amp; Використана і рекомендована література

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 65Следующая ⇒

? Питання для самоперевірки

1. Назвіть можливі аспекти наукового вивчення освіти.

2. Що є предметом соціології освіти?

3. Охарактеризуйте освіту як соціокультурний інститут.

4. Розкрийте зміст основних функцій освіти.

5. Охарактеризуйте основні концептуальні підходи до визначення змісту і функціонального значення діяльності інститутів освіти.

6. На яких соціальних принципах має базуватися освіта, щоб задовольняти сучасні вимоги?

7. У чому полягає сучасна криза освіти?

8. Що гальмує процес удосконалення системи освіти в Україні?

?Теми рефератів

1. Історія розвитку освіти як соціального інституту.

2. Гуманітаризація та гуманізація освіти на сучасному етапі.

3. Альтернативна освіта за сучасних умов.

4. Характеристика системи освіти в Україні.

& Використана і рекомендована література

Астахов В. І. Вища школа України. — Харків, 1991.

Герасіна Л. М. Оновлення сучасної вищої школи в контексті глобальних проблем освіти. — Харків, 1994.

Нечаев В. Я. Социология образования. — М., 1992

Піча В. М. та ін. Соціологія. — К., 1996.

Шерега Ф. Е., Харчева В. Г. Социальные проблемы вузовской науки // Социс. — 1996. — № 6.

Розділ Х

СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї

§ 31. Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення

Сім’я — головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує мож­ливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім’ї, сімейно-родинних відносин.

Без сім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті, неможливе утворення всіх інших соціальних інсти­туцій. Саме рівень розвитку сім’ї разом з характером праці зумовлюють суспільний порядок, за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов.

Водночас функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Отже, сім’я — це ніби проміжний стан між суспільством та індивідом.

З огляду на особливу значущість сім’ї для життєдіяльності су-
спільства соціологи приділяють багато уваги її вивченню. Відтоді, коли соціологія сім’ї сформувалася як самостійна наукова галузь, проведено вже кількадесят тисяч досліджень щодо найрізноманітніших сфер сімейного життя.

Як складний і багатоплановий соціальний феномен, сім’я є об’єктом вивчення багатьох наук. Окрім соціології, її вивчають соціальна психологія, економіка, педагогіка, право, етика, історія, етнографія тощо. Кожна з цих наук має свій предмет вивчення. Так, соціальна психологія вивчає динаміку сімейних груп, сімейні конфлікти; економіка має за об’єкт вивчення сім’ю як головний споживчий, а за умов ринку — і виробничий осередок; педагогіка зосереджує свою увагу на виховній функції сім’ї, право — на правових відносинах членів сім’ї тощо.

Соціологія сім’ї — це галузь соціологічної науки, котра ви-
вчає формування, розвиток і функціонування сім’ї як малої соціальної групи і як соціального інституту за конкретних культурних і соціально-економічних умов, її місце і посередницьку роль у суспіль­стві, взаємодію з іншими соціальними групами та інститутами, з окремими індивідами.

Соціологічний аналіз уможливлює виявлення суперечностей, що виникають у цій взаємодії, визначення способів їх розв’я­зання і пропонування наукових рекомендацій щодо сімейно-де­мографічної політики та культурно-освітньої діяльності державних і громадських організацій.

У науковій літературі розрізняють поняття «шлюб» і «сім’я», що означають два найважливіші об’єкти вивчення соціології сім’ї. Термін «шлюб» відтворює сутність соціально-правової форми сімейно-родинних відносин як своєрідної, насамперед економічної угоди, що включає питання власності, фінансові й житлові. Санкціонуючи шлюб, держава бере на себе певну відповідальність за його існування, установлює подружні й батьківські права та обов’язки, покладає на людей, що беруть шлюб, відповідальність за матеріальне забезпечення й виховання дітей, за майбутнє сім’ї.

Отже, шлюб — це сімейний (духовний, економічний, сексуальний) союз (угода) між чоловіком і жінкою, що породжує їх права й обов’язки один до одного, до дітей та рідних.

Суспільні ціннісні стандарти й морально-правові норми зумов­люють передовсім домінуючі типи шлюбу, які суттєво різняться в різних соціокультурних системах (див. табл.).

Наведену типологію треба знати, оскільки це дає можливість ліпше зрозуміти природу шлюбу, особливість сімейно-родинних відносин, виявити спільні риси в їхніх культурно-історичних видозмінах.

Розгляньмо найпоширеніші типи шлюбів і сім’ї. Залежно від вибору партнера виділяють ендогамні та екзогамні шлюби.

Ендогамний шлюб — це союз між особами, які належать до одної суспільної групи (рід, плем’я, каста). Він переважав у доіндустріальному суспільстві і був поширеним серед окремих верств і каст населення. Колись і в нашій країні вихідці зі «шляхетних» сімей могли брати шлюб лише з представниками цієї самої верстви населення. У сучасному суспільстві така форма шлюбу збереглася переважно в деяких соціально-етнічних групах.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология