Маркування температурного коефіцієнта ємності (ТКЕ)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 72 из 72

Тип приладу

Елемент позначення

Тип приладу

Елемент позначення

Діоди

Подвійні діоди

Діоди-тріоди

Діоди-пентоди

Тріоди

Подвійні тріоди

Тріоди-пентоди

Тетроди

Пентоди з короткою характеристикою

Пентоди з подовженою характеристикою

Подвійні тетроди і пентоди

Число, що позначає напругу розжа-рення (округ-лено), В

Д

Х

Г

Б

С

Н

Ф

Э

Ж

К

Р

Число, що позначає порядко-вий номер типу приладу

Число, що позна-чає тип конс-трук-тивного оформ-лення

Лампи з вторинною емісією

Пентоди і променеві тетроди вихідні

Частотно-перетворюючі лампи

Тріод-гексоди, тріод-гептоди

Лампи з поперечним відхиленням променя

Електронно-світлові індикатори

Кенотрони категорії приймально-підсилюючих ламп

Число, що позначає напругу розжарення (округ-лено), В

В

П

А

П

Л

Е

Ц

Число, що позна-чає поряд-ковий номер типу приладу

Число, що позна-чає тип конят-рукти-вного офор-млення

Четвертий елемент у вигляді літер позначає: С – лампа у скляному балоні; К – лампа у керамічному балоні; П – мініатюрна (“пальчикова”) діаметром 19,0 та 22,5 мм; Г, Б, А, Р – над мініатюрні діаметром (відповідно) – 16, 10, 6, 4 мм; Л – із замком на ключі цоколя; Н – лампа у металокерамічному балоні; Д – із дисковими впаями. Літери після четвертого елемента: Е – довговічні лампи (термін експлуатації 5000 годин); В – вібростійкі. Наприклад:

                6 Х 2 П                                                             6 К 4 П – Е довговічна

1 елемент                         4 елемент                 1 елемент              4 елемент

2 елемент                         3 елемент           2 елемент                  3 елемент

Іонні лампи бувають з холодним і підігрівним катодом. Прилади з холодним катодом використовують для стабілізації напруги, індикації електричного стану, перемикання та захисту мереж, випрямлення, освітлення тощо. У відповідності з призначенням розрізняють лампи: СН – сигнальні неонові, МН – мініатюрні, ПН – панельні, ФН – фазові, ВМН – хвилемірні, УВН – показчики високої напруги. Для перетворення електричних сигналів у візуальну інформацію випускають лампи: ТЛО – 1 – 1, ТЛЗ – 1 – 2, ТЛЖ – 1 – 2, ТЛГ – 1 – 1, які мають літерно – цифрове маркування: ТЛ – тліючі люмінофорні, О – оранжева, З – зелена, Ж – жовта, Г – блакитна; перша цифра після літер вказує номінальний струм, мА; друга цифра – напруга запалювання, В.

Прилади з підігрівним катодом (тиратрони і газотрони) широко використовують в якості вентилів в управляємих випрямлячах, в системах автономного управління та регулювання тощо. Мають літерно – цифрове маркування: перша літера (Т – тиратрон, Г – газотрон); друга літера (Г – заповнення гелієм, Р – парами ртуті); цифра у чисельнику – середній струм, А; цифра у знаменнику – амплітудне зворотне значення напруги, В. Наприклад: ТГЗ – 0,1\1,3; ГГР – 1,5\7.

Електронно - променеві трубки і кінескопи - електровакуумні прилади, що перетворюють електричні сигнали у світлові. Вони використовують потік електронів сформованих у тонкий промінь, який створює візуальне зображення. Електронно – променеві трубки використовують в осцилографах, а кінескопи – у телевізорах. Вони характеризуються такими ознаками:

- тривалість післясвічення екрана: час, після якого яскравість свічення екрана зменшується до 0, 01 максимальної величини. Поділяються на 5 категорій від не більше 10^-5 с до не менше 16 с;

- за способом фокусування сонячного променя: ЛО – осцилографічні з електростатичним керуванням, ЛМ – з магнітним керуванням, ЛК – з електромагнітним керуванням;

- колір світіння екрана( тип люмінофора): А – синій, Б – білий, В – жовтогарячий (оранжевий), И – зелений, М- блакитний тощо;

- розмір, см( для осцилографічних трубок – діаметр, для кінескопів – розмір по діагоналі).

                              Маркування осцилографічних трубок і кінескопів літерно – цифрове:

- перший елемент – число, що характеризує діаметр або діагональ;

- другий елемент – спосіб фокусування;

- третій елемент – порядковий номер типа;

- четвертий елемент – тип люмінофора.

Наприклад:    

    13 ЛО 48                          18 ЛК 12 Б                          53 ЛК 5 Б

       1 елемент                                         1                          4      1                         4 

2 елемент      3 елемент              2        3                     2            3              

Електровакуумні фотоелектронні прилади використовують явище фотоефекта, що виникає при звільненні електронів з атомів речовини під впливом електромагнітного опромінювання. Фотоефект буває зовнішнім і внутрішнім. При зовнішньому ефекті електрони входять у зовнішнє середовищ і створюють електровідність між анодом і катодом. При внутрішньому фотоефекті звільнені електрони залишаються у речовині, підвищуючи її електропровідність. До них відносять:

- фотоелементи поділяються на електронні високо вакуумні та іонні (наповнені інертним газом). Вони призначені для використання у звукоізолюючій апаратурі кінематографії, контрольних та вимірювальний пристроях тощо. Високо вакуумні випускають типів: Ф –8, СЦВ – 4, СЦВ – 51, ЦВ – 4 тощо, а іонні типів ЦГ – 3, ЦГ – 4 тощо;

- фотоелектронні множники перетворюють світлове (електромагнітне) опромінювання у потік первинних електронів, який вторинною електронною емісією значно (до15¹⁰) підсилюється. Вони бувають одно каскадними (ФЭУ – 1, ФЭУ – 2, ФЭУ – 4 тощо) та багатокаскадними (ФЭУ – 29, ФЭУ – 31, ФЭУ – 64 тощо).

13.2 Резістори

    Являють собою пасивні радіоелементи призначені створювати опір електричному струму для розподілу електричної енергії між ланками або елементами схем. Вони характеризують номінальним опором ( Ом, КОм, МОм), номінальною потужністю (Вт) та точністю.

Резистори класифікують за такими ознаками:

- за залежністю струму від напруги: лінійні, нелінійні ( струмопровідний елемент з напівпровідникового матеріалу);

- за конструкцією: плівкові, об’ємні, дротові;

- за матеріалом резистивного елемента: вуглецеві, борвуглецеві, метало плівкові, метало оксидні, композиційні;

- за способом захисту резистивного елемента: ізольовані, лаковані, емальовані, герметизовані, опресовані пластмасою;

- за призначенням: загального застосування (діапазон номіналів 10м....10МОм, номінальна потужність до 100 Вт), спеціального застосування (високоомні з номінальним опором до сотень тераом і робочою напругою до 400 В, високовольтні з номінальним опором до 10¹¹ Ом і робочою напругою – десятки кВ, високочастотні, прецезійні з номінальним опором до 10 МОм і номінальною потужністю до 2 Вт);

- за характеристикою: постійного опору, змінного опору (підстроєчні, регулювальні);

- за функціональною залежністю: лінійні( група А), логарифмічні( група Б), зворотньологарифмічні(група В), та з характеристиками типів И та Е,

Резистори постійного опору випускають: вуглецевими, борвуглецевими, металоплівковими, металооксидними, композиційними, металодіелектричними, дротові.

Резистори змінного опору випускають дротовими, метало оксидними, композиційними. За конструктивним виконанням вони бувають одинарними, здвоєними, одно оборотними, багатооборотними, з вимикачем, без вимикача.

Умовне позначення резісторів буває скороченим і повним. Скорочене маркування літерно – цифрове трьохелементне:

- перший елемент – літера(літери), що позначає підклас резистора: Р – постійний, РП – змінний, НР – набір резісторів;

- другий елемент – цифра позначення резістивного елемента: 1 – не дротовий, 2 – дротовий;

- третій елемент – цифра, що позначає реєстраційний номер.

Наприклад: Р1 – 26 – резистор постійний не дротовий з реєстраційним номером 26.

     Повне позначення резисторів використовують у технічній документації. Наприклад:

                            Р 1 – 33 – 0,25 Вт – 100 кОм + 2% А 0,46 % 027ТУ

скорочене позначення     група за рівнем           документ на

                                          теплових шумів            поставку

основні параметри і    

характеристики

Маркування резисторів включає повне або кодоване позначення номінального опору та допускаємого відхилення.

    Повне позначення номінального опору складається з значення та одиниці вимірювання (Ом – ом, кОм – кілоом, Мом – мегоом, ГОм – гігаом, ТОм – тераом). Наприклад: 365 Ом; 10кОм; 4,7 МОм тощо.

    Кодоване позначення номінального опору складається з трьох-чотирьох знаків, що включають дві-три цифри і літеру. Літера позначає множник цифрового позначення: R-1, К-10³,М-10⁶, G-10⁹, Т-10¹². Наприклад: 100 Ом – 100R, 590МОм – 590 М, 100 ГОм – 100G.

    Повне позначення допускаємого відхилення здійснюють цифрами, а кодоване – літерами (табл..13.2).

Таблиця 13.2.

Допускаємі відхилення резисторів

Допускаєме відхилення

+0,001

+0,002

+0,005

+0,01

+0,02

+0,05

+0,1

+0,25

+0,5

+1

+2

+5

+10

+20

+30

Кодоване позначення

Е

L

R

P

U

X

B

C

D

F

G

I

K

M

N

Промисловість випускає резистори:

- загального призначення (МЛТ,ОМЛТ, С2-6, С2-8, С2-11 тощо);

- прецезійні (МГП,С2-1,С2-13, С2-14, С2-31 тощо);

- високоомні (КВМ,КЛМ,С3-10, С3-14 тощо);

- високовольтні (КЭВ, С3-9 тощо);

- високочастотні (С2-10, С2-34, С3-38 тощо);

- підстроєчні та регулювальні (СП5-1,СП5-6, РП-25, СП-80, СП-30 тощо).

Для нелінійних резисторів значення опору залежить від:

- температури (термістори, терморезістори: СТ-21, СИ3-21, СТ1-27, СТ3-27, СТ3-31 тощо);

- напруги (варістори: ВН);

- освітлення (фоторезістори: ФСА,ФСБ, ФСК тощо).

13.4 Конденсатори

Являють собою пасивні радіоелементи для накопичення електричних зарядів. Вони характеризуються номінальним значенням ємності (пікофаради -пФ, нанофаради -нФ, мікрофаради-мкФ), номінальною робочою напругою (в, кв) та точністю допускаємим відхиленням дійсної ємності від номінального значення),%.

Ємність конденсатора залежить від матеріалу діелектрика, форми і взаємного розташування обкладок.

Конденсатори класифікують за такими ознаками:

- група конденсаторів:

К-постійної ємності

КТ-підстрорєчні

КП-змінної ємності

- різновидність конденсаторів:

1-вакуумні  

2-повітряні

Ф - з твердим діелектриком

10; 15-керамічні

20-кварцеві

22-склокерамічні

31; 32слюдяні

40;41;42-паперові                                                                         

50;51;52-електролітичні

53-оксиднонапівпровідникові

71-полістирольні

- група температурної стабільності (ТКЕ) (табл.13.3)

Таблиця 13.3.

Вид конденсатора

Значення ТКЕ на 1⁰С (1*10^-6)

(клас Б)^*

Інтервал температур для ТКЕ, ⁰С

Умовне позначення (ТКЕ)

Літерами і цифрами

Кольоровим кодом

Колір покриття корпуса

Колір кодувального знака

Керамічні,

склокерамічні, скляні

+ (100+40)

+ (60+40)

+ (33+30)

0+30

- (33+30)

- (47+40)

- (75+40)

- (150+40)

- (220+40)

- (330+60)

- (470+90)

- (750+120)

- (700+120)

- (1500+250)

-(1300+250)

-(2200+500)

20....70

П 100

П 60

П 33

М ПО

М 33

М 47

М 75

М 150

М 220

М 330

М 470

М750

М 700

М 1500

М 1300

М 2200

Синій

Сірий

Сірий

Блакитний

Блакитний

Блакитний

Блакитний

Червоний

Червоний

Червоний

Червоний

Червоний

Червоний

Зелений

Зелений

Зелений

Без знака

Червоний

Без знака

Чорний

Коричневий

Без знака

Червоний

Помаранчевий

Жовтий

Зелений

Синій

Синій

Без знака

Без знака

Без знака

Жовтий

* Допускаєме відхилення ТКЕ конденсаторів класу А у 2,0…2,5 рази менше.

Номінальна ємність позначається цифрою і літерою, що позначає множник (р-10^-12, n-10^-9, μ-10^-6, m-10^-3, F-1) для значень ємності у фарадах
(старе позначення р, n, μ, П, Н, М). Позначення ємності виглядає так: 0,1nФ-р10; 10nФ-10р; 100nФ-100р; 590nФ-590р(n59); 100нФ-100n(μ10); 1мкФ-1μо; 100мкФ-100m(F10); 1мФ-1m0; 100mФ-100m(F10); 1Ф-1F0; 10Ф-10F. За позначенням ємності ставлять літеру, що характеризує допустиме відхилення(табл.13.3). Знак відхилення ТКЕ позначають літерами : М- мінус, П- плюс, МП- близьке до нуля, Н- не нормується. Наприклад: П100-ТКЕ=+100х10^-6, М750-ТКЕ=-750х10^-6. Можливе кодоване позначення ТКЕ латинськими літерами, наприклад: П100-А, П60-G, П33-N, МПО-С, М33-Н, М47-М, М75-L, М150-Р, М220-R, М330-S, М470-Т, М750-U, М1500-V, М2200-К, Н10-В, Н20-Z, Н30-D, Н50-X, Н70-Е, Н90-F.

Маркування конденсаторів включає скорочене або повне позначення. Скорочене позначення літерно-цифрове трьохелементне:

- перший елемент –літера(літери), що позначає групу конденсаторів: - постійної ємності, КТ- підотроєчні, КП- мінної ємності, КС-набір конденсаторів;

- другий елемент –цифра(цифри) що позначає тип діелектрика і призначення конденсатора;

- третій елемент – порядковий номер розробки. Наприклад:К10-25-конденсатор постійної ємності з керамічним діелектриком.

Повне позначення чотирьохелементне:

- перший елемент скорочене позначення конденсатора;

- другий елемент значення основних параметрів і характеристик;

- третій елемент – кліматичне виконання( В-всекліматичне, Т- тропічне);

- четвертий елемент –позначення документа на поставку.

Наприклад:

                     К 10 – 25 – 100 п Ф + М 47 – НМ – В ОЖО 460.106 ТУ

скорочене позначення                                           документ на поставку

основні параметри і характеристики                    кліматичне виконання

      Конденсатори змінної ємності та підотроєчні з нелінійною характеристикою називають варіконди. Конденсатори з нелінійною характеристикою на основі напівпровідників називають варікапами.

                               13.5 Напівпровідникові прилади

        Для їх виготовлення використовують напівпровідникові матеріали високої хімічної чистоти з різним типом електропровідності. Такі прилади відзначаються малими габаритами і масою, простотою і надійністю конструкції, малою споживаємою потужністю. О сновні з них:

                                        Діоди

Напівпровідниковими діодами називають напівпровідниковий прилад з одним електричним р-n-переходом і двома виводами. В залежності від технології виготовлення вони бувають точкові; сплавні; мікросплавні, з дифузійною базою, епітаксіальні тощо. Вони класифікуються за такими ознаками:

- робочий діапазон частот: низькочастотні, високочастотні;

- основний матеріал: германій (Г), кремній (К), галій (А) тощо;

- призначеня: низькочастотні (випрямлячі, стабілітрони, імпульсні),

 Високочастотні (детекторні, змішуючі, модуляторні, параметричні тощо);

Маркування діодів літерно - цифрове шестиелементне:

- перший елемент: літера, що позначає основний матеріал (для приладів спеціального призначення замість літер-цифри: 1-германій, 2- кремній,

3-галій);

- другий елемент: літера, що позначає підклас діода (Д- випрямлячі, імпульсні, універсальні; В –варікапи; И- тунельні та обернені; С- стабілітрони, А-надвисокочастотні);

- третій елемент: цифра, що визнавчає призначення(101...399-випрямлячі;401...499-універсальні;501..599-імпульсні).Для стабілітронів ця цифра визначає потужність розсіювання;

- четвертий та п’ятий елементи: цифри, що визначають порядковий номер розробки. Для стабілітронів ці цифри позначають номінальну напругу стабілізації;

- шостий елемент - літера, що визначає поділ технологічного типу на параметричні групи. Для стабілітронів вони позначають послідовність розробки.

Наприклад:

                         К Д 215 А, КВ 101 А, КС 168 А тощо

перший елемент                шостий елемент

другий елемент                 третій елемент

                                      Тріоди (транзистори)

Транзисторами називають електроперетворюючі напівпровідникові прилади з одним або декількома взаємодіючими електричними переходами з трьома і більше виводами придатні для підсилення потужності сигналу. Вони класифікуються за такими ознаками:

-принцип дії: біполярні, польові;

-основний матеріал: германій (Г), кремній (К), арсенід галія (А) тощо;

-технологія виготовлення: сплавлені, дифузійні, планарні, конверсійні, епітаксіальні тощо;

-потужність: мала, середня, велика,

-робочий діапазон частот: низько -, середньо – та високочастотні.

Польові транзистори - напівпровідникові прилади, робота яких основана на модуляції опору напівпровідникового матеріалу поперечним електричним полем.

Маркування тріодів літерно-цифрове шести – або семиелементне:

- перший елемент: літера, що вказує на основний матеріал. Для приладів спеціального призначення замість літер - цифри: 1-германій, 2-кремній, 3-арсенід галія;

- другий елемент-літера Т;

- третій елемент- цифра (1...9) в залежності від призначення;

- четвертий, п’ятий, шостий:цифра (цифри), що визначає порядковий номер розробки;

- шостий (сьомий): літера, що вказує на різновидність типу із даної групи приладів.

Наприклад:      Г Т 1 08 А, 2 Т 144 А, К Т 602 А, К Т 3 102 А тощо

перший елемент                      перший елемент                          сьомий елемент

другий елемент                       другий елемент

третій елемент                        третій елемент

четвертий та п’ятий               четвертий, п’ятий, шостий

елементи                                  елементи

шостий елемент

                                   Тиристори

Тиристорами називають напівпровідникові прилади складної структури( три або більше р-n- переходів), що мають властивості керованого електричного вентиля. Їх використовують в якості електронних ключів у схемах перемикання електричних струмів( силові пристрої автоматики).За конструктивними особливостями бувають діод ними і тріодними.

Маркування тиристорів літерно-цифрове шестиелементне:

- перший елемент: літера, що вказує на основний матеріал (К-кремній);

- другий елемент: конструктивна особливість (Н-діодний тиристор, У – тріодний тиристор);

- третій елемент- цифра, що позначає призначення (1...);

- четвертий , п’ятий елементи-: порядковий номер розробки;

- шостий елемент: літера, що позначає ттехнологію виготовлення.

      Наприклад:

                           К У 2 0 1 А, КН 102 І  тощо

перший елемент                    шостий елемент

другий елемент                     четвертий, п’ятий

третій елемент                              елементи

Мікромодулі

    Являють собою мініатюрні функціональні блоки, побудовані з окремих мікроелементів з щільністю до 20шт в 1см³; покриті компаундом. Їх використовують в електронному устаткуванні, яке неможливо виконати тільки на інтегральних мікросхемах. Мають умовне маркування виробника. Наприклад:У-316.

Інтегральні мікросхеми

Являють собою мікроелектронні вироби з високою щільністю упаковки (<10⁶ елементів на одному кристалі) електрично з’єднаних елементів, які виконують обробку і певні перетворення сигналів. Елементи інтегральної мікросхеми неможливо відокремити як самостійні вироби. В залежності від технології виготовлення вони бувають напівпровідникові, плівкові та гібридні. За функціональним призначенням бувають аналогові та цифрові.

Мають шестиелементне літерно-цифрове маркування:

- перший елемент: літери “К” або “КЭ”;

- другий елемент: цифри 1, 2, …8, що визначають конструктивно-технологічну групу;

- третій елемент: дві-три цифри, що характеризують порядковий номер розробки;

- четвертий елемент: сполучення літер (ГС, МА, ПН, УН,…), що визначають підгрупу і вид функціонального призначення;

- п’ятий елемент: одна або декілька цифр, що позначають номер розробки у даній серії;

- шостий елемент: літера (інколи), що позначає електричні параметри або тип корпуса (П-пластмасовий, М-керамічний).

Наприклад:     К 1 4 О У Д 5, К 14 ОУ Д 8 Б тощо

перший елемент

другий елемент                  п’ятий елемент

третій елемент                    четвертий елемент

Мікропроцесор

Являють собою велику або надвелику інтегральну мікросхему в складі обчислювальної системи, яка керує її роботою і перетворює інформацію у відповідності з командами центрального процесора. Мають умовне літерно- цифрове маркування (КР580, КР1800, КР1883…). Мікропроцесори і мікроЕОМ на їх основі забезпечують основні складові розвитку мікроелектроніки (персональні комп’ютери, роботи тощо).

Питання для самоконтролю

1. Сутність роботи електровакуумних приладів?

2. Сутність роботи іонних приладів?

3. Що позначає перша літера у маркуванні радіоламп?

4. Напрямки використання іонних ламп з холодним катодом?

5. Призначення електронно-променевих трубок і кінескопів?

6. Сутність фотоефекта та його використання?

7. Як маркується повне позначення номінального опору резистора?

8. Що називають варікондами і варікапами?

9. Як позначаються основні матеріали для виготовлення напівпровідникових приладів?

10. Хто має більшу щільність мікроелементів: мікромодуль чи інтегральна мікросхема?

Література

1. Закон України „Про акредитацію органів з оцінки відповідальності” від 17 травня 2001 р. №2407-3. Офіц. Вісник України, 2001, №24, с.9-14

2. Закон України „Про підтвердження відповідальності” від 17 травня 2001 р.№2406-3. Офіц. Вісник України, 2001, №24, с.1-8

3. Закон України „Про стандартизацію” від 17 травня 2001 р. №24, с.15-24

4. Агбаш В.Л. и др.. Товароведение непродовольственных товаров, -М. Экономика, 1982

5. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров.-М. Экономика, 1982

6. Алексеев Н С. Товароведение хозяйственых товаров, т1. М. Экономика, 1984

7. Алексеев Н.С. и др. Теоретические основы товароведения непродовольственых товаров. –М. Экономика, 1988

8. Антипова А.Н. Конструирование и технология корсетних изделий. –М. Легкая и пищевая промышленность, 1984

9. Антонович Є.А. та інші. Декоративно- прикладне мистецтво. –Львів. Світ, 1992

10. Богинская О.А., Левененко В.Л. Товароведение непродовольственных товаров. Музыкальные инструменты. Учеб. пособие для вузов. –К. Вища школа, главное издательство, 1981

11. Болотников А.А. Товароведение, Ч. 1. Курс лекций. –К. МАУП,2001

12. Болотников А.А. Товароведение, Ч.2. Курс лекций. – К. МАУП,2002

13. Братичак М.М., Топільницький П.І. Підприємства, та продукція нафто- переробної промисловості України. Каталог- довідник. –Львів. Підприємство ДЕОЛ,1999

14. Бусасов Ю.Е. и др.Основные виды промышленного оборудования, электрооборудования и приборов. – М Высшая школа, 1988

15. Вансовская К.М. Гальванические покрытия. –Л. Машиностроение, 1984

16. Вилкова С.А. Товароведение и экспертиза парфюмерно- косметических товаров. –М. Деловая литература, 2000

17. Вирабов С.А. Складское и тарное хозяйство. –М. Экономика, 1989

18. Войчак В.А. Товароведение сырья и материалов. –К. Вища школа, 1989

19. Войчак А.В., Мальченко В.М. Ассортиментный справочник по промышленному сырью и материалам. –К. Техніка, 1991

20. ГОСТ 5710-85. Одежда из овчины шубной и мехового велюра

21. ГОСТ 9526-74. Пиджаки и полупальто меховые

22. ГОСТ 10322-71. Шкурки норки выделанные. Технические условия.

23. ГОСТ10325-79. Головне уборы меховые.

24. ГОСТ 11287-76. Жилеты меховые.

25. ГОСТ 4.420-86. Шкурки меховые выделанные. Номенклатура показателей.

26. ГОСТ 10280-83. Пылесосы электрические бытовые. Общие техничиские условия.

27. Гулоян Ю.А. Декоративная обработка стекла и стеклоизделий. – М. Высшая школа, 1989

28. Гусев В.Г., Гусев Ю.М. Электроника. –М Высшая школа, 1991

29. Гусейнова Т.С Товароведение швейних и трикотажних товаров. –М. Экономика, 1998

30. Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров’я дітей. ДСанПіН 5.5.6. 012-98.-К. Мін. Охор.здор.України, 1992

31. ДСТУ 2101-92. Папір. Терміни та визначення. –К. Держстандарт України, 1992

32. ДСТУ 2157-93. Взуття. Терміни та визначення.-К. Держстандарт України, 1993

33. ДСТУ 2165-93. Іграшки. Термін та визначення. –К. Держстандарт України, 1993

34. ДСТУ 2295-93. Прилади холодильні електричні побутові. Загальні технічні умови. –К. Держстандарт України, 1993

35. ДСТУ 2721-94. Машини пральні побутові. Загальні технічні умови. –К. Держстандарт України, 1994

36. ДСТУ 2371-94. Апаратура радіоелектронна побутова. Терміни та визначення. –К. Держстандарт України, 1994

37. ДСТУ 2913-94. Шкурки хутряні. Терміни та визначення. –К. Держстандарт України, 1994

38. ДСТУ 3125-95. Папір і картон. Вироби білові та канцелярські. Терміни та визначення. –К. Держстандарт України, 1995

39. ДСТУ 3212-95. Мікросхеми інтегровані. Класифікація та система умовних позначень. –К. Держстандарт України, 1995

40. ДСТУ 3713-98. Апарати фотографічні. Терміни та визначення. –К. Держстандарт України,1998

41. ДСТУ 3993-2000. Товарознавство, Терміни та визначення. –К. Держстандарт України, 2000

42. ДСТУ 335.0-87. Безопасность бытовых и аналогичных электрических приборов. Общие требования и методы испытаний

43. Епифанова В.Н. и др. Технология обработки алмазов в бриллианты. –М Высшая школа, 1971

44. Заржецкий Е.В. Радиотовары . Товароведение. –М Экономика, 1988

45. Зиміна Н.К. та інші. Матеріалознавство та технологія виробництва непродовольчих товарів. –К. Вища школа, 1998

46. Иоссельсон Г.Г. Туалетные мыла и косметика. –М Экономика, 1987

47. Караулов А.К., Худолий Н.Н. Автомобильные масла. Моторные и транспортные. Ассортимент и применение. Справочник. –К. «Журнал Радуга», 2000

48. Караулов А.К., Худолий Н.Н. Автомобильные топлива. Бензины и дизельные. Ассортимент и применение. Справочник. –К. «Журнал Радуга», 2000

49. Козловский Н.С., Виноградов А.Н. Основы стандартизации, допуски, посадки и технические измерения. –М. Машиностроение, 1982

50. Колотило Д.М Система технологій і екологія промисловості. –К НМК ВО, 1992

51. Котельников Б.П., Ющенко В.А. Синтетические моющие средства. –К. Техніка, 1989

52. Кутянин Г.Н. Пластические массы и бытовые химические товары. –М. Экономика, 1988

53. Кукин Г.И. и др.Текстильные материаловедение. –М. Легпромбытизбат, 1989

54. Кушнір М.К., Тихонова Н.П. Товарознавство непродовольчих товарів. Товарознавство взуттєвих товарів. Підручник. –К. НМЦ, Укоопосвіта, 2001

55. Марченков В.Н. Ювелирное дело. –М Экономика,1992

56. Мельников П.В. та інші. Лабораторний практикум з основ технології, обладнання та організації технологічних процесів виготовлення швейних виробів. –К. Ірпінь,1997

57. Михайлов В.І. Товарознавство електропобутових товарів. Підручник. –К. ВЦ КДТЕУ,1999

58. Михайлов В.І. та інші Непродовольчі товари. Підручник.-К. Книга, 2005

59. Моисеенков И.С. Товароведение непродовольственных товаров. Часть 1, 2 Ростов н/Д, Феникс, 2001

60. Мороз И.И. Технология фарфоро- фоянсових изделий. _М. Стройиздат,1984

61. Никифоров В.М. Технология металлов и конструкционные материалы.-М. Машиностроение, 1980

62. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. Учебник. –М. НОРМА-М,1999

63. Николаева М.А. Товарная экспертиза. Учебник для струд. Вузов обуч. по экон. спец. –М Деловая литература, 1998

64. Основные виды промышленного оборудования, электрооборудования. Под ред.Ю.А Новака. –М Высшая школа, 1988

65. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Опорний конспект лекцій (для студентів з напрямків підготовки „Економіка і підприємництва” та „Менеджмент”), Укладач Глушкова Т.Г. та інші. –К, 2003

66. Оснач О.Ф. Товарознавство, Навчальний посібник. –К. Центр навчальної літератури, 2004

67. Осташенко А.С. Товароведение обуви и пушно-меховых изделий. –М. Экономика,1990

68. Орловский Э.Н. и др. Товароведение культтоваров. –М. Экономика, 1987

69. Павлов Д.И, ЦыгановВ.И. Упаковка, транспортировка, хранение машин и оборудования. –М. Машиностроение, 1984

70. Паршикова В.Н. Парфюмерно- косметические товары. – Красноярск. РИО КГПУ,1999

71. Поливанова ТМ. Трикотажные, галантерийные и парфюмерно - косметические товары. –М Экономика, 1986

72. Полянский С.К., Коваленко В.М. Експлуатаційні матеріали. –Київ. „Либідь”, 2003

73. Промышленые материалы. Под ред. Н.С. Алексеева. –М Экономика, 1981

74. Пугачевский Г.Ф., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч.1 Текстильне товарознавство. Підручник. –К.НМЦ „Укоопсвіта”, 1999

75. Рытвинская Л.Б и др. Моделирование, конструирование и технология обработки головных уборов. –М. Легпромбытиздат, 1985

76. Савенко Л.В. Товароведение галантерейных и парфюмерно-косметических товаров. –М Экономика, 1984

77. Сафронова И.В. Технические методы и средства измерений в швейной промышленности. –М. Лег. и пищ. промышленность, 1983

78. Симкович Н.М., Полікарпов І.С. Хутряні вироби. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. –К. НМЦ „Укоопосвіта”,1988

79. Соловьев А.Н., Кирюхина С.М. Оценка и прогнозирование показателей качества тканей. –М. Экономика, 1984

80. Склады промышленных предприятий. Справочник. Под ред. О.Б. Маликова. –Л 1989

81. Справочник товароведа: непродовольственные товары. В 3 томах, т.2. Барановский С.Н. и др. –М. Экономика,1990

82. Справочник пана електро. Ассоциация промкабель, 2003

83. Склянников В.П. Потребительские свойства текстильных товаров. – М. Легпромбытизбат, 1982

84. Склянников В.П. Гигиеническая оценка материалов для одежды. –М. легпромбытизбат, 198

85. Справочник технолога- машиностроителя т.2. под ред. Косиловой А.Г., Мещерякова Р.К. –М. Машиностроение, 1986

86. Сухарев М.И. Материаловедение. –М Легпромбытизбат, 1983

87. Товарознавство текстильних, швейних і трикотажних товарів. Підручник. Козьмич Д.І та інші. –К. Вища школа, 1992

88. Теплов В.И. и др. Коммерческое товароведение. Учебник. –М. Издательский дом « Дашко и Кº», 2000

89. Флерова Л.Н., Золотовцева Л.В. Изготовление трикотажных бельевых изделий. –М. Легпромбытизьат, 1987

90. Ходыкин А.И. Спортивные товары. Товароведение, -М. Экономика,1990

91. Уманцев Я.З. Хозяйственные товары и бытовая химия. –М. Экономика, 1986

92. Шаров А.В. и др. Производство кисте-щеточных изделий. –М. Легкая и пищевая промышленность, 1981

93. Эткин Я.С. Товароведение пушно- мехового сырья и готовой продукции. –М. Легкомбытизбат, 1990

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии