Емісійні операції (власних акцій, боргових цінних паперів)

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 47 из 64Следующая ⇒

Емісійні операції — це пасивні операції, які здійснюються через випуск цінних паперів власного боргу, для формування і збільшення власного капіталу та залучення ресурсів для подальшого використання.

Розрізняють такі види емісійних операцій:

- випуск акцій і облігацій;

- емісію векселів;

- випуск депозитних та ощадних сертифікатів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», акція - цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому, права на участь в управлінні ним, а також на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду й на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Акції виконують три головних завдання: по-перше, вони випускаються під час організації акціонерного товариства, щоб забезпечити йому визначений «стартовий» капітал (перша емісія); по-друге, з допомогою їх випуску залучаються додаткові ресурси в ході функціонування товариства (друга й наступна емісії); по-третє, вони випускаються для обміну для злиття з іншою компанією.

Характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних виплат передбачає поділ акцій за характером зобов’язань емітента на привілейовані та прості.Це має найбільш істотне значення для інвестора з позицій принципових відмінностей їхніх інвестиційних якостей. (За українським законодавством привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 % статутного фонду акціонерного товариства.

Проста акція дає змогу її власнику стати співвласником товариства, мати право голосу в прийнятті найважливіших рішень та отримувати дивіденди. Кожна акція наділяє її власника одним правом - правом голосу на загальних зборах акціонерів. Гарантій на отримання дивідендів проста акція не дає. Вони залежать від результатів господарської діяльності компанії. Щодо дивідендів, то, як правило, спрацьовує залишковий принцип.

Як відомо, акції поділяються також на іменні та на пред’явника. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», громадяни України можуть бути власниками тільки іменних акцій, які значно менш ліквідні на фондовому ринку, ніж акції на пред’явника, у зв’язку зі складною процедурою їх оформлення й більш жорстким контролем за їхнім обігом.

Акції характеризуються такими видами вартості, як номінальна, емісійна, балансова, курсова, ліквіда­ційна.

Номінальна вартість - це ціна, вказана на бланку акції.

Емісійна вартість - це ціна, за якою здійснюється продаж акцій на первинному фондовому ринку.

Балансова вартість - це ціна, що дорівнює частці влас­ного капіталу емітента, яка припадає на одну акцію.

Ліквідаційна вартість - це ціна, що може бути визначе­на в момент ліквідації підприємства-емітента.

 Курсова вартість - це ціна, за якою акції котируються на вторинному ринку цінних паперів.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» облігація- це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Облігації як боргові цінні папери мають номінальну, викупну та курсову вартість.

Номінальна вартість - це ціна, що вказується на бланку облігації та використовується як база для нарахування процентів.

Викупна вартість - це ціна, за якою емітент здійснює викуп облігації після закінчення терміну її обігу.

Курсова вартість - це ціна котирування облігації на вто­ринному фондовому ринку.

Вартість облігації залежить від періоду погашення, купонної ставки, податкового статусу, ліквідності, вірогідності неплатежу, норми доходу, поточної дохідності.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів.

Емітент цінних паперів – особа, що випускає цінні папери, як правило це юридична особа або держава.

В Україні випускаються такі основні види цінних паперів, що можуть купуватися і продаватися банками:

· облігації внутрішньої державної позики (ОВДП),

· облігації місцевих позик,

· акції,

· векселі.

Облігація – цінний папір з виплатою фіксованого процента.

Акція – цінний папір, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства і дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів.

Вексель – зобов'язання сплатити визначену суму грошей у визначений день.

Цілі інвестиційної діяльності комерційних банків:

· отримання доходу,

· забезпечення ліквідності,

· диверсифікація,

· забезпечення безпеки.

Ліквідність– можливість швидко продати цінні папери. Слід зазначити, що державні цінні папери традиційно мають високу ліквідність, а більшість корпоративних цінних паперів – низьколіквідні, тобто їх можна продати дорожче, ніж вони були куплені, але в разі нагальної потреби в грошових коштах їх важко продати швидко.

Диверсифікація– розподіл коштів між різними об’єктами інвестування для зменшення ризику втрат.

Безпека (у даному контексті) – малий ризик неповернення коштів. Вона досягається ціною зменшення доходності інвестицій. Саме тому державні цінні папери мають відносно низьку доходність.

Зрозуміло, що жоден із цінних паперів не відповідає одразу всім цілям інвестиційної діяльності. Тобто якщо цінні папери безпечні і ліквідні, вони мають низький рівень доходності, і навпаки.

Український фондовий ринок має два рівні:

· первинний ринок, на якому цінні папери розміщуються вперше шляхом емісії, яку проводить або держава, або підприємства, або банки;

· вторинний ринок, на якому цінні папери купуються і продаються по свої ринковій ціні виходячи з попиту і пропозиції.

Суб’єкти фондового ринку:

· держава (в особі Міністерства фінансів та НБУ);

· підприємства-емітенти;

· банки;

· інвестиційні фірми;

· брокерські контори.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?