Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
Содержание книги
- Модель життєдіяльності людини.
- Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
- Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- ІІ етап – кількісний аналіз ризику
- Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
- Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
- Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- Застосування захисних бар’єрів та в идів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.
- Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.
- Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій.
- Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС.
- Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.
- Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
Ризик - це усвідомлена можливість або ж ймовірність небезпеки, яка визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимальної можливої їх кількості за конкретний період часу.
Види ризику:
Індивідуальний ризик – відповідна небезпека для окремого індивіда.
Груповий ризик – це ризик для групи людей.
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що що він перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня.
Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, не зважаючи на очікуваний результат.
Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
Прийнятним вважається такий рівень розвитку, який суспільство може прийняти, враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час.
Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.
Основними завданнями Концепції є:
· реалізація сучасної і більш досконалої моделі захисту населення і територій від загроз техногенного і природного характеру;
· досягнення у державі рівня техногенної та природної безпеки, прийнятого в економічно розвинених країнах;
· забезпечення нормативних рівнів ризиків техногенних та природних надзвичайних ситуацій;
· посилення превентивного характеру загальнодержавного управління і перехід його на якісно вищий рівень.
Концепція розрахована на довгострокову перспективу і є основою для розроблення законодавчих і нормативно-правових актів, організаційних документів та конкретних програм у галузі управління техногенною та природною безпекою держави, а також інших стратегічних документів з питань державного управління.
Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС.
Розподіл суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки
здійснюється за такими критеріями:
- порогова маса небезпечних речовин, категорії та групи небезпечних речовин;
- категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будинку та приміщення;
- важливість для національної безпеки країни та забезпечення життєдіяльності населення;
- кількість людей, що постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об'єкті;
- поверховість або висота будівель;
- розташування споруд під землею;
- наявність культурних, історичних, духовних та інформаційних цінностей;
- рівень складності ліквідації можливої пожежі та її наслідків;
- кількісна міра пожежної небезпеки, що враховує ймовірність настання негативних соціальних, екологічних та матеріальних наслідків від провадження господарської діяльності та можливий розмір втрат від виникнення ймовірної пожежі;
|
