. Неіможе бути правовідносин із тваринами, рослинами, предмета­ми. Відносини з ними є, але не за допомогою права. За негуманне відношення до собаки людина відповідає не перед собакою, а перед органами, що стоять на сторожі захисту тварин.

У давні часи (середньовіччя) суб'єктами права визнавалися твари­ни, і навіть неживі предмети. Наприклад, у Росії в 1593 р. був покара­ний батогом і засланий до Сибіру церковний дзвін, що «дзвонив» у зв'язку з убивством царевича Дмитрія.

2. Є ідеологічними відносинами — результатом свідомої дія­льності (поведінки) людей. Правовідносини не виникають, не прохо­дячи через свідомість людей: норми права не можуть вплинути на лю­дину, її поведінку, поки вони не будуть усвідомлені людьми, не стануть їх правосвідомістю.

3. Є вольовими відносинами — у них втілюються:

а) воля (інтерес) суспільства і держави, оскільки правовідносини виникають на основі правових норм;

б) воля (інтерес) учасників правовідносин, оскільки вони пов'язані предметом інтересу, досягненням його результату.

Щоправда, правовідносини можуть виникати і припинятися поза волею (інтересом) їх учасників. Приклади: № 1 — потерпілий від зло­чину виявляється, всупереч його бажанню, втягнутим у кримінально-процесу-альні правовідносини зі злочинцем і судом; № 2 — податкові правовідносини виникають незалежно від згоди чи бажання платника податків.

Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт _ 507

Проте реалізація правовідносин можлива лише на основі виявлен­ня волі (інтересу) учасників. При цьому існують правовідносини, для виникнення яких необхідним є волевиявлення всіх його учасників (до­говір купівлі-продажу), для появи інших досить волевиявлення лише одного з учасників (проведення обшуку, оголошення виборів, нагороди, конкурсу). В останньому випадку закон дозволяє однобічними діями суб'єкта встановлювати правовий зв'язок з іншими особами не прямо, а опосередковано. Право однобічних дій є одним зі сполучних елемен­тів закону і права.

4. Виникають, змінюються, припиняються на основі норм пра­ва у разі настання передбачених нормою фактів. Правовідносини виступають як складний засіб реалізації норм права, тобто: норми права втілюються у правовідносинах, відбувається їх індивідуалізація стосов­но суб'єктів і реальних ситуацій. У нормах права вже закладені право­відносини, але в абстрактній формі.

Проте не можна вважати, що наявність правових норм автоматично веде до виникнення конкретних правовідносин. Іноді правові норми реалізуються, а конкретних правовідносин немає. Правда, це буває вкрай рідко. Наприклад, виникнення правовідносин у разі вирішення справи на основі аналогії права. У такому випадку суб'єктивне право знаходиться в структурі інших (триваючих) правовідносин, зокрема правовідносин загального характеру.

5. Мають зазвичай двосторонній характер і слугують особли­вою формою зв'язку взаємообумовлених (корелятивних) прав і обов'язків, що закріплені в правових нормах. Одна сторона має су­воро визначені суб'єктивні права (правомочна с т о р о н а), на іншу покладені відповідні юридичні обов'язки (зобов'язана сто­рона). Повноваження — прерогатива державних органів і посадових осіб. Юридична відповідальність — елемент похідного, вторинного характеру, що вступає в дію в охоронних, захисних правовідносинах у разі вчиненого правопорушення. Основний зміст правовідносин — суб'єктивне право і юридичний обов'язок.

Не може бути правовідносин, заснованих лише на правах або лише на обов'язках. Правам однієї сторони відповідають обов'язки іншої. Наприклад, одна сторона -— кредитор — має право на одержання бор­гу, а інша — боржник —- обов'язок повернути його. У деяких право­відносинах кожна сторона має і права й обов'язки (фізичні особи), правомочності і відповідальність (посадові особи).

Ступінь конкретизації сторін може бути різною: а) точно визначена зобов'язана сторона; б) точно визначена лише правомочна сторона, а коло зобов'язаних осіб не виявлено; в) точно встановлені обидві сто­рони.

6. Охороняються державою, забезпечуються заходами юриди­чного впливу аж до державного примусу. У більшості випадків су­б'єктивні права і юридичні обов'язки здійснюються без застосування примусових заходів. У разі потреби зацікавлена сторона може звернути­ся в компетентний державний орган, що виносить рішення (акт застосу­вання права) з чітким визначенням прав і обов'язків сторін. Можливість державного примусу створює режим соціальної захищеності, безпеки, законності.

Структура правовідносин

Система (організованість) правовідносин розкриваються через їх структуру.

Структура правовідносин — основні елементи правовідносин (су­б'єкти) і доцільний спосіб зв'язку між ними з приводу соціального блага або забезпечення публічних і приватних інтересів на основі су­б'єктивних прав, юридичних обов'язків, повноважень і юридичної від­повідальності.

Подамо структуру правовідносин на схемі:

Структура змісту правовідносин — спосіб взаємного зв'язку, що виникає на основі суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відпо­відальності з приводу домагання чогось, тобто це юридичне взаємне положення суб'єктів, яке визначає, формує їх поведінку через корес­пондуючі один одному права і обов'язки заради задоволення їх інтере­сів. Структура змісту правовідносин буває простою і складною.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии