К ритерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 57 из 65Следующая ⇒

Центральне місце в контролінгу інвестиційних проектів посі- дає вибір критерію оцінки досягнення цілей. Цілі здійснення ін- вестиційних проектів можуть бути як фінансовими, так і нефіна- нсовими. Розглянемо переважно фінансові цілі, як найбільш типові в умовах ринкової економіки. Відомо безліч фінансових критеріїв оцінки інвестиційних проектів, кожен з яких має свої переваги і недоліки.

Критерії з дисконтуванням грошових потоків

Умовна класифікація критеріїв оцінки інвестиційних проектів зображена на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Класифікація критеріїв оцінки інвестиційних проектів

Зрозуміло, що використання різних критеріїв оцінки інвести- ційних проектів приводить до різних результатів. Тому кінцевий вибір критерію (чи критеріїв), які використовуються в контролін- гу інвестиційних проектів, повинен здійснюватися з урахуванням специфіки конкретної ситуації.

Якщо проект зводиться до грошових потоків, його можна оці- нити, порівнявши ряд очікуваних грошових потоків з первісними виплатами, що повинні бути зроблені. Така оцінка може привести до прийняття чи відмови від проекту (якщо розглядається тільки

один проект) або до класифікації проектів (якщо вибирається один з декількох).

Розглянемо проект, використовуючи для цього такий приклад

(рис. 7.2).

Вісь часу

С1=15000 С2=20000 С3=27500 С4=30000 С5=30000

Рис. 7.2. Грошові потоки інвестиційного проекту

Щоб його оцінити, на перший погляд, складається враження, що необхідно підсумовувати всі п’ять потоків готівки і порівню- вати отриманий підсумок — 122 500 гр. од. з початковими витра- тами. У такий спосіб може здатися, що проект, який розглядаєть- ся, збагатить підприємство, тому що принесе більшу суму, ніж та, у що обходиться сам проект. Ясно, що це досить спрощений спосіб міркування, тому що він ігнорує фактор часу, але визначе- ні емпіричні критерії, які застосовуються у практиці, залежать саме від цього типу міркувань. Ми почнемо з обговорення цих позачасових емпіричних критеріїв перш, ніж обговоримо більш розроблені критерії, що враховують за допомогою категорії дис- контування фактор часу.

Приклад. Нехай інвестиційний проект коштує 70 000 гр. од. і по-

винен дати п’ять наступних грошових потоків: 15 000, 20 000, 27 500,

3 0 000, 30 000 гр. од.

І = 70 000

Отже, під емпіричними позачасовими критеріями ми розуміє-

мо критерії інвестування, що не враховують фактор часу.

Економіст відразу відкидає такі критерії, тому що їх викорис-

тання засноване на ідеї, що заперечується як найвідомішими тео-

ретиками, так і більшістю практиків (особливо в період інфляції,

коли гроші швидко «тануть»), тому що занадто очевидна абсурд-

ність твердження того, що 1 гр. одиниця (для прикладу 1 грн)

сьогодні чи 1 грн через 1, 2, 3,... п років немає ніякої різниці.

Однак, деякі з цих критеріїв, усупереч здоровому глузду, ши-

роко застосовуються практиками, особливо такі, як строк окуп-

ності і середня норма рентабельності.

Отже, розглянемо ці критерії з метою виявлення їхніх переваг

і недоліків, а також визначення сфери застосування кожного кри-

терію.

Т РАДИЦІЙНІ КРИТЕРІЇ

До найчастіше застосовуваних в практичній діяльності під- приємств і організацій критеріїв оцінки інвестиційних проектів, як зазначалося, належать окупність та рентабельність.

Окупність інвестицій (капіталовкладень) — це термін, про- тягом якого будуть повернуті капітальні вкладення у вигляді прибутку.

Якщо щорічний прибуток приблизно однаковий, то окупність витрат можна розрахувати за формулою:

О = К / С, (7.1)

де К — капіталовкладення;

С — середньорічний дохід.

Якщо ж доходи надходять нерівномірно, те окупність можна

знайти, послідовно додаючи доходи кожного періоду доти, поки

отримане значення не зрівняється з початковою сумою капітало-

вкладень:

О = t = К, (7.2)

ΣС і

де С і — чистий дохід за i -ий рік.

Термін окупності можна також вирахувати як відношення ва-

ртості використаного капіталу до середньої суми повернення ка-

піталу.

Повернення капіталу при цьому являє собою суму очікуваних

щорічних (постійних) прибутків, калькуляційних амортизаційних

відрахувань та середньої різниці між калькуляційними відсотка-

ми і відсотками по залученому капіталу.

Згідно з цим методом більшу перевагу матиме той інвестицій-

ний проект, період повернення капіталу якого не перевищує

встановленого наперед періоду.

Переваги і недоліки критерію окупності систематизовані в

табл. 7.2.

Критерій окупності, крім серйозних переваг, має і серйозні

недоліки, тому в якості єдиного критерію його використовувати

аж ніяк не можна. У багатьох джерелах його використовують в

якості допоміжного критерію поряд з показниками, що характе-

ризують ефективність або ефект проекту.

Іншим традиційним критерієм оцінки інвестиційних проектів

є рентабельність капіталовкладень, який визначають відно-

шенням прибутку, що очікується від реалізації проекту, до суми

капіталовкладень. Даний прибуток виникає як відносна економія витрат. Відповідно до даного критерію більш вигідними вважа- ються ті інвестиції, у яких рентабельність не є нижчою наперед визначеного мінімального рівня. З двох проектів вибирають про- ект з найвищою рентабельністю.

Таблиця 7.2

П ЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ КРИТЕРІЮ ОКУПНОСТІ [33, С. 103]

Даний критерій так само, як і попередній, має свої позитиви і негативи. Узагальнимо їх у табл. 7.3.

Отже, традиційні критерії оцінки інвестиційних проектів ма-

ють ряд істотних недоліків, а тому при їх використанні зростає

можливість помилки.

Вищеописані традиційні критерії належать до статичних ме-

тодів (критеріїв). Поряд з ними в зарубіжній економічній літера-

турі виділяють ще такі, як порівняння витрат і результату та

розрахунок вартості машино-години.

При порівняльному розрахунку витрат зіставляються щорі-

чні витрати двох чи декількох інвестиційних проектів з метою

вияву проекту з мінімальними витратами. У розрахунках врахо-

вуються усі витрати, які пов’язані з проектом, включаючи каль-

куляційні відсотки і амортизацію. При цьому розглядається один плановий період усього терміну реалізації проекту, — як прави- ло, це один рік.

Таблиця 7.3

П ЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ КРИТЕРІЮ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ [33, С. 103—104]

При порівнянні результатів декількох проектів рішення при- ймається виходячи з величини прибутку за одиницю часу, що ви- раховується як різниця між виторгом від реалізації проекту та ви- тратами або ж виходячи з величини маржинального прибутку (доходу).

Суть методу розрахунку вартості машино-години зводиться

до того, що для двох порівняльних інвестиційних проектів зіста-

вляються вартості однієї машино-години. Спершу визначають

вартість інвестиційних проектів — придбання устаткування, вар-

тість земельної ділянки під устаткування, встановлення і підклю-

чення устаткування, навчання персоналу тощо. Враховується

калькуляційний відсоток, термін використання і списання устат-

кування, а також очікуване у майбутньому завантаження. На під-

ставі цих даних розраховують вартість однієї машино-години для

кожного проекту і вибирають проект з найменшою вартістю.

Таким чином, статичні методи оперують середніми значення- ми величин, тобто при цьому не враховуються часові відмінності у виникненні витрат і результатів періоду, що розглядається.

На відміну від цих методів (критеріїв) існують динамічні, які передбачають проведення розрахунків для всього терміну реалі- зації інвестиційного проекту, або, як їх ще називають, критерії з дисконтуванням грошових потоків.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности