Класифікації методів активного викладання психології

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 61 из 99Следующая ⇒

Методи активного навчання - це способи організації педагогічного процесу у ВНЗ, які максимально активізують діяльність і студентів, і викладачів, стимулюють їх до виявлення активності й самостійності, потреб самореалізації та саморозвитку.

Активне навчання знаменує собою перехід від регламентованої, алгоритмізованої програмованої форми і методу організації дидактичного процесу до розвиваючої проблемної форми, що забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні.

Їх поділяють на імітаційні та неімітаційні методи навчання.

До імітаційних відносяться:

1.Ігрові методи

1.1 Ділова гра ( Мета: формування уяви майбутніх фахівців про професійну діяльність і її динаміку, а завданнями – підвищення інтересу студентів до майбутньої професії)

1.2. Дидактичні ігри

1.3. Ігрові ситуації

1.4. Ігрові процедури й прийоми

1.5. Стажування з виконанням посадової ролі

1.6. Імітаційний тренінг

2. Неігрові методи:

2.1. Тренаж на робочому місці

2.2. Реальне проектування

2.3. Науково-дослідницька робота.

До неімітаційних методів навчання:

1.Проблемна лекція (В ній процес пізнання студентів наближається до пошукової, дослідницької діяльності)

Інформаційна лекція. - спосіб передачі готових знань учням через монолог, лекція під впливом змінюється, розвивається зміст навчання і освіти, не може залишитися незмінною.

Лекція-візуалізація. передбачає візуальну форму подання лекційного матеріалу за допомогою технічних засобів, опорних конспектів на паперових носіях або за допомогою аудіо-відеотехніки.

Лекція вдвох. У цій лекції навчальний матеріал проблемного змісту дається студентам в живому діалогічному спілкуванні двох викладачів між собою.

Лекція-прес конференція. Викладач оголошує тему лекції і просить студентів подати у письмовій формі питання, які їх найбільш цікавлять.

2.Дискусії - Це колективне обговорення викладачем і студентами конкретної професійної проблеми, питання, співставлення різних позицій, інформації, ідей, думок і пропозицій. Включає такі питання: 

Питання-ситуація – представляє собою конкретну, ситуацію, в кінці якої ставиться конкретне запитання; містить підказку, відповідь вимагає аналізу змісту запропонованої ситуації.

«Зеркальні» питання – є своєрідним відображенням думки того, хто ставить питання, у того, хто відповідає; відбувається віддзеркалення, але не пряме, як копія, а своєрідний переказ.

Естафетні питання – високопрофесійні питання, які створюють певну динамічність у дискусії, провокують пошук додаткової інформації. )

3. Програмоване навчання, виїздні заняття (в школу, на виробництво),

4. Дипломна робота на реальній основі

5. Стажування без виконання посадової ролі.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры