Оцінка і контроль якості шкіряного взуття
Содержание книги
- Товарознавство. непродовольчих товарів. Передмова. Шкіра і хутро. Хімічний склад і будова шкур.
- Сировина для виробництва шкіри
- Сировина для хутряного та овчино-шубного виробництва
- Весняні види хутряної сировини
- Консервування та зберігання сировини
- Сортування та оцінка якості сировини
- Найважливіші види шкіри та вимоги до них.
- Найважливіші види хутра та вимоги до них.
- Оцінка якості шкіри та хутра і визначення сортності.
- Упакування, маркування, транспортування та зберігання шкіри та хутра.
- Висота штабеля або кількість шкір
- Шкурки зайцямаркують цифрами у такій послідовності: перша цифра – колір, друга – сорт, третя цифра – група дефектів. Площу вказують окремо у дм².
- Шкурки нутріїмаркують цифрами у такій послідовності: перша цифра – колір, друга – сорт, третя цифра – група дефектів. Площу вказують окремо у дм².
- Mаркування, сортування, упакування, транспортування штучних шкір
- Текстильні матеріали для взуття
- Сортування, упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів для взуття
- Взуття. Шкіряне взуття. Види і деталі взуття. Асортимент шкіряного взуття.
- Допоміжні матеріали і фурнітура.
- Фурнітура металева та пластмасова
- Оцінка і контроль якості шкіряного взуття
- Загальна характеристика і методи виготовлення гумового взуття
- Оцінка і контроль якості гумового взуття
- Загальна характеристика валяного взуття.
- Оцінка і контроль якості валяного взуття
- Питання для самоконтролю. Швейно – трикотажні товари. Білизна. Головні убори.. Панчішно - шкарпеткові вироби
- Галантерейні товари із пластичних мас
- Металеві галантерейні товари. Тип голок. Призначення. Розміри. Довжина. Діаметр. Дзеркала. Килимові вироби
- Класифікаційні ознаки килимів і килимових виробів
- Товари культурно-побутового призначення
- Іграшки.. Товари для спорту і туризму.
- Побутова радіоелектронна апаратура
- Товари господарського и побутового призначення
- Прально-миючі та чистячи засоби
- Товари для чистки і догляду за предметами домашнього побуту і виробами особистого користування
- Товари для догляду за житлом, садом і городом
- Металогосподарські товари. Металевий посуд. Питання для самоконтролю. Парфумерно-косметичні товари
- Класифікація дорогоцінного каміння
- Дорогоцінне каміння: природні та штучні (синтетичні) матеріали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах)
- Технологічне та енергетичне обладнання, інструменти і підшипники
- Ковальсько-пресове устаткування
- Рис.11.2. Роз’ємний підшипник ковзання
- Рис. 11.3. Підшипники кочення
- Таблиця 11.5.. Інструменти. Металорізальний інструмент. Рис.11.4. Види фрез. Свердла. Рис. 11.5. Свердло спіральне
- Рис.11.8. Протяжка для отворів
- Рис.11.9. Зуборізальний інструмент
- Рис.11.11. Ручний ковальський інструмент
- Рис.11.13. Ручний слюсарний інструмент
- Рис. 11.15. Свердлувальний деревообробний інструмент
- Рис. 11.16. Стругальний деревообробний інструмент
- Рис. 11.17. Безшкальний контрольно-вимірювальний інструмент
Якість шкіряного взуття характеризується відповідністю його зовнішнього вигляду і властивостей вимогам встановленими стандартами і технічними умовами. Технічні умови найчастіше поширюються на нові види виробів. Стандарти нормують такі показники якості взуття: особливості конструкції верха та висота підборів; перелік обов‘язкових деталей взуття, їх матеріали, якість і товщина для різних методів кріплення низу і різного статево вікового призначення; характер обробки країв зовнішніх деталей верха взуття; правильність положення окремих деталей у взутті; нормативи міцності швейних, підошвенних і підборних зкріплень; гарантійні терміни обміну або ремонту взуття (з дня продажу).
Якість взуття визначають переважно органолептично (рис.3,16) та з використанням елементарних вимірювальних пристроїв. При вибірковому контролі якості взуття використовують лабораторні методи випробувань.
Рис. 3.16 Прийоми огляду взуття.
Дефекти взуття поділяють на групи:
Дефекти матеріалів при правильній організації виробництва зустрічаються рідко. Можуть виявлятись в процесі виготовлення взуття. Основні з них: вітдушистість шкіряних деталей верха, осипання покриття, подряпини, плямистість, різна товщина підошви, поверхневі пошкодження тощо.
Дефекти складання заготовок виникають через неправильне взаємне розташування деталей при їх закріпленні на швейних машинах. Основні з них: неоднакова відстань між паралельними строчками та строчок від краю деталі, забруднення деталей верха підкладки тощо.
Дефекти формування заготовок найбільше впливають на якість взуття. Основні з них: різна довжина носків, різна висота берців і задників, зморшки на підкладці, різні форми (у парі взуття) носків і задників тощо.
Дефекти операцій кріплення підошв і підборів. Основні з них: скученість гвинтів, цвяхів і шпилек; непроходження гвинтів, цвяхів і шпилек в устілку; відхилення ходової поверхні підбора від горизонтальної площини тощо.
Дефекти викінчувальної обробки. Основні з них: неправильна форма бокової поверхні підбора, пошкодження верха взуття при шліфуванні бокової поверхні підошв і підборів, необрізані кінці ниток, нечітке маркування розміру і повноти тощо.
Дефекти упакування, транспортування та зберігання. Основні з них: механічні пошкодження, деформування взуття та його деталей, корозія металевих деталей тощо.
Для найбільш повного виявлення дефектів взуття при зовнішньому огляді дотримуються певної послідовності.
Сортність взуття визначається вимогами зовнішнього вигляду і відповідністю зразку – еталону. Не допускається такі критичні дефекти:
- наскрізні пошкодження;
- розтріскування і відшарування покривної плівки;
- неправильне розташування (з‘єднання) деталей;
- не приклеєна або порвана підкладка;
- виступаючі механічні кріпителі.
Допускаються обмежено такі дефекти:
- відхилення від вісі симетрії (3мм.);
- повторний шов (до 3мм. на повсякденному взутті та до 2 мм на модельному);
- відшарування декоративного ранта від бокової поверхні взуття (до 1мм.);
- різна довжина і ширина деталей у парі (до 2 мм.).
|
