Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
Содержание книги
- Модель життєдіяльності людини.
- Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
- Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- ІІ етап – кількісний аналіз ризику
- Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
- Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
- Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- Застосування захисних бар’єрів та в идів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.
- Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.
- Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій.
- Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС.
- Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.
- Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
Характер зараження місцевості залежить від багатьох факторів: способу викиду хімічних речовин в атмосферу (розливі, вибуху, пожежі); від агрегатного стану агентів, що заражають, (твердому, рідкому, газоподібному); від швидкості випаровування хімічних речовин з поверхні землі і інших. У кінцевому результаті, зона хімічного зараження включає дві території. До першої відноситься район, що опинився у безпосередньому впливі хімічної речовини, до другої належить місцевість, над якою поширюється заражена хмара. Зазначені і багато інших факторів, що характеризують зону хімічного зараження, необхідно враховувати при плануванні аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків аварій на хімічно небезпечних об'єктах. Населення, яке проживає поблизу хімічно небезпечних об'єктів, при аваріях з викидом небез.хім.речовин, почувши інформацію, передану по радіо, телебаченню, через рухливі гучномовні засоби або іншими способами, має надіти засоби захисту органів дихання, закрити вікна і кватирки, вимкнути електронагрівні та побутові прилади, газ, погасити вогонь у печах, одягти дітей, взяти при необхідності теплий одяг і харчування (триденний запас непортящихся продуктів), попередити сусідів, швидко, але без паніки, вийти з житлового масиву у вказаному напрямку або в бік, перпендикулярну напрямку вітру, бажано на піднесений добре провітрюваний ділянка місцевості, на відстань не менше 1,5 км від місця проживання, де перебуватиме до отримання подальших розпоряджень.
Знання особливостей хімічно небезпечних аварій при ліквідації їх наслідків зобов'язує у першу чергу вживати заходів щодо зменшення, а потім і повного припинення викиду (витоку) неб.хім.речовини локалізації хімічного зараження, попередження зараження навколишнього середовища (повітря, поверхні землі (грунту), грунтових вод, річок, струмків, озер, водосховищ, морів і т.д.). Зменшення, а потім і повне припинення витоку (викиду) неб.хім.речовини досягається закриттям кранів і засувок на магістральних трубопроводах подачі неб.хім.речовини, установкою бандажів, хомутів, заглушок на пошкоджених магістралях і ємностях, перекачуванням з аварійної ємності в запасну. Ці роботи виконуються під керівництвом і за безпосередньої участі фахівців промисловості, які обслуговують обладнання (технологічні ємності, резервуари та інші, на яких сталася аварія) або супроводжуючих неб.хім.речовини при транспортуванні. Для локалізації хімічного зараження, запобігання поширення неб.хім.речовини, попередження зараження поверхні землі, грунтових вод можуть бути використані різні способи.Для обмеження розтікання рідких неб.хім.речовини на місцевості та зменшення площі випаровування проводиться обваловка розлився речовини, створення перешкоди на шляху його розтікання, збір рідких неб.хім.речовини в природні поглиблення (ями, канави, кювети), обладнання спеціальних пасток (ям, виїмок і т.п.). При проведенні робіт в першу чергу необхідно запобігти попаданню неб.хім.речовини в річки, струмки, моря, озера, в колектори підземних комунікацій, підвали будинків і споруди тощо Роботи ці можуть бути виконані з використанням бульдозерів, скреперів, екскаваторів (ковшових і роторних), автогрейдерів, путепрокладчик та ін землерийної техніки. Для зниження швидкості випаровування неб.хім.речовини та обмеження поширення його в парогазових стані можна скористатися кількома способами:-Зв'язування, осадження і розбавлення неб.хім.речовини в парогазових стані за допомогою водяних завіс; -Засипка, вбирання і часткове поглинання рідких неб.хім.речовини шаром сипучих матеріалів (грунт, пісок, шлак, піско-керамзит, керамзит і т.п.); -Ізоляція рідких неб.хім.речовини шаром піни; -Розведення рідких неб.хім.речовини водою або розчинами нейтральних речовин. Зв'язування, осадження і розбавлення неб.хім.речовини в парогазових стані, з метою обмежити їх поширення, може здійснюватися шляхом створення на шляху поширення неб.хім.речовини дрібнодисперсних водяних завіс. Для нейтралізації у воду можуть додаватися нейтралізуючі речовини.Знезараження (нейтралізація) викидів досягається: руйнуванням, зв'язуванням (поглинанням або адсорбцією), розкладанням, розведенням рідкого неб.хім.речовини. Руйнування засноване на реакції між НЕБЕЗ.ХІМ.РЕЧОВИНИ і речовиною, хімічно активним по відношенню до нього. Зв'язування досягається застосуванням сипучих матеріалів (грунт, пісок, шлак, керамзит і т.п.). Район аварії умовно ділять на''чистий'', тобто незаражений і не піддається впливу парів неб.хім.речовини ділянка місцевості, і''брудний'', що включає в себе вогнище аварії і прилеглу до нього місцевість, що піддається дії поширюються парів неб.хім.речовини.
|