Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Уздоровлення в суботу сліпого.Поиск на нашем сайте Івана 8 Ісус прощає грішниці. 1. А Ісус пішов на гору Олив. 2. А вранці знову прийшов до храму, і увесь народ йшов до Нього. Він сів і навчав їх. 3. Тут книжники і фарисеї привели до Нього жінку, котру спіймали на перелюбі, поставили її посередині, 4. Та й сказали Йому: Учителю! Оцю жінку спіймали на перелюбі; 5. А Мойсей у Законі заповідав нам побивати таких камінням. Ти що скажеш? 6. А казали так, щоб спокусити Його, і знайти що-небудь, аби звинуватити Його. Але Ісус нахилився низенько і писав пальцем по землі, наче не зважаючи на них. 7. Але вони невгавали, запитували Його, то Він випростався й сказав їм: Хто з вас без гріха, перший кинь каменя в неї. 8. І знову нахилився низенько й писав по землі. 9. А вони, зачувши те і відчуваючи докори совісті, почали один по одному відходити, починаючи від старших, аж до останніх; і залишився один Ісус та жінка, що стояла посередині. 10. Ісус випростався і, не бачачи нікого, окрім жінки, сказав їй: Жінко! Де твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе? 11. Вона відповіла: Ніхто, Господе! Ісус сказав їй: І Я не осуджую тебе; іди і надалі не гріши. 12. Знову говорив Ісус до народу і сказав їм: Я – світло світові; хто йде слідом за Мною, той не буде ходити в пітьмі, але буде мати світло життя. 13. Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє не справжнє. 14. Ісус сказав їм у відповідь: Якщо Я навіть Сам про Себе свідчу, то свідчення Моє істинне, тому що Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я, і куди йду; 15. Ви судите з огляду на плоть, а Я не суджу нікого; 16. А коли й суджу Я, то суд Мій істинний, тому що Я не один, але Я і Батько, що послав Мене; 17. І в законі вашому написано, що свідчення двох людей правдиве. 18. Я Сам засвідчую про Себе, і свідчить про Мене Батько, що послав Мене. 19. Тоді сказали Йому: Де Твій Батько? Ісус відповів: Ви не знаєте ні Мене, ані Батька Мого; якби ви знали Мене, то знали б також Батька Мого. 20. Ці слова виповідав Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі, і ніхто не схопив Його, тому що не прийшла ще година Його. 21. Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріхах ваших; куди Я йду, ви туди прийти не можете. 22. Тут юдеї загомоніли: невже Він уб‘є Себе Сам? Бо каже: Куди Я йду, ви не можете прийти? 23. Він сказав їм: Ви – з долішніх, а Я з горішніх; ви від цього світу, а Я не від світу цього; 24. Саме тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших; бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете у гріхах ваших. 25. Тоді сказали Йому: А хто Ти такий? Ісус сказав їм: Від початку Сущий, як оце кажу вам. 26. Багато маю сказати і судити про вас; але Той, Хто послав Мене, є істинний, і що Я чув од Нього, те й повідую світові. 27. Не зрозуміли, що Він казав їм про Батька. 28. Тож Ісус сказав їм: Коли піднесете Сина Людського, тоді пізнаєте, що це Я і що нічого не вчиняю від Себе; але, як навчив Мене Батько Мій, так і повідую. 29. Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Батько не залишив Мене одного, бо Я завжди чиню те, що Йому угодно. 30. Коли Він говорив це, багато увірувало в Нього. 31. Тоді сказав Ісус до тих, що увірували в Нього, юдеям: Якщо будете дотримуватися Мого слова, то ви справжні Мої учні; 32. І пізнаєте істину, й істина вчинить вас вільними. 33. Йому відповідали: Ми насіння Авраамове і не були рабами нікому ніколи; чому ж Ти кажеш: Станете вільними? 34. Ісус відповів їм: Істинно, істинно повідую вам: Кожний, хто чинить гріх, є невільник гріха. 35. Але невільник не живе в домі вічно; Син залишається повік; 36. Отож, якщо Син учинить вас вільними, то справді вільними будете. 37. Знаю, що ви насіння Авраамове; одначе шукаєте вбити Мене, тому що слово Моє не вміщається в вас. 38. Я повідую те, що бачив у Батька Мого; а ви те чините, що бачили у батька вашого. 39. Сказали Йому у відповідь: Батько наш є Авраам. Ісус сказав їм: Якби ви були дітьми Авраамовими, то справи Авраамові вчиняли б; 40. А тепер шукаєте вбити Мене, Чоловіка, що сказав вам істину, котру чув од Бога; Авраам цього не чинив. 41. Ви чините справи батька вашого. На це сказали Йому: Ми не від перелюбу вродилися; одного Батька маємо – Бога. 42. Ісус сказав їм: Якби Бог був Батьком вашим, то ви любили б Мене, тому що Я від Бога вийшов і зійшов; бо Я не Сам від Себе прийшов, але Він послав Мене. 43. Чому ви не розумієте мови Моєї? Тому що не можете почути слова Мого. 44. Ваш батько диявол, і ви хочете виконати похоті батька вашого. Він був душогубом від початку і не встояв в істині, бо немає в ньому істини; коли виповідає він лжу, то виповідає своє, бо він облудник, і батько брехні. 45. А коли Я істину повідую, то не вірите Мені. 46. Хто з вас викриє в Мені неправду? А якщо Я повідую істину, то чому ви не вірите Мені? 47. Хто від Бога, той слухає слова Божі; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. 48. На це юдеї відповідали і сказали Йому: Чи не правду ми кажемо, що Ти самарянин і що демон у Тобі? 49. Ісус відповів: У Мені демона немає, але Я шаную Батька Мого, а ви Мене зневажаєте. 50. А втім, Я не шукаю Моєї слави: є Той, що шукає і судить. 51. Істинно, істинно повідую вам: Хто дотримується слова Мого, той не побачить смерти повік. 52. Юдеї сказали Йому: Тепер пізнали ми, що демон у Тобі; Авраам помер і пророки, а Ти запевняєш: Хто буде дотримуватися слова Мого, той не спізнає смерти повік. 53. Невже Ти більший від батька нашого Авраама, котрий помер? І пророки померли: За кого Ти Себе маєш? 54. Ісус відповів: Якщо Я Сам Себе прославляю, то слава Моя ніщо; Мене прославляє Батько Мій, про Котрого ви кажете, що Він Бог ваш; 55. І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду схожим на вас облудником; але Я знаю Його і слова Його дотримуюся; 56. Авраам, батько ваш, був радий побачити день Мій: і побачив, і вельми радів. 57. На це сказали Йому юдеї: Тобі ще й п‘ятдесяти літ немає, – і Ти бачив Авраама? 58. Ісус сказав їм: Істинно, істинно повідую вам: Передніше, аніж був Авраам, Я є. 59. Тоді набрали каміння, щоб кидати в Нього, але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши серед них, і попростував далі. Івана 9 1. І, коли проходив, то побачив чоловіка, сліпого від народження. 2. Учні Його запитали в Нього: Равві! Хто згрішив? Він – чи батьки його, що вродився сліпим? 3. Ісус відповів: Не згрішив ні він, ні батьки його; але це для того, щоб на ньому виявилися діяння Божі; 4. Мені необхідно звершувати справи Того, Хто послав Мене, поки день; надходить ніч, коли ніхто не зможе виконувати. 5. Допоки Я у світі, Я світло світові. 6. Сказавши це, Він плюнув на землю, вчинив її глейкою і помазав нею очі сліпому. 7. І сказав йому: Іди, вмийся в купальні Силоамській, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і повернувся зрячим. 8. І сусіди, а також ті, що бачили раніше, що він був сліпий, загомоніли: Чи не той це, котрий сидів і просив милостині? 9. Інші казали: Це він. А ще інші: Схожий на нього. А він казав: Це я. 10. Тоді запитували в нього: Як ти прозрів очима? 11. Він сказав у відповідь: Чоловік, який називається Ісус, вчинив землю глейкою, помазав очі мої і сказав мені: Піди в Силоамську купальню і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. 12. Тоді сказали йому: Де Він? Він одказав: Не знаю. 13. Повели цього колишнього незрячого до фарисеїв. 14. А була субота, коли Ісус учинив те дійство і відкрив йому очі. 15. Запитали його також фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Він глеюватої землі приклав до моїх очей, і я умився, і бачу. 16. Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Цей Чоловік, тому що не дотримується суботи. Інші казали: Як може грішна людина вчиняти такі дива? І стався поміж ними розбрат. 17. Знову сказали сліпому: А ти що скажеш про Нього, тому що Він відкрив тобі очі? Він сказав: Це пророк. 18. Тоді юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків цього прозрілого. 19. Запитали у тих: Чи це син ваш, про котрого ви кажете, що народився незрячим? Як він повернув зір? 20. Батьки його сказали їм у відповідь: Ми знаємо, що це син наш і що він народився сліпим; 21. А яким чином тепер бачить, не знаємо, або хто відкрив йому очі, ми не знаємо: він уже повнолітній, то самого запитайте, нехай сам скаже про себе. 22. Отак відповідали батьки його, тому, що боялися юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає в Ньому Христа, відлучити од синагоги. 23. Ось чому батьки його казали: Він уже досяг повноліття, запитайте в самого. 24. Тож знову покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: Прослав і похвали Бога; ми знаємо, що Чоловік Той грішник. 25. Він сказав у відповідь: Чи грішник Він, не відаю; але одне знаю: що я був сліпим, а тепер бачу. 26. Знову запитали його: Що вчинив Він з тобою? Як відкрив твої очі? 27. Відповів їм: Я вже оповів вам, а ви не слухали, що хочете іще почути? Чи ви хочете стати Його учнями? 28. Але вони докоряли йому і сказали: Ти учень Його, а ми Мойсеєві учні; 29. Ми знаємо, що з Мойсеєм розмовляв Бог, а Цього не знаємо, звідки Він. 30. Чоловік, що прозрів, сказав їм у відповідь: Оце якраз і викликає подив, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. 31. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але хто шанує Бога і виконує Його волю, того слухає; 32. Одвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому з народження. 33. Якби Він був не від Бога, то не міг би вчинити анічого. 34. Сказали йому у відповідь: У гріхах ти увесь народився, і чи тобі нас повчати? І вигнали його геть. 35. Ісус, коли почув, що прогнали його геть, знайшов його і сказав йому: Чи віруєш ти у Сина Божого? 36. Він відповідав і сказав: А хто Він, Господе, щоб мені вірувати в Нього? 37. Ісус сказав йому: І бачив ти Його, і Він розмовляє з тобою. 38. А він сказав: Вірую, Господе! І вклонився Йому. 39. І сказав Ісус: На суд прийшов Я у світ оцей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими. 40. Зачувши це, декотрі із фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: Невже й ми сліпі? 41. Ісус сказав їм: Якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха; та оскільки ви кажете, що бачите, то гріх залишається на вас.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-07-06; просмотров: 48; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.011 с.) |