Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Охс — оцінка хворим стану здоров'я за ваш.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Високою вважається активність, коли DAS 28 складає 3,2-5,1; при низькій активності DAS 28 < 3,2.
Примітки: * НПЗП, азатіоприн, метотрексат, сульфалазин, лефлуномід, препарати золота, пеніциламін, інфліксимаб, адалімумаб, ритуксимаб, амінохіноліни (гідроксихлорохін). Досягнення доказової медицини в галузі лікування ревматоїдного артриту [20] 1. Позитивний ефект раннього призначення метотрексату відносно прогресування деструкції суглобів при РА підтверджений в серії РКД і мета-аналізі. 2. У матеріалах РКД гЮАРх. при глибокому аналізі встановлено, що рання терапія базовими протизапальними препаратами особливо показана пацієнтам з прогностично несприятливим субтипом РА, для якого характерний швидкий розвиток деструкції суглобів. 3. У РКД при порівнянні ефективності комбінованої терапії декількома базисними протизапальними препаратами (включаючи глюкокортикостероїди) з монотерапією спостерігалась найбільш ефективна дія стандартних базисних препаратів у розвитку ремісії захворювання, проте одужання не наступило. 4. Важливі результати були отримані в РКД TICORA, в якому при ретельному підборі оптимальної дози терапії базовими протизапальними препаратами у хворих на РА спостерігалось зниження запального процесу під впливом метотрексату та комбінації його з сульфасалазином. 5. У РКД FIN — RACo порівнювали ефективність комбінованої терапії (із застосуванням сульфасалазину, метотрексату, гідрооксихлорохіну, глюкокор-тикостероїдів) та монотерапії сульфасалазином за швидкістю досягнення ремісії. За 24 міс. ремісію ревматоїдного артриту спостерігали в 51% пацієнтів, які отримували комбіноване лікування, і лише в 16%> — на фоні монотерапії сульфасалазином. 6. У РКД BeSt встановлено, що у хворих на РА через 2 роки найбільш ефективний вплив на функціональну активність і на сповільнення суглобової деструкції (в 75-82%) мала подвійна комбінація метотрексату з інфлюксима-бом. Більше ніж у половині випадків після відміни інфлуксимабу відзначали збереження ефекту на фоні подальшої монотерапії метотрексатом. 7. При проведенні РКД CAMERA-1 у групі інтенсивної терапії хворих метотрексатом у дозі ЗО мг/добу досягли клінічного ефекту за 18 тиж. У групі традиційного застосування такої дози препарату ефекта досягли за 52 тиж. Отже, інтенсифікація монотерапії метотрексатом частіше призводить до розвитку ремісії захворювання, ніж традиційне застосування цього препарату, і асоціюється також із більшою клінічною ефективністю протягом 2-х років. 8. Ще в 1948 р. фармакологічний препарат кортизон вперше ввели жінці, яка страждала на РА. Було отримано суттєве покращення перебігу захворювання у цієї пацієнтки. Багато проведених РКД з доказової медицини довели ефективність глюкокортикостероїдної терапії при РА та сповільнення розвитку деструктивних змін у суглобах. У1950p. Ph. Hench ma Е. Kendall було присуджено Нобелівську премію за відкриття кортизону та створення на цій основі протизапальних препаратів, які стали проривом у лікуванні ревматологічних пацієнтів і перш за все хворих на РА. 9. Згідно з рекомендаціями доказової медицини, при високій активності РА (наявність симптомів захворювання більше 3 міс. від початку лікування НПЗП) або прогресуючої деструкції суглобів необхідно призначати глюкокортико-стероїди шляхом поступового збільшення їх дози до оптимально підтримуючої дози препарату. Поряд з цим хворим на РА необхідно обов'язково призначати лікування остеопорозу, який є системним проявом цього захворювання. Встановлено тісний взаємозв'язок імунозапального процесу при РА з розвитком атеросклеротичного процесу в судинах, що пояснюється спільністю їх патогенетичних механізмів. Тому одним із завдань є запобігання виникненню судинних катастроф шляхом раннього призначення гіполіпідемічних препаратів. Тому застосування впродовж 4 міс. у хворих на РА з атеросклеротичним ураженням судин комплексної терапії з використанням на фоні стандартного лікування аторвастатину і його комбінації з со-З поліненасиченими жирними кислотами супроводжувалось позитивною динамікою маркерів запального процесу, уповільненням прогресування атеросклеротичних змін, що виявлялось у вірогідному зменшенні товщини комплексу інтима-медіа, зниженні рівня загального холестерину, ЛПНЩ, тригліцеридів, підвищенні ХС ЛПВЩ [29]. Профілактика. Первинна профілактика РА передбачає створення нормальних умов для життя та праці, раціональне харчування, загартування організму. До вторинної профілактики РА належить застосування протягом багатьох місяців і років базисних препаратів (метотрексату, препаратів золота, Д-пеніциламіну, сульфасалазину, делагілу). Диспансерний нагляд за хворими та обстеження на активність запального процесу проводять кожні 2-3 міс. Схема профілактики остеопорозу при РА [18]: 1. Препарати кальцію— 1000-1500 мг/добу + вітамін Д— 400-800 МО/добу один раз увечері під контролем кальцію в сироватці крові та сечі (обов'язкові при допоміжному поєднанні з біфосфонатами і кальцитоніном). 2. Біфосфонати: — етидронат по 400 мг/добу щодня перорально 2 тиж., З міс. перерва; курси — 3 рази на рік; — клодронат по 400 мг щодня 1 міс, 2 міс. перерва; курси — 4 рази на рік; — памідронат по 150 мг щодня протягом 1 року; — алендронат (фосамакс) по 10 мг 1 раз на день за 30 хв до їжі чи 70 мг 1 раз на тиждень; для профілактики — по 5 мг/день чи 35 мг 1 раз на тиждень; — ризедронат по 5 мг щодня чи 35 мг 1 раз на тиждень. Терапія біфосфонатами проводиться протягом 3-5 років. Таблетки запивати тільки водою (не менше 100 мл). У найближчий час забороняється лягати, вживати молочні продукти, препарати кальцію та заліза. 3. Кальцитоніни (міакальцин) по 200 МО/день інтраназально чи 100 МО/мг в/м протягом 2 міс, потім 2 міс. перерва; курси — 3 рази на рік протягом 3-5 років. 4. Активні метаболіти вітаміну Д (Альфа Д3-Тева, кальцитріол) — 0,5-1 мкг/добу щодня не менше 12 міс. Обмежене використання гормонзамісної терапії при РА та інших системних захворюваннях пов'язане з їх здатністю підвищувати ризик тромбозів та емболій. Ефективність інших засобів (фториди, анаболічні стероїди тощо) переконливо не доведена. 6.3. ОСТЕОПОРОЗ За даними ВООЗ, остеопороз — одна із найбільш небезпечних патологій суглобів, зустрічається в 22,8 — 46,5% серед жінок і чоловіків. За прогнозами серед осіб європеоїдної раси приблизно 50%> жінок і 20% чоловіків старіше 50 років будуть мати переломи кісток через їх крихкість. На півдні Європи переломи кісток зустрічаються в 7 разів рідше, ніж в Північній Європі та Латинській Америці. Визначення. Остеопороз — системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням кісткової маси та порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та появи переломів [Міжнародна конференція з остеопорозу, Амстердам, 1996]. Етіологічні фактори ризику розвитку первинного (ідіома пічної о) та вторинного остеопорозу: — генетичний фактор і сімейна схильність; — біла раса та азіатське походження (японці, китайці, в'єтнамці та ін.); — низькорослість та мала маса тіла; — похилий та старечий вік; — жіноча стать (менопауза, передчасна менопауза); — малорухомий спосіб життя; — тривалість грудного годування більше 6-8 міс; — велика кількість вагітностей (3 та більше); — тютюнопаління (нікотин сприяє кальціурії); — недостатнє надходження кальцію з їжею, підвищене вживання з їжею білка, жирів та харчової клітковини); — зловживання алкоголем; — захворювання ендокринної системи (токсичний зоб, гіпотиреоз, цукровий діабет, гіперпаратиреоз), печінки (цироз), резекція шлунка, ревматоїдний артрит та інші захворювання суглобів; — тривале застосування глюкокортикостероїдів, гепарину, діуретиків, ти-реоїдних гормонів, антацидів, протисудомних засобів; — тривала іммобілізація кінцівок, тривалий ліжковий режим, тривале перебування у космосі. Патогенез. Основні ланки розвитку остеопорозу: — зниження продукції росткових факторів, активності остеобластів та їх реплікації, підвищення активності цитокінів, що стимулюють остеокласти (інтерлейкін-1 і 3 тощо); — порушення нормальних взаємовідносин між основними складовими кісткової тканини (гіперактивність остеокластів і зниження активності остео бластів), що порушує процес ремоделювання та призводить до зниження кісткової маси; — генетично обумовлена схильність до дисбалансу у системі гормональної регуляції метаболізму кальцію (дисфункція щитоподібних і статевих залоз, підвищення активності паращитовидних залоз, підвищення синтезу кальци-тріолу), що сприяє порушенню процесу ремоделювання кісткової тканини; — естрогени чинять швидкий інгібуючий вплив на активність остеоклас-тів і продукцію лізосомальних ферментів. При дефіциті естрогенів у постмено-паузальному періоді порушується рівновага між остеобластами та остеоклас-тами з перевагою останніх, що викликає остеопороз. У постменопаузальному періоді зменшується всмоктування кальцію із кишечника, знижується рівень кальцитоніну, що теж сприяє виникненню остеопорозу. Класифікація. Згідно з класифікацією остеопорозу, прийнятою на узгод-жувальній конференції країн Європи в 1993 р., виділяють: 1) первинний; 2) вторинний остеопороз. Первинний остеопороз не обумовлений жодним захворюванням, негативним впливом медикаментів, факторів довкілля тощо, причини його розвитку невідомі. До первинного остеопорозу відноситься: • постменопаузальний (1-го типу); • сенільний (2-го типу); • ювенільний; • ідіопатичний. Вторинний остеопороз виникає при захворюваннях інших систем чи органів (травного тракту, опорно-рухового апарату, сечовидільної системи, у ендокринологічних, гематологічних хворих тощо), малігнізації, ранній оваріо-ектомії, гіпогонадизмі у чоловіків, геміплегії, тривалій іммобілізації, впливі остеотропних агентів (медикаментозних препаратів, токсичних речовин, радіонуклідів). Є цілий ряд інших подібних класифікацій остеопорозу.
Клініка. Клінічна тріада остеопорозу характеризується: 1) болем у кістках та суглобах, що не знімається НПЗП; 2) переломами кісток; 3) порушеннями осанки (посилення кіфозу, сколіотичні викривлення хребта, порушення ходи). З прогресуванням остеопорозу зростає кількість скарг на швидку втомлюваність, постійний біль у суглобах, у хребті, ділянці тазу, стегон (особливо вночі). Збільшується м'язова слабкість при наростанні деформації тіл хребців. Формується осанка у хворих за типом «горба вдови» (dowagers hump). Посилюються сколіотичні викривлення хребта. Такі хворі ходять сповільнено, човгають ногами, ходять дрібними кроками, нахиливши тулуб уперед. Спостерігається пато-гномонічна для остеопорозу шкірна складка в нижній частині живота. Характерні ознаки остеопорозу: 1) суб'єктивні симптоми переважають над об'єктивними; 2) виникають нетравматичні переломи кісток (променевої кістки у типовому місці, компресійний перелом хребта та перелом стегнової кістки); 3) деформації хребта, грудної клітки і осанки.
Критерії діагностики остеопорозу наведені в табл. 6.21.
— прогресуюча прозорість центру тіл хребців; — посилення вертикальної трабекулярної покресленості у зв'язку з втратою горизонтальних трабекул; — зменшення висоти тіл хребців і поява двовигнутих (як у риби) хребців при компресійному переломі; — зміна вигляду міжхребцевих дисків, які нагадують двовигнуті лінзи; — можлива клиновидна деформація хребців (знижена висота передньої чи, рідше, задньої частини хребця). Радіоізотопне дослідження кісток ґрунтується на використанні дифосфо-натів, мічених технецієм, які зв'язуються з кристалами гідроксіапатитів і дозволяють оцінювати щільність кісткової тканини.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 178; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.013 с.) |