Історичні аспекти методики вимірювання АТ.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 32 из 49Следующая ⇒

Вперше вимірювання АТ було проведено в 1733 році священником англійської церкви S. Hales, який використав для цього латуневу трубку, яка вводилась у сонну артерію. Рівень АТ визначався по висоті стовбчика крові, яка викидалась у трубку.

Непрямий метод вимірювання АТ за допомогою сфігноманометра вперше запропонував K. Viedof всередині XІX ст., а в 1881 р. S. von Basch розробив перший сфігноманометр. Артеріальний тиск вимірювали за допомогою пальпації променевої артерії, проте цей метод дозволяв вимірювати тільки систолічний АТ (САТ).

В 1905 р. російський хірург МС. Коротков виявив, що при аускультації плечової артерії під час випускання повітря із манжетки, прослуховуюься звуки (тони) і запропонував використовувати їх для визначення САТ і ДАТ. В цьому полягає перевага даного методу в порівнянні з пальпаторним.

Аускультативний метод Короткова на даний час є основним методом неінвазивного вимірювання АТ.

“Золотим стандартом” визначення АТ є результати прямого внутрішньо­артеріального вимірювання за допомогою катетера. Проте цей метод не є прийнятним для рутинних повторних вимірювань і для масових обстежень. Тому використовують непрямий метод. Він базується на визначенні зовнішнього тиску, який необхідний для стиснення плечової артерії до такого ступеня, щоб пульсова хвиля крові не змогла більше передаватись по ній. Це здійснюється за допомогою манжетки, в яку нагнітається повітря тиском більшим за АТ; що визначається при зникненні пульсу на руці. Потім повітря з манжетки поступово випускають і відмічають тони, які зявляються при проходженні пульсової хвилі по артерії (тони Короткова).

Виділяють п’ять тонів Короткова:

I – з’являються перші ясні звуки при випусканні повітря з манжетки; це приблизно співпадає з встановленням пальпаторного пульсу на a. radialis;

II – звуки стають мякими та тривалішими, нагадують перехідні шуми;

III – звуки стають різкіші та голосніші;

IV – звуки стають слабші, (м’якші);

V – звуки повністю зникають.

Інколи тони Короткова перестають прослуховуватись після першого виникнення, а потім знову починають розрізнятись, коли тиск в манжетці зменшується на 10-30 мм.рт.ст. Це явище називають „аускультативним провалом”. Воно спостерігається при АГ у хворих старшого віку або при фібриляції передсердь (миготливій аритмії). Для того, щоб правильно виміряти АТ, необхідно перед аускультативним вимірюванням визначити АТ пальпаторно. „Аускультативний провал”це не аномалія. Однак, якщо САТ не визначити попередньо методом пальпації, можна пропустити перший тон (тони) перед “провалом” через недостатньо напомповану манжетку і оцінка САТ буде неправильною.

Рівень тиску в манжетці (відображається на з’єднаному з нею манометрі), при якому з’являється перший тон Короткова – це максимальний тиск, який генерується при кожному серцевому циклі або САТ. Рівень тиску в манжетці, при якому тони кінцево зникають, оскільки артерія знову є прохідною і кровоплин повністю відновлюється – це тиск між двома серцевими скороченнями  або ДАТ. У дітей до 13 років, вагітних і осіб з високим серцевим викидом або периферійною вазо­дила­тацією (наприклад, при анемії, тиреотоксикозі, аортальній недостатності, лихо­манці) тони часто вислуховуються до 0 мм рт.ст., - так званий феномен “не скін­ченого тону”. Це також може спостерігатись при сильному натисканні стетоскопом на артерію. В таких випадках ДАТ є тиск, при якому тони слабнуть (IV фаза).

Непрямий метод вимірювання АТ не такий точний, як прямий. Вимірювання АТ при аускультації тонів Короткова занижує САТ в порівнянні з внутрішньоартеріальним вимірювання на 3-7 мм рт. ст. Однак непряме вимірювання прийнятне для вирішення діагностичних та терапевтичних завдань. Цей метод практичний і не потребує інвазивного втручання.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология