III. Наукові дискусії та полеміка

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 61 из 65Следующая ⇒

II. Дослідна діяльність

1. Соціолог виявляє професійну компетентність, наукову чесність та коректність на всіх етапах соціологічного дослідження.

2. Спираючись на ідеал досягнення істини, соціолог приділяє особливу увагу прагненню максимальної достовірності й надійності соціологічної інформації та висновків, яких доходять завдяки аналізу цієї інформації.

3. Як представник наук про суспільство, соціолог має запобігати тому, щоб під час аналізу соціальних проблем та процесів його особисті інтереси та інші побічні чинники перешкоджали встановленню наукової істини.

4. Соціолог несе особисту відповідальність за результати, здобуті завдяки застосуванню програм та методик інших дослідників, а також за використання чужих ідей та результатів у власній науковій роботі.

5. Плагіат та привласнення в будь-яких формах чужих ідей неприпустимі й несумісні з професійною діяльністю.

6. Соціолог вважає своїм обов’язком спиратися не лише на ідеї та результати безпосередніх попередників у своїй науковій галузі, а й на знання, набуті в суміжних сферах наукових досліджень.

7. Соціолог повинен у такий спосіб будувати свою дослідну діяльність, щоб не порушувати обмежень, зумовлених обсягом наявних ресурсів, пізнавальних можливостей методів і техніки дослідження.

8. У відносинах із замовником соціолог забезпечує професійне роз­в’язання проблем, суворо додержує умови, передбачені договірними відносинами або зобов’язаннями в будь-якій іншій формі.

9. Соціолог може спиратися на підтримку й допомогу з боку Соціологічної асоціації, її органів та місцевих відділень щодо створення умов для своєї дослідної діяльності, захисту професійної гідності та честі.

1. Соціолог обстоює свої погляди, ідеї та концепції, незважаючи на кон’юнктуру та авторитети. Захист своїх поглядів, прояв наукової чесності та принциповості вимагають від нього моральної стійкості та громадянської мужності, здатності заперечувати загальноприйняті погляди на те чи те явище соціального життя, авторитети в науці. Підставами, що вможливлюють таку позицію, є непохитність особистого світогляду та чітка моральна позиція.

2. Ставлення соціолога до інших ідей та людей — авторів та прихиль­ників таких ідей — визначається терпимістю та повагою. Наукова критика та полеміка як природні для науки форми її розвитку несумісні з «навішуванням» ідеологічних ярликів і тим більше з будь-якими спробами зведення рахунків, розправи з опонентами.

3. Повсякденну діяльність соціолога, його контакти та зв’язки з колегами характеризують взаємоповага в обстоюванні істини, висока культура почуттів, тактовність, здатність спілкуватися, гідна звання вченого-суспільствознавця поведінка.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте