Рис.11.2. Роз’ємний підшипник ковзання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 41 из 72Следующая ⇒

Таблиця 11.2.

Характеристики пароповітряних штамповочних молотів

Показник

Модель

М2138

М2140

М2143

М2145

М2147

М2150

М2152

М2157

Енергія удару, кДж

не менше

Номінальна маса падаючих частин, т

0,63

1,0

2,0

3,15

5,0

Число ударів за хвилину

Відстань між направляючими, мм

Найменша висота штампа (без хвостика), мм

Таблиця 11.3.

Характеристики пароповітряних ковочних молотів

Показник

Модель

М1340

М1343

М1345

М136

М1549

Енергія удару, кДж

не менше

Номінальна маса падаючих частин, кг

Число ударів за хвилину

Відстань між стойками для молотів, мм:

арочного типу

мостового типу

-

-

-

-

Висота робочої зони, мм

Розмір бойка, мм

400х240

530х300

600х340

710х400

800х480

Таблиця 11.4

Характеристики пневматичних молотів

Показник

Модель

МА4127

МА4129

М4132А

МВ134

МА4136

М4140

Енергія удару, кДж

0,8

1,4

3,15

5,6

Номінальна маса падаючих частин, кг

Число ударів за хвилину

Розмір бойка, мм

100х56

130х63

190х75

210х80

250х90

360х140

Преси легко забезпечують велике зусилля, яке піддається плавному регулюванню. За принципом дії (типом привода) вони бувають: кривошипними (гарячештампувальні, листоштампувальні, обрізні, ковальсько-штамповочні автомати тощо), гідравлічними (кувальні, калібро- очні, чеканочні тощо) та радіально-обжимними (ротаційними).

Маркування ковальсько-пресового устаткування літерно-цифрове:

- перша літера (вид устаткування):

А – автомати ковальсько-пресові;

Б – преси для пакетування і брикетування;

В – машини ковочні;

Г – устаткування гідравлічне;

Д – преси гідравлічні для неметалевих матеріалів;

И – машини для гнуття та правки;

К – преси кривошипні;

М – молоти;

Н – ножиці та холодноломи;

П – преси гідравлічні для металу;

С – вальці ковочні;

Ф – преси гвинтові, рейкові та важільні.

Літера після позначення виду устаткування вказує на модель паралельну базовій.

- перша цифра після літери (1,2, … , 9,0): група устаткування;

- друга цифра після літери (1,2, …, 9,0): тип устаткування;

- третя і четверта цифра (00…59): розмір (параметр технічних можливостей;

- літера у кінці маркування: модифікація базової моделі. Наприклад:

К А   8 5   40 А

11.3. Деревообробне устаткування

До деревообробного устаткування відносять дереворіжучі верстати (для механічної обробки деревини) та устаткування для виготовлення напівфабрикатів і виробів (пиломатеріали, фанера, будівельні деталі, меблі, музичні інструменти, деталі транспортних засобів тощо).

Дереворіжучі верстати мають багато спільного з металорізальними. Специфічність полягає у призначенні та властивостях оброблюваного матеріалу. Їх класифікують за ознаками:

- за ступенем універсальності поділяються на:

універсальні – виконують різні за характером і розмірами роботи;

спеціалізовані – виконують тільки певну роботу, розміри якої можуть змінюватись шляхом регулювання;

спеціальні – виконують тільки обробку з певними розмірами.

- за ступенем автоматизації поділяються на:

ручні – механізований тільки головний робочий рух;

напівавтомати – частина головних і допоміжних циклових операцій автоматизована;

автомати – всі головні та допоміжні циклові операції автоматизовані.

- за точністю поділяються на класи: низької точності (Н), середньої точності (С), підвищеної точності (П), особливо точні (О).

- за призначенням: для розкроювання, для чорнової обробки, для чистової обробки.

Для деревообробного устаткування широкого використання застосовують літерно-цифрове маркування. Літери позначають найменування та основну ознаку верстата, а цифри – один з основних параметрів верстата (оброблюваної деталі) або номер чергової моделі:

Лісопильні рами:

вертикальні – Р

вертикальні двохповерхові – 2Р

горизонтальні – РГ

Стрічкопильні верстати (інструмент – стрічкова пилка надіта на шківи):

столярні – ЛС

ділильні – ЛД

для поздовжнього розпилювання колод – ЛБ

Круглопильні поздовжні (інструмент – круглі (циркулярні) пилки):

з подачею на возку – ЦДТ

для розпилювання пиломатеріалів – ПД

для прирізки – ЦДК

Круглопильні поперечні:

балансирні – ЦДГ

маятникові – ЦМЕ

супортні (з прямолінійним переміщенням пилки) – ЦПА

Поперечнопильні (стругальні):

фуговальні – СФ

рейсмусові – СР

фрезерні – Ф

фуговальні рейсмусові - ФР

Шипорізні верстати:

для рамного шипа: -   ШО (односторонні)

                                               ШД (двохсторонні)

    для ящичного прямого шипа – ШП

    для шипа типу «ластівчин хвіст» - ШЛХ

Свердлувальні – СВ

Токарні – Т

Свердлувально-фрезерні (паз овальні) – СВП

Довбувальний ланцюговий – ДЦ

Шліфувальні:

    стрічковий з рухомим столом – ШЛПС

    шліфувальний – ШЛ

Круглополочні – КП

Наприклад:

ЛД125-1 верстат стрічкопильний (ЛД) з пильними шківами діаметром 125см, першої моделі;

С2Р12-2 верстат рейсмусовий двохсторонній (С2Р) з максимальною шириною обробки 1200мм (12) другої моделі.

11.4. Енергетичне устаткування

Воно призначене для перетворення (конверсії) одного виду енергії в інший. До нього відносять агрегати для теплових електростанцій, двигуни внутрішнього згоряння, насоси, вакуумні насоси, компресори, вентилятори тощо.

11.4.1. Насоси

Насоси являють собою гідравлічні машини, що перетворюють різні види механічної енергії в механічну енергію рідини. Вони поділяються на насоси об’ємної та динамічної дії.

До насосів об’ємної дії (витискування) відносять поршневі, шестеренчасті, радіальні роторні, радіально-плунжерні тощо. Вони характеризуються об’ємною подачею (м^з/с, м^з/год, л/с), тиском (МПа, кг/см²) або висотою стовпа рідини (м) піднімаємого під впливом тиску та коефіцієнтом корисної дії.

Поршневі насоси призначені для подачі води та інших рідин і являють собою найпростіші гідромашини із зворотно-поступальним рухом поршня.

Шестеренчасті насоси широко використовують в будівельній, землерийній та авіаційній техніці. Вони відзначаються простотою конструкції, малими габаритами і масою, надійністю та довговічністю. Розвивають тиск до 20МПа (200 кг/см²) і продуктивність до 500 л/хв..

Лопастні (пластинчасті) насоси використовують для подачі робочої рідини в гідросистему металорізальних верстатів. За конструкцією бувають одинарними (11 типорозмірів) та здвоєними (63 типорозміри). Розвивають тиск до 7МПа (70 кг/см²) і продуктивність 5…200 л/хв..

Радіальні роторні насоси використовують для подачі робочої рідини в гідросистеми ковальсько-пресового устаткування та будівельної техніки. Вони бувають регульованими за продуктивністю (тип НП), з електрогідравлічним дистанційним управлінням (тип НПМ), з гідравлічним управлінням (тип НПС), з ручним механічним управлінням (тип НПР) та регульовані за тиском (тип НПД). Розвивають тиск до 20 МПа (200 кг/см²) і продуктивність 0,25…6,6 л/с.

Радіально-плунжерні насоси випускають та тиск до 25МПа (250 кг/см²) і продуктивність до 1000 л/хв..

Маркування насосів об’ємної дії літерно-цифрове умовне (шестеренчасті: Г11-2, НШ; лопастні: Г12-1, 5Г12-2, 50Г12-1 тощо). Поршневі насоси мають літерно-цифрове трьохелементне маркування - літерами позначають конструкцію насоса або його призначення.

До насосів динамічної дії відносять центробіжні, осьові та шнекові.

Центробіжні класифікують за такими ознаками:

- за числом робочих коліс: одно- та багатоколісні;

- за конструкцією колеса: закритого або відкритого типів;

- за напором: низкьонапірні (до 20м), середньонапірні (20…60м), високонапірні (більше 60м);

- за розташуванням вала: горизонтальні, вертикальні;

- за способом відводу рідини: спіральні, кільцеві;

- за родом рідини, що перекачується: водні, кислотні, каналізаційні, землесосні.

Осьові насоси відзначаються дуже високою продуктивністю, але малим напором. Для збільшення напору їх виконують двох- або трьохступінчастими.

Шнекові насоси (насоси тертя) найчастіше використовують для перекачування в’язких рідин з малим напором.

Для більшості насосів прийняте літерно-цифрове маркування:

- літери позначають конструкцію насоса або його призначення (КМ – консольний моноблочний центробіжний, В – вертикальний нерегулюємий, ВР – вертикальний регулюємий, ОРГ – осьовий регулюємий горизонтальний, БМ – для паперової маси, Ф – фекальний, НП – плунжерний, Х – для хімічної рідини центробіжний тощо);

- перша група цифр – номінальна подача;

- друга група цифр – номінальний напір.

Вакуумні насоси призначені для відкачування газів з закритих об’ємів. Будь-яка вакуумна установка складається з двох насосів: форвакуумного (попереднього вакууму) та високого вакууму (до 10^-6Па). Найбільш поширені форвакуумні механічні ротаційні насоси типів ВН-494, ВН-461, ВН-1, ВН-6 тощо. Високо вакуумні насоси бувають механічної дії, дифузійними та електророзрядними.

11.4.2. Компресори

Компресори – машини для стискування повітря або різних газів. Їх класифікують за такими ознаками:

За продуктивністю: - малої продуктивності (до 3м³/хв)

                                - середньої продуктивності (10…100м³/хв)

                                - великої продуктивності (більше 100м³/хв)

За кінцевим тиском: - низького тиску (до 2,5МПа)

                                - середнього тиску (2,5…10,0МПа)

                                - високого тиску (10…35МПа)

                                - надвисокого тиску (до 320МПа)

За способом дії:       - простого типу (газ стискують з однієї сторони - поршня – безкрейцкопфна конструкція)

                                 - подвійної дії (газ стискують обидві сторони поршня – крейцкопфна конструкція)

За конструктивними особливостями:

- за розташування осей робочих циліндрів (вертикальні, горизонтальні, під кутом);

- за числом рядів циліндрів (однорядні, двохрядні);

- за розташуванням циліндрів (послідовно, паралельно);

- за способом встановлення (пересувні, переносні, стаціонарні).

За способом стикування: - одноступінчаті

                                          - двохступінчаті

- багатоступінчаті

За робочим середовищем: повітряні, азотні, вуглекислотні, кисневі, аміачні, пропанові тощо.

Маркування компресорів переважно умовне. Робочу характеристику вказують дробом, де чисельник – продуктивність, знаменник – тиск. Робоче середовище позначають літерами: В – повітря, Г – газ. Цифри перед літерами (10, 20, 30 тощо) вказують на порядок модернізації. Після першої цифри ставлять або цифру «0» - потребує змащування, або літеру «с» - змащування не потребує. Наприклад:

305ГП-20/8,  2П, 3П, 5П, 202ВП, КС, АУ, ФУ тощо.

11.4.3. Вентилятори

Вентилятор – механізм, призначений ля переміщення повітря або газів в обмеженому просторі. Найбільш поширені приточні та витяжні системи вентиляції. Їх класифікують за такими ознаками:

- за функціями, що виконуються:

    загального призначення (для повітря з температурою до +80⁰С);

    термостійкі (для повітря з температурою, вищою за +80⁰С);

    антикорозійні (для активних газів);

    вибухобезпечні

- за конструктивними особливостями (Рис.11.1):

    радіальні (центробіжні)

    осьові

    підвісні

Рис.11.1. Вентилятори

а-радіальні (центробіжні), б - осьові

Радіальні вентилятори випускають: низького тиску – до 1000Па (0,01кг/см²), середнього – до 3000Па (0,03кг/см²) та високого – до 12000 Па (0,12кг/см²).

Осьові вентилятори широко використовують в опалювальних агрегатах та в якості побутових (настільних).

Кожний вентилятор має номер або марку, що відповідає діаметру робочого колеса у дециметрах.

Підвісні вентилятори призначені для створення рухливості повітря у приміщеннях. Складаються з електродвигуна, закріпленого на штанзі до стелі, на вісь якого встановлені лопаті (найчастіше – три). Довжина лопатей 900, 1200, 1500, 1800мм.

11.4.4. Калорифери

Використовують для нагрівання повітря, яке подається у приміщення (приточна вентиляція). В якості теплоносія використовують гарячу воду (тип КВ) або водяну пару (тип КП). Теплоносій подають по трубках, на які надівають пластинки (для збільшення площі тепловіддачі). Таку систему труб обдувають холодним повітрям. За тепловою потужністю калорифери випускають моделей: СМ – найменша, М – мала, С – середня, Б – велика, СБ – найбільша. Кожна модель має 12 номерів, які визначають площу поверхні нагріву та приєднувальні розміри до системи живлення.

Маркування включає назву теплоносія, модель, номер і тип серебріння труб. Наприклад:

КП С – 11 – П

На кожному насосі, компресорі або вентиляторі закріплюють табличку, в якій вказують: товарний знак виробника, тип (модель) виробу, рік виготовлення, позначення за системою виробника, продуктивність, кінцевий тиск, частоту обертання і стандарт.

Оброблені поверхні, запчастини та інструмент покривають консервантом для захисту від атмосферного впливу.

Насоси і компресори упаковують у решітчасті дерев’яні ящики, вистлані водонепроникним папером. Великогабаритні насоси і компресори допускається транспортувати та зберігати без упаковки, але обов’язково з нанесенням консервантів. Патрубки, маслопроводи тощо загортають у парафінований папір і вкладають в окремі ящики.

Компресори і вентилятори зберігають в сухих опалюваних приміщеннях, обладнаних вентиляцією на підлозі або на піддонах. Транспортують будь-яким видом транспорту, захищаючи від опадів і механічних пошкоджень.

Вентиляційне устаткування поставляють зібраними або розібраними у відповідності з вимогами замовника. Поставляють упакованими в дерев’яні решітчасті ящики, або без упаковування. Повітрязабірники, короби та повітряпроводи транспортують будь-яким транспортом не упакованими тільки у вертикальному положенні. Кріпильні вироби і прокладки з комплекту поставки упаковують у вислані водонепроникним папером дерев’яні ящики, які прикріплюють до основного виробу.

Електродвигуни з комплекту вентиляторів зберігають окремо в закритих приміщеннях на стелажах або піддонах. Термін зберігання до 6 місяців. Торцеву частину електродвигунів вкривають консервантом і захищають щитками. Консервують різьбові з’єднання, вивідні кінці дротів і заземлення.

11.5. Підшипники

Підшипники – частини опор валів або вісей, які сприймають радіальні, осьові або радіально-осьові навантаження і допускають їх обертання. За принципом роботи поділяються на підшипники ковзання і підшипники кочення.

Підшипники ковзання використовують тільки при беззаперечній перевазі над підшипниками кочення. Розрізняють такі основні типи підшипників ковзання:

- нероз’ємні (глухі). Їх використовують у найпростіших конструкціях різноманітного устаткування. Вони працюють з невеликими навантаженнями.

- роз’ємні (Рис.11.2.). Складаються з корпуса, двох вкладишів у вигляді напівкілець (напіввтулок), кришки та болтів. Їх використовують у високонавантажених опорах (промислове обладнання, двигуни внутрішнього згорянні, потужні турбіни тощо). Можуть мати індивідуальну або централізовану систему змащування.

1-корпус, 2 – вкладиші (напіввтулка), 3 – болти, 4- кришка

Підшипники кочення (Рис.11.3.) складаються з внутрішнього та зовнішнього кільця (або тільки з одного) між якими розміщені тіла кочення. Їх класифікують за такими ознаками:

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры