Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
Содержание книги
- Модель життєдіяльності людини.
- Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
- Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- ІІ етап – кількісний аналіз ризику
- Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
- Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
- Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- Застосування захисних бар’єрів та в идів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.
- Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.
- Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій.
- Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС.
- Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.
- Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
Небезпеки техногенного характеру.
У зв’язку з використанням усе більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших видів населених пунктів. Іде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх число досягло 400 тисяч), більша частина яких отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, знищення лісів, опустелювання; зросла кількість людей, які загинули внаслідок аварій на виробництві й транспорті. Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об’єктів, почали за своїми масштабами носити катастрофічний характер уже в 20–30 роки ХХ століття. Вплив таких аварій інколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів. Аварія – це вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій, споруд внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих. Джерелом аварії можуть бути транспортні засоби, заводи, відсталі технології, застаріле обладнання електростанцій, АЕС.
Згідно з розмірами та завданою шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються великими жерт-вами.
Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище обумовив розподіл їх за видами. Види аварій, які зустрічаються найчастіше:
· аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);
· аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище;
· пожежі та вибухи;
· аварії на транспорті та інші.
Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф. Катастрофа – це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить на межу існування усю біосферу. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС із викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах. Найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка відбулася в 1986 році на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б насті-льки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров’я та життя людей. Радіаційне забруднення величезних територій та водой-мищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які дов-го проживають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію – надзвичайною. Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування та воді. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів.
Проблема оцінки довгострокового впливу на організм малих доз радіоактивного випромінювання належить до числа найбільш актуальних.
Найбільші дози опромінення зареєстровані серед пожежників та персоналу АЕС, які працювали під час аварії в першу
|
