Безсмертною, розлитою по всьому тілу, даною богом при народженні. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Безсмертною, розлитою по всьому тілу, даною богом при народженні.

   Проблема людини, її соціального буття, морального світу виявилася чи не визначальною і в Україні. Спираючись на здобутки своїх попередників, вітчизняні ренесансні митці XVI ст. розвивали ідеї гуманістичного антропоцентризму з його трактуванням людини як найвищої цінності, обґрунтовували стихійне самоутвердження особистості в її чисто земному втіленні. Особливе місце в ренесансному осмисленні проблеми людини належить ще й досі недостатньо дослідженим філософським та теологічним трактатам латиномовних авторів, передусім Ст.Оріховського[3, c. 49-51].

      В XVI ст. українські мислителі, як і їхні західноєвропейські колеги, трактували людину як найвищу цінність, розглядали її не як маріонетку в руках Творця, а як його відповідального співробітника. В центрі філософських роздумів перебувала проблема співвідношення Бога і людини, акцентувалася увага на здатності людського розуму осягнути істину, проникнути навіть у зміст священних текстів (Л.Зизаній, Ю. Рогатинець). Велику увагу проблемі людини приділяли С.Оріховський, К. Сакович, К.Транквіліон-Ставровецький. Ці та інші мислителі сповідували вчення про людину як мікрокосм (малий світ), який повторює образ макрокосму (великого світу). В дусі антропоцентризму з його кваліфікацією людини як найвищої цінності розмірковували над визначенням місця людини у світі (Віталій Дубненський, Фікара, І.Копинський). Вони були переконані, що спасіння досягається насамперед повноцінним, творчо-активним земним життям (С.Оріховський). Однією з основних чеснот у вченні про людину вони вважали здатність до самопізнання, яке допомагає людині досягти внутрішнього, духовного оновлення, морального самовдосконалення.

    Крім того, українських мислителів цікавила проблема свободи волі, яку вони розглядали не тільки щодо створеного природного порядку, випадковостей фортуни, а й стосовно Бога, його задуму. Розмірковуючи над співвідношенням душі і тіла, розуму й відчуттів, говорили про їх гармонійну єдність (Транквіліон-Ставровецький). Душа мислилася



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2024-07-06; просмотров: 47; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.005 с.)