Бібліотеки українського духовенства. Єпифаній Славинецький

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 44Следующая ⇒

35.Бібліотеки українського духовенства. Єпифаній Славинецький

36.Бібліотеки українського духовенства. Петро Могила.

1632 р. за угодою між керівниками Київського братства і тодішнім архимандритом Лаври Петром Могилою братська школа злилася з лаврською, що поклало початок Київському колегіумові (згодом перетвореному на академію).

1633 року польський уряд санкціонував обрання на київського митрополита Петра Могилу, який, посунув з митрополитства Ісаю Копинського.

Позицію митрополита Петра Могили і його найближчих співробітників багато в чому можна назвати суперечливою. Вони готові були залишатися лояльними до польського уряду за умови, що він забезпечить свободу дій для православної церкви і зважатиме на інтереси православної шляхти. І якщо в період співпраці Лаври з братством лаврська друкарня випускала вірші на честь запорізьких козаків, то тепер у публіцистичних виступах діячів Лаври звучить осуд козаків як "бунтівників". З таких позицій писали провідні лаврські автори того часу.

У той же час Петро Могила і його прибічники, які зберігали вірність православ’ю і погоджувалися на церковну унію лише за умови рівноправності сторін, зробили великий внесок у розповсюдження шкільної освіти, сприяли піднесенню літератури, виступали за культурні зв’язки з усіма православними країнами

У видавничій діяльності Петро Могила керувався насамперед інтересами верхівки православної церкви, якою прагнув правити авторитарно, не визнаючи привілеїв ставропігійських братств. Братства західноукраїнських єпархій (крім львівського — конкурента у виданні церковних книг) він підтримував як противагу прагненню місцевих єпископів діяти незалежно від митрополії.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману