Контрольно-вимірювальні прилади

ü вид струму: змінний, постійний;

ü спосіб регулювання швидкості подачі дроту :  плавне, плавно
ступінчате, ступінчате;

ü спосіб регулювання швидкості зварювання :   плавне, плавно
ступінчате, ступінчате;

ü розташування автомата відносно шва :зварювання у середині колії, зварювання у середині колії та поза нею;

ü конструктивне виконання: трактори, самохідні та підвісні головки, установки.

    Для певних умов зварювання випускають такі агрегати :

ü універсальні(ТС-35-1, АДФГ-501, АДФГ-502У4 тощо);

ü спеціалізовані(АДФ-1603, А-1237, А-1150У, ДТС-38УЗ, А-1156);

ü для зварювання електродом, що не плавиться(АГ6-32, ТАМ-3, АРК-2, АДСВ-5, А-1554А тощо);

ü для плазмодугового зварювання(АПА-301, УПСР-300-3, УПС-804
тощо);

ü для дугоконтактного зварювання(УДК-204, УДК-1401, УДК-2701 тощо);

ü для електрошлакового зварювання електродами у вигляді дроту,
пластини, трубки або стрічки(А-736, А-820К, А-1170, А-681, А-
820МК, А-550У тощо);

ü для   електронно-променевого зварювання, що здійснюється у вакуумній камері, у якій розташована електронна „гармата".
Електрони розганяють до високої енергії та фокусують до діаметра
0,001 мм, що забезпечує температуру більшу 5000°С (У-205, У-250, У-
546, У-579 тощо);

ü для лазерного зварювання використовують когерентні світлові промені від оптичного квантового генератора.Їх фокусують до діаметра 10 мкм, що забезпечує температуру приблизно 8000°С („Квант-3Р”, „Квант-9”, СЛС-10-1, „Раздан-50” тощо);

ü для плазмового зварювання використовують струмінь плазмиз температурою 10 000...30 000°С, що утворюється у плазмотронах (УПС-301, УПС-804 тощо).

    Для маркування електрозварювального обладнання прийняте і впроваджується умовне літерно-цифрове позначення (інколи використовують торгові марки) :

ü перший елемент: літера, що позначає тип виробу (Т - трансформатор,
В - випрямляч, Г - генератор, П - перетворювач, У - установка, А(АС) – агрегат;

ü другий елемент: літера, що позначає вид зварювання (Д-дугова, П -плазменна);

ü третій елемент: літера, що позначає спосіб зварювання (Ф під флюсом, Г - у захисних газах, У - універсальне для декількох способів, П - переносний). Відсутність літери вказує на ручне зварювання покритими електродами;

ü четвертий елемент :літера, що пояснює призначення джерела живлення (О – однопостовий, М – багатопостовий);

ü одна або дві цифри: округлене значення номінального струму (вибирається з ряду 125, 160, 200, 250, 315, 400, 500, 630, 1000, 1250, 1600, 2000, 2400, 3150, 5000 А);

ü наступні дві цифри: реєстраційний номер виробу;

ü літера після цифр: кліматичне виконання (У - помірний клімат, Т -тропічний клімат);

ü остання цифра: категорія розміщення джерела живлення (1 - відкрите повітря, 2 - приміщення в яких коливання температури і вологості мало відрізняються від коливань на відкритому повітрі, 3 - приміщення в яких коливання температури і вологості та вплив піску і пилу значно менші ніж на відкритому повітрі, 4 - приміщення з штучним кліматом, 5 - приміщення з підвищеною вологістю).

Наприклад:                         В Д Г М – 16 01

                          Випрямляч                    реєстраційний номер

               Дугове зварювання              номінальний струм, 1600А

                      У захисних газах     багатопостовий

                                          П Д Г – 3 05 У З

                  Перетворювач                       категорія приміщення

             Дугове зварювання                помірний клімат

                    У захисних газах         реєстраційний номер

                                                            Номінальний струм, 315А

Для газового зварювання та різання потрібно спалювати горючі гази в атмосфері кисню з допомогою спеціальних пальників. До складу устаткування входять :

ü балони для горючих газів і кисню;

ü  газові редуктори, що знижують тиск газів й автоматично його підтримують (БКО-3, БКО-25, БКД-25, СКО-50, СКО-10,_ СКО-200, ДАС-66, РД-2АМ, У-30, ДВП-1-65, ДКР-500, ДКП-1-65 тощо);

ü газові вентилі (ВК-63, ВК-74, ВВ-52 тощо);

ü газові конструкції (сталеві та латунні труби, гумові рукава);

ü газороздаточні пости (ПГК-40-73, ПГК-10-73, ПГА-3,2-70, ГПГ-1 тощо);

ü запобіжні затвори та зворотні клапани (ЗПС-8, ЗПС-1-60, ЗСЗ-1-68, ЛЗС-1 тощо);

ü змішувачі газів (УКП-1-71, УКП-1-72, АКУП-1, УСТ-16 тощо);

ü ацетиленові станції, установки і генератори (ГРК-10-68; ГРК-10-50; АСК-3-74; АНВ-1,25; АСП-1; УАС-20 Г тощо);

ü газові пальники та різаки (УР, ГС-2А, ГЗМ-3, АВПР-2, УПР-201, АПР-402 тощо);

ü машини для кисневого різання (К-1,6; АСШ-70; ПКФ 8-4);

ü машини для плазмово-дугового різання („ЮГ-2”, „Зенит”, ОПР-6-3 м, ПК Пл-2-4Ф тощо).

    Вимірювання - визначення значення фізичної величини дослідним шляхом з допомогою спеціальних технічних засобів порівнянням вимірювальної величини з наперед вибраною одиницею або еталоном. Встановленням одиниць, відтворенням їх у вигляді еталонів, розробкою методики точних вимірювань займається наука метрологія.

Одиниці, розмір яких встановлюється незалежно від інших одиниць, називають основними. За міжнародною системою SI встановлені такі основні: метр - одиниця довжини, кілограм - одиниця маси, секунда - одиниця часу, кельвін - одиниця температури, ампер - одиниця сили електричного струму, кандела - одиниця сили світла, моль - одиниця кількості речовини. Всі інші одиниці - похідні.

Важливим розділом метрології являється визначення погрішностей засобів вимірювань і встановлення їх придатності до використання. Погрішність засобу вимірювання - відхилення його показань від дійсного значення вимірюємої величини. Якість вимірювальних приладів визначається погрішністю. В залежності від значень найбільших допускаємих погрішностей певного приладу йому присвоюють певний клас точності, який вказують у документації і на приладі (на корпусі або шкалі) у вигляді чисел або літер. Ці умовні позначення залежать від способу математичного вираження погрішностей. За способом вираження погрішності бувають :

ü абсолютна погрішність (Dи) приладу- різниця між показанням приладу і дійсним значенням вимірюваної величини (в одиницях вимірюваної величини або діленнях шкали приладу). Клас точності умовно позначають літерами, інколи з додаванням цифр (К, М, К-І, К-II тощо). Чим далі літера від початку алфавіту і чим менша цифра, тим вище клас точності. Інколи клас точності позначають Кл1, Кл2, Кл3 ...або просто 1, 2, 3;

ü відносна погрішність (d) приладу –співвідношення абсолютної погрішності приладу до дійсного значення вимірювальної величини (Х_Д) виражене у відсотках : д= ^Ди_ХD· 100. Клас точності умовно позначають дробом 0,02/0,01), або одним числом (0,5), або літерою (С), вид позначення залежить від способу визначення відносної погрішності;

ü приведена погрішність приладу –співвідношення абсолютної погрішності до нормуючого значення (Хи) (наприклад діапазона шкали). Точність вимірювань не залежить від показань приладу (значень вимірюємої величини).клас точності позначають числом:0,25; 0,4; 0,5;0,6; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0.

    Умовні позначення класів точності у документації та на засобах вимірювання можуть відрізнятись. Наприклад: