Приватні бібліотеки княжих часів.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 28 из 44Следующая ⇒

Першу відому на Русі бібліотеку заснував київський князь Ярослав Мудрий у 1037 році при Софійському соборі . Тут же було відкрито й книгописну майстерню – скрип торій, де переписувалися та перекладалися книги, привезені з Греції і Болгарії. Це й зрозуміло, адже собор став релігійним та ідеологічним центром усієї держави А Ярослав і його сподвижники добре розуміли значення книги, зосереджуючи тут як церковні твори, так і літературу з питань світової історії, географії, астрономії, філософії та юридичні трактати.

Існує припущення, що книги з бібліотеки Ярослава Мудрого розійшлися по бібліотеках різних соборів та монастирів, перейшли до рук його нащадків, сліди ведуть до інших значних на той час книгосховищ, наприклад, до книгозбірні сина Ярослава Мудрого – чернігівського князя Святослава, який згодом став великим князем київським.

У писемних джерелах є відомості, що Святослав охоче збирав книги. Звичайно, до нього потрапила частина батьківської бібліотеки. Про це свідчить хоча б «Ізборник» Святослава

Коли Святослав став київським князем, він перевіз книги до Києва. Продовжувала працювати книгописна майстерня. І саме на основі матеріалів бібліотеки Київської Софії було складено «Ізборник».

Бібліотеки були не лише при монастирях і княжих дворах, а й у приватних осіб. Велику бібліотеку мав Клим Смолятич – книжник і філософ, знайомий з працями давньогрецьких філософів. Згодом він став київським митрополитом.

Була власна бібліотека й у ченця Києво – Печерського монастиря Григорія.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров