Психологічний зміст функцій управління в організацією

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 83 из 99Следующая ⇒

Психологічний зміст управлінської діяльності роз­кривається через структурування функцій управління та механізми їх взаємозв'язку.

Функції управління – сукупність особливих дій та операцій, які виражають психологічну специфіку управлінської діяльності, цілеспрямованого впливу на зв'язки і відносини людей у процесі життєдіяльності організації.

В основу класифікації уп­равлінських функцій організацією беруть не управлінський цикл, а всю структуру діяльності керівника організації. Рос психолог Віктор Шепель виокремлює загальні та специфічні функції.

Загальні функції – забезпечують змістовну визна­ченість гуманітарної діяльності підприємства відносять:

збереження здоров'я персоналу і навколишнього середовища

колек­тивної згуртованості – зміцнення духовної єдності працівників, їх професійної відповідальності за імідж організації;

професійної підготовки

соціальної мо­тивації – стимулювання участі працівників у прийнятті ділових рішень,

Специ­фічні функції – є робочим інструментарієм здійснення за­гальних функцій соціального управління:

інформаційно-діагностична – забезпечити збирання і збереження соціальної інформації, яка фіксує дані про кадри підприємства,

розпорядчо-виконавська – передбачає підготовку спеціальної доку­ментації, координацію діяльності служб обслугову­вання, медичних установ, культурно-освітніх закладів;

соціального прогнозу –прогностичне визначення параметрів змін на підприємстві та зумов­лених нововведеннями наслідків.

Класифікуючи функції управління за їх загальним значенням, укр О. Бандурка, С. Бочарова та О. Землянська виокремлюють цільові та організа­ційні .

Цільові функції є визначальним елементом уп­равлінської діяльності, адже сутність управління поля­гає у виконанні планів і завдань, досягненні цілей орга­нізації:

загально-організаційна;

матеріально-технічного забезпечення;

фінансово-економічного розвитку;

обліку і контролю;

політико-правова;

соціальна;

мотиваційна.

Боб Нельсон і Пітер Економі до класичних функцій (планування, організація, супровід і контроль) додають нові функції: концентрація енергії (здатність залучати і надихати), наділення повноваженнями, підтримка, спілкування..

Традиційно, акцент робиться на такій системі функцій управління:

планування

прийняття управлінських рішень

організація діяльності, контроль.

Психологічні аспекти цієї системи функцій управління.

Планування

Планування є однією з пріоритетних функцій уп­равління, яка охоплює процес підготовки до змін, фор­мування майбутніх варіантів дій. Складаючи план, керівник повинен уміти прогнозувати і оцінювати майбутнє, готуватись до нього. Потрібно враховувати по­тенційні можливості організації (здібності та професійну підготовленість учасників управління, морально-психо­логічний клімат в організації тощо), зміни зовнішнього середовища (вплив поведінки клієнтів на стан організації, конкурентів, зміни законодавства тощо).

Прийняття управлінських рішень

Прийняття управлінських рішень є центральною ланкою управління. Воно також є завершальною фазою плануван­ня і психологічно найскладнішою процедурою, найго­ловнішим оцінювальним критерієм здібностей, умінь і навичок керівника. Від них залежать результати діяльності організації.

Прийняття управлінського рішення – вольовий акт формування послідовності дій, результатом яких є досягнення конкретної цілі на основі перетворення вихідної інформації.

Прийняття управлінського рішення здійснюється у двох формах: індивідуальна (одноосібну) та групова (колегі­альну). Ви­бір їх залежить від особливостей управлінської ситуа­ції.

У процесі розроблення та прийняття управлінського рішення діяльність керівника охоплює такі етапи:

1. З’ясування, усвідомлення, формування проблеми;

2. Всебічний розгляд альтернатив;

3. Остаточний вибір варіанта, адекватного цілям діяльності організації;

4. Прийняття рішення та організація його виконан­ня;

5. Формулювання, аналіз, апробація робочого варі­анта рішення.

Організація діяльності

Організація як управлінська функція передбачає:

підбір кадрів та їх розстановку;

розподіл доручень між співробіт­никами;

визначення завдань і повноважень виконавців, встановлення взаємозв'язків повноважень, спілкування і процес прийняття управлінських рішень;

організацію дисципліни, відповідальності за доручену справу, впорядкування роботи керівника і його підлеглих;

прийняття рішень щодо розвитку організації;

створення спеціальних служб та підрозділів тощо.

 Цей етап управління є для керівника надзвичайно відповідальним, оскільки йому доводиться діяти в складній структурі, елементами якої є індивіду­альні, психофізіологічні особливості працівників та їх груп, формальні й неформальні взаємозв’язки, психоло­гічні механізми взаємовпливу.

Контроль

Контроль передбачає спостереження за процесом уп­равління, оцінювання результатів, співвіднесення їх з визначеною ціллю. У психологічному аспекті він є особливим видом діяльності, пов’язаним із наданням своєчасної допомоги співробітникам, вжиття за необхідності відповідних заходів з метою досягнення управлінської мети керівником, передба­чає з’ясування та аналіз психологічних і соціально-пси­хологічних чинників досягнення (недосягнення) накресленої цілі.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США