Mаркування, сортування, упакування, транспортування штучних шкір

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 72Следующая ⇒

2. Матеріали для взуття

    Верх взуття у процесі експлуатації піддається на різних ділянках розтягуванню, стискуванню, згинанню, стиранню, впливу сонця, пилу, мікроорганізмів тощо. Стійкість матеріалу до такого впливу залежить від його товщини, міцності, здатності деформуватись тощо. Крім цього верх взуття приймає участь у процесах тепло- і вологообміну організму людини із зовнішнім середовищем. Тому матеріал для верху взуття повинен бути паро- і повітропроникним, гігроскопічним, добре поглинати вологу з внутрішньої сторони і віддавати її при сушці, але бути водостійким (рис.2.1).

    Для низу взуття використовують шкіроматеріали легкі, водостійкі, що добре опиратися сухому і мокрому тертю і не змінюють форму при експлуатації.

    Для зручності обробки властивості матеріалів для верху взуття повинні бути максимально рівномірними в різних ділянках. Матеріали повинні добре з’єднуватись різними методами скріплення, не змінювати зовнішній вигляд під впливом вологи та підвищеної вологи.

Синтетична шкіра

Натуральна шкіра

Текстильні матеріали

Штучна шкіра

Основні

Матеріали для взуття

Допоміжні

Взуттєва фурнітура

Матеріали для кріплення

Оздоблювальні матеріли

Рис. 2.1 Класифікація матеріалів для взуття.

2.1 Шкіра натуральна

    Для верха взуття використовують широкий асортимент шкір з різної сировини, різних методів дублення, різних способів обробки лицьової поверхні. Виділяють такі групи шкір для верха взуття: з шкур великої рогатої худоби, спилок, свинячі, шевро та козлину, шеврет, кінські, велюрі, нубук, лакові, замшу.

    Для верху взуття переважно використовують шкури великої рогатої худоби.

    Загальні вимоги до зовнішнього вигляду шкір викладені у відповідних стандартах на види шкіри.

    Шкіри хромового та інших методів дублення для верха і підкладки взуття повинні бути нежорсткими, повністю продубленими і прожированими, рівномірно пофарбованими, з неламким, не липким і рівним по всій площі покриттям, без садки, стяжки і вітдушистості вищих за норми встановлені відповідними державними стандартами або технічними умовами.

Шкіра повинна бути добре обрізаною і виструганою по всій площі, без плям, зморшок і смуг, без помітних відбитків малюнка кровоносних судин, з гладкою, звільненою від залишок мездрі, бахтармою.

    Лакові шкіри повинні бути блискучими, а замша – щільною, еластичними, з низьким, густим, рівномірним і блискучим ворсом, мати глибоке і рівномірне фарбування.

    Юфть повинна бути добре обрізаною та обробленою по всій площі, мати не ламку лицьову поверхню. Для взуттєвої юфті характерні м’якість і повнота, для сандальної – пружність, але не жорсткість.

    Шкіра для низу взуття повинна мати рівномірний колір, повинна бути повністю продубленою, добре обробленою по всій площі, не ламкою, без вітдушистості. Шкіра для низу взуття неточних і клейових методів кріплення характеризується еластичністю, а шкіра для низу взуття гвинтового і шпилькового методів кріплення – щільністю. Шкіра для ранта, крім цього, повинна бути гладкою з чистою поверхнею.

    Показники, які використовуються для оцінки якості взуттєвих шкір поділяють на три основні групи:

· Показники надійності та довговічності: вміст вологи; речовин екстрагуємих органічними розчинниками; голякової речовини; кислотність (рН); число продуба; температура зварювання, ◦С; межа міцності при розтягуванні, Па; видовження при розтягуванні, %; стійкість до згинання, Н/м; пружність, %; міцність утримання шпильки у сухому і вологому стані, Н/м; опір стиранню у сухому і вологому стані; стійкість покриття до мокрого стирання та згинання; товщина, мм тощо.

· Ергономічні показники (гігієнічні): повітропроникність, м³/(м²·с); паропроникність, кг/(м²·с); водопроникність в статичних [м³/(м²·с)] та динамічних (кг) умовах; вологоємкість, %; теплопровідність, Дж/(м²·год).

· Естетичні: еластичність; структура та обробка лицьової поверхні які характеризують зовнішній вигляд, тощо.

Показники якості шкіри поділяють на групи:

· Загальні: застосовують для всіх класифікаційних угруповань;

· Спеціалізовані: застосовують тільки для певних угруповань. Вони поділяються на обов’язкові (нормуємі у відповідній нормативно-технічній документації) та перспективні.

До дефектів шкір відносять пошкодження, які виявляються при органолептичній оцінці з лицьової та бахтармяної сторони. Вони поділяються на неприпустимі та враховуємі по площі. Враховуємі по площі пороки поділяють на виміряємі та невиміряємі в одиницях довжини і площі. Невиміряємі пороки визначаються по таблицях приведених в державних стандартах і технічних умовах.

    Найчастіше зустрічаються такі пороки:

· На шкірах для низу взуття: воротистість, непродуб, вітдушистість, крихкість тощо.

· На юфті взуттєвій: воротистість, непродуб, нерівне стругання, вітдушистість, нерівномірна мерея, тощо.

· На шкірах хромового дублення для верха взуття і підкладки: воротистість, жорсткість, нерівномірне фарбування, необроблена бахтарма, нерівне стругання, вітдушистість, тощо.

· На лаковій шкірі: напливи, матовість, тощо.

2.2 Штучні матеріали для взуття

     Види матеріалів для виготовлення взуття і спосіб з’єднання деталей визначають масу, гнучкість і теплозахисні властивості, втомлюваність, тощо.

    Сировинна база не може забезпечити попит на високоякісне взуття, а властивості натуральної шкіри –пред’явленим вимогам. При виробництві взуття широко використовують різноманітні штучні та синтетичні матеріали.

2.2.1 Штучна шкіра

     Штучними шкірами називають матеріали, які виготовляють шляхом просочування та покриття тканин або нетканих текстильних матеріалів плівкоутворюючими речовинами. Їх використовують для деталей верха взуття і підкладок, задників, рантів, тощо. Значно спрощується викроювання деталей. Стандартність фізико-механічних властивостей, можливість створення матеріалів з заданим комплексом властивостей, менша вартість сприяють удосконаленню технологічних процесів виготовлення взуття, підвищенню продуктивності праці та зниженню його собівартості. Властивості штучних шкір на основі тканин та нетканих матеріалів залежать від властивостей основи, природи проклеюючих речовин, складу просочуючих і покривних матеріалів, їх кількості, способів просочування і нанесення покриття, характеру наступної та викінчувальної обробки.

Основними проклеюючими речовинами для штучних шкір являються синтетичні каучуки, сечовино-формальдегідні, поліефіруретанові та інші синтетичні смоли, нітроцелюлоза. В суміші з іншими компонентами їх використовують у вигляді розчинів, водних дисперсій, паст, мастик і плівок.

     Вибір основи для штучних шкір залежить від призначення, потрібної товщини і міцності, зносостійкості, зовнішнього вигляду тощо.

     В якості тканевої основи для штучних шкір використовують різні бавовняні тканини ( двох і трьохшарову кірзу, бязь, бумазею-саржу, бумазею-корд тощо), тканини з льону та вовни.

     Для виготовлення рулонної штучної шкіри використовують неткані в’язально-прошивні матеріали на основі волокон бавовни або суміші бавовняних і полімерних волокон, а також ці матеріали у поєднанні з непрошитою волокнистою основою. Окремі види штучних шкір виготовляють на основі непрошитої (голкопробивної) основи доповненої тонкою тканиною або на трикотажній основі.

     Просочуючі та покривні матеріали виготовляємі на основі латексів містять каучук, воду, стабілізують речовини, емульгатори, леткі органічні речовини тощо. До складу просочуючих композицій вводять розчин казеїну, оксид цинку, сірку, аміак, формалін тощо. Латексні суміші для просочування і нанесення лицьового покриття відрізняються, переважно, концентрацією: для просочування - 28…30%, для лицьового покриття – 30…35%. Покривні та просочуючі матеріали на основі полівінілхлоридів мають у складі пластифікатори, стабілізатори, наповнювачі, пігменти тощо. В залежності від методу полімеризації полівініхлоридні смоли бувають суспензійними та емульсійними.

Суспензійний (звичайний, не утворюючий паст) полівінілхлорид з пластифікаторами перетворюється у пластичну плівку вальцюванням. Емульсійний полівінілхлорид з пластифікаторами при нагріванні утворює в’язку сметаноподібну масу (пасту) яка легко втирається в основу і перетворюється у плівку тільки при нагріванні.

     Покривні та просочуючі матеріали на основі поліамідних смол бувають однорідними (виготовленими з одного мономера) і змішаними (виготовлені з двох або більше мономерів). Переважно використовують змішані мономери. Розчини поліамідів використовують для лицьового покриття.

     Найбільше використовують такі види штучної шкіри:

Шкіра синтетична для деталей верху взуття на голкопробивній основі з синтетичних волокон, просоченій розчинами високомолекулярних речовин з лицьовим покриттям на основі поліефіруретанів. Відзначаються не високими гігієнічними властивостями у порівнянні з натуральною і тому використовується для зимового взуття. Випускають шириною 85, 5; 92, 5; 96, 5; 101; 106см.

Шкіра синтетична для верха літнього взуття на голкопробивній основі з синтетичних волокон, просоченій розчинами високомолекулярних речовин з лицьовим покриттям модифікованим поліуретаном. Призначена для виготовлення всіх видів літнього взуття, крім дошкільного та гусариків. Випускають шириною

85, 5; 92, 5; 96, 5; 101; 106см.

Шкіра синтетична для верха літнього безпідкладочного взуття на голкопробивній волокнистій основі з синтетичних волокон просоченій розчинами високомолекулярних речовин з покриттям на основі поліуретану. Призначена для всіх видів літнього без підкладочного взуття крім шкільного, дошкільного та гусариків. Випускають шириною 78; 81; 84; 87; 90; 93 см.

Шкіра синтетична взуттєва - велюр на голкопробивній волокнистій основі просоченій розчинами поліуретанів, шліфована і ворсована. Випускають різних кольорів з гладкою, тисненою, перфорованою поверхнею та з друкованим малюнком. Призначена для всіх видів літнього взуття, крім дошкільного та гусариків. Випускають шириною 78; 81; 87; 92; 97 см. (для без підкладочного взуття – 90; 93; 96; 101; 106; 111 см.)

Шкіра синтетична м’яка на основі ворсованої тканини типу футорної бойки (арт. 6733) просоченій розчинами полімерів з покриттям поліефіруретанами. Призначена для всіх видів взуття осінньо-весняного та літнього асортименту. Випускають шириною 70 см.

Вінілшкіра –Т взуттєва монолітна на основі тканин (наприклад віскозно-лавсанова тканина арт. 86050) на одну сторону якої нанесене монолітне полівінілхлоридне покриття. Призначена для виготовлення деталей верха літнього взуття. Випускають різних кольорів та видів оздоблення (тиснення, друкований малюнок, поверхневе покриття тощо) шириною 93,5 та 97,5 см.

Вінілуретаншкіра -Т взуттєва на основі тканини ( наприклад віскозна арт.76006, арт.86049) на одну сторону якої нанесене комбіноване покриття з пористого або пористо-монолітного полівінілхлоридного матеріалу і лицьового поліуретанового шару. Виготовляють дві групи такої шкіри для деталей верха взуття (товщина 0,8…1,0мм) та для деталей взуття весняно-літнього та зимового асортименту (товщина 1,01…2,20мм). Випускають різних кольорів і видів оздоблення поверхні (гладка, тиснена, з друкованим малюнком, тощо) шириною 140 та 145 см.

Вініл шкіра -НТ для верха літнього взуття на основі нетканого полотна просоченого дисперсіями полімерів, на яке наносять полівінхлоридне покриття (або без покриття). Випускають таких марок:

ИП - на голкопробивній основі з лицьовим покриттям шириною 92, 5; 95, 5; 98, 5; 102      см;

ИХП - на основі з голкопробивного і холстопрошивного полотен після термоусадки      з лицьовим покриттям з шириною 98, 5; 102; 106; 110;

И – на голкопробивній основі без лицьового покриття (терновел) шириною 92, 95,      98, 102.

     Цей матеріал призначений для верха літнього взуття, взуття відкритого типу для активного відпочинку, крім шкільного, дошкільного та гусариків.

Вініл шкіра -Т замшева на основі тканин арт. 76010 та 86050 з пористим полівініхлоридним покриттям. Випускають різних кольорів з тисненням, друкованим малюнком або гладкою поверхнею шириною 103 см. Призначена для верха літнього взуття крім дошкільного та гусариків.

Кирза взуттєва– на основі трьохшарової кірзи або бавовноефірної тканини просоченій дисперсіями синтетичного каучуку у суміші з іншими матеріалами. Розрізняють види кирзи:

     А (акриніт) – тканина просочена латексами в суміші з іншими матеріалами і поліметилакриловим покриттям;

     Б (бензоводна) – тканина просочена бензоводною дисперсією каучуку в суміші з іншими матеріалами.

     Використовують для виготовлення халяв чобіт. Випускають шириною: вид А – 83; 84; 85;86; 88, 5см, вид Б -84;86;88, 5см.

     Для підкладок взуття найчастіше використовують:

Матеріал термопластичний для підкладки взуття на основі бавовняної тканини, на одну сторону якої наносять переривисте покриття на основі полівінілацетатної емульсії та інших політерів. Використовують для всіх видів взуття. Випускають шириною 77, 80, 83, 88, 89, 92см.

Шкіра синтетична підкладочна СК-4 на основі голкопробивного полотна з лавсанового, поліпропіленового та інших волокон просоченого полімерними звязуючими після термоусадження. Випускають марок шириною 82, 95, 98, 102, 107см марок СК-4Ж-для жіночого взуття та СК-4М- для чоловічого. Використовують для всіх видів взуття.

Пінополіуретан еластичний отримують при взаємодії поліефіра П-2200 з толуілендиізоціанітом в присутності каталізатора, емульгатора та спеціальних добавок. Для взуттєвої промисловості випускають марок 35-0,8 та 40-0,8 ( перші цифри – середня щільність, кг/м³, друга цифра – розмір порожнин, мм) в листах ( 2000х1600) або полотна товщиною 3…10мм.

     Сортність штучної шкіри встановлюють за дефектами зовнішнього виду на лицьовій стороні. Дефекти поділяють на місцеві та поширені. До місцевих дефектів відносять подряпини, смуги, плями, вм’ятини тощо. До поширених дефектів відносять різні відтінки, нечіткість малюнку тиснення, друку тощо.

     На умовну довжину 20м допускається не більше 8 місцевих дефектів для шкіри І сорту, та не більше дванадцяти для шкіри ІІ сорту. Кількість місцевих дефектів на 1 м штучної шкіри не більше одного для шкіри І сорту, та не більше трьох для шкіри ІІ сорту.

     Штучну шкіру маркують незмиваємою фарбою контрастного кольору та кріплять до рулону ярлик. Клеймо розміром 80х30мм розміщують вздовж кромки на відстані не більше 20 мм від краю. В клеймі вказують найменування виробника і номер ВТК. Висота літер або цифр у клеймі не більше 28мм. На зворотній стороні можливе додаткове технологічне маркування.

     Кожний упакований рулон повинен мати внутрішній та зовнішній ярлики. Для рулону без упаковки допускається один ярлик. При упакування у прозорі матеріали допускається замість маркування на ярликах маркувати на зворотній стороні штампом в якому вказують: товарний знак; назву виробника і продукції; колір; малюнок тиснення та друку; довжину, ширину і товщину матеріалу; номер партії та рулону; стандарт і номер ВТК; дату випуску.

     Транспортне маркування синтетичних і штучних шкір здійснюється у відповідності з ГОСТ 14192-77.

     Штучну шкіру намотують в рулони довжиною 20…50м лицьовою стороною всередину на вінілпластові, картонні або дерев’яні втулки або стержні, діаметром не 32 мм. Намотка повинна бути рівною, без перекосів і загинання кромок. Телескопічність намотки ( нерівність горщевої поверхні) не більше 35мм.

Рулони до або після упакування обв’язують з обох кінців шпагатом або стрічкою з будь-яких видів сировини крім льону і бавовни. Після обв’язки упаковують в салфетки або мішки з полівінілхлоридної пакувальної плівки або поліетиленової плівки марки С товщиною не менше 0,15 мм. Маса рулону не більше 50 кг.

     Транспортування здійснюють всіма видами транспорту в критих транспортних засобах. За домовленістю зі споживачем допускається транспортування без упакування у контейнерах вистланих папером.

     Штучні та синтетичні шкіри зберігають у вентилюємих складських приміщеннях, при температурі 0…+35◦С, захищеними від дії прямих сонячних променів.

     Рулони матеріалів зберігають у горизонтальному, вертикальному або підвішеному положенні. При зберіганні у горизонтальному положенні висота штабеля не більше 10 рядів. Для окремих матеріалів умови зберігання можуть бути іншими. Наприклад, рулони синтетичного безпідкладочного велюру для безпідкладочного взуття, зберігають тільки у вертикальному положенні. Рулони синтетичного велюру для підкладочного взуття допускаються зберігати в горизонтальному положенні не більше 5 рядів у штабелі.

     Не допускається зберігати в одному приміщенні штучні шкіри з нітроцелюлоз ним, полівінілхлоридним і поліуретановим покриттям.

     Якщо штучні та синтетичні шкіри транспортували при температурі 0◦С перед розпакуванням і використання треба витримати у приміщенні з температурою не нижче +18◦С.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов