Методика визначення величини прибутку при заданому обсязі реалізації

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 45 из 65Следующая ⇒

Якщо перед нами стоїть завдання такого плану: А скільки ба-

ночок кави нам треба продати, щоб одержати прибуток у розмірі

20 % від виторгу?, то і це завдання можна вирішити описаними

трьома методами.

Оскільки графічний метод вимагає високої точності відобра-

ження на графіку, скористаємось іншими двома методами.

Метод рівняння:

Нехай х — це кількість баночок кави, які слід продати, щоб

одержати заданий прибуток. Підставивши у формулу 5.32 відпо-

відні значення, отримаємо:

0,2 х (0,9х) = 0,9х – 05х – 200 0,22х = 200

0,18х = 0,9х – 05х – 200 х = 200: 0,22 = 909 од.

Виторг ($ 0,9 х 909 од.) $ 818,10 Змінні витрати ($ 0,5 х 909 од.) $ 454,50 Маржинальний дохід $ 363,60 Постійні витрати $ 200,00 Прибуток $ 163,60

Фінансовий звіт при цьому набуде такого вигляду, дол:

Метод маржинального доходу:

Кількість

банок

кави,

= Постійні

витрати − Заданий

прибуток

(5.36)

які

необхідно

продати

Маржинальний

дохід на

одиницю

Підставивши у формулу 5.36 відповідні значення, отримаємо:

$200 + 0,2 ⋅ ($0,9 x)

х = , звідси

$0,4

$ 0,4х = $ 200 – $ 0,18 х

$ 0,22х = $200;

х =909 од.

Результат впливу зміни витрат, ціни та обсягу реалізації на

прибуток може бути визначений шляхом:

1. Порівняння звітів про прибуток.

2. Диференціального аналізу.

3. Порівняння маржинального доходу.

Покажемо на практичному прикладі методику визначення та-

кого впливу названими методами.

Приклад.

Нехай у нас є звіт про прибуток компанії «Веймар» за рік

Н а наступний рік передбачається:

— Зростання ціни на 5 %:

$ 10 + ($ 10 · 0,05) =$ 10,5.

— Зменшення обсягу продажів на 10 %:

60 000 – (60 000 · 0,1) =54 000 од.

Методика визначення впливу витрат, ціни та обсягу реалізації на прибуток методом:

1. Порівняння звітів про прибуток:

Продажі (54 000 · $ 10,5) $567 000 100 % Змінні витрати (54 000 · $4) $216 000 38 % Маржинальний дохід $351 000 62 % Постійні витрати $240 000   Прибуток $111 000

Звіт про прибуток компанії «Веймар» на наступний рік

Як бачимо із складеного звіту про прибуток, наступного року величина прибутку становитиме 111 000$, а у звітному році при- буток склав 120 000$, тобто при таких обставинах сума прибутку зменшиться на 9000$ (111 000 – 120 000).

2. Диференціального аналізу:

Другий етап стратегічного аналізу — введення обмежува-

Льних припущень і допусків.

Припущення, що покладені в основу аналізу взаємозв’язку

«В — О — П»:

А. Витрати і їх поведінка знаходяться під впливом більшої кі-

лькості факторів, ніж обсяг виробництва.

Б. Затрати поводяться по-різному залежно від ситуації, рішен-

ня і часу.

В. Інші припущення:

1. Всі інші змінні фактори залишаються постійними.

2. Виготовляється один продукт або має місце постійне спів-

відношення обсягів реалізації декількох (різних) продуктів.

3. Прибуток визначається виходячи із змінних витрат.

4. Загальні витрати і доходи є лінійною функцією обсягу дія-

льності.

5. Аналіз застосовується тільки по відношенню до релевант-

ного діапазону діяльності (Релевантний діапазон — діапазон ді-

яльності, в межах якого зберігається взаємозв’язок між величи-

ною витрат і їх фактором).

6. Витрати можуть бути поділені точно на постійні та змінні.

7. Оцінка невизначеності витрат (доходів) ігнорується.

Постійні витрати залишаються незмінними тільки в межах ре-

левантного діапазону.

Релевантні дані — дані, які можуть вплинути на прийнят- тя рішення. Релевантними можуть бути лише майбутні ви- трати.

Термін «релевантні дані» можна застосовувати як до витрат, так і до доходів. Ознаки релевантності та їх відмінність від нере- левантності подані на рис.5.8.

Доходи і витрати

Релевантні

Нерелевантні

Можуть мати місце у майбутньому

Різні для альтернативних рішень

Вже мали місце у минулому

Однакові для альтернативних рішень

Можуть бути змінені внаслідок рішення

Не можуть бути змінені внаслідок рішення

Рис. 5.8. Характеристика релевантних і нерелевантних доходів та витрат

При аналізі взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності і прибутку можливі ще й певні допуски, які можуть повністю або частково бути відсутніми в конкретних умовах господарської діяльності. До таких лімітованих допусків відносять:

1. Існування незмінних цін на продукцію, що продається і на

сировину, що купується, матеріали і комплектуючі вироби, а та-

кож стабільних тарифів на заробітну плату, спожиту електроене-

ргію тощо.

2. Лінійність поведінки як розміру виторгу, так і обсягу витрат

на всьому релевантному діапазоні діяльності.

3. Постійний асортимент продажу.

4. Рівність між обсягами виробництва і реалізації, тобто не-

змінність залишків продукції.

5. Незмінною залишається продуктивність.

6. Відсутні структурні зрушення.

7. На затрати релевантно впливає лише обсяг.

8. Тотожність цінності грошей, отриманих зараз, їх оцінці в

будь-якому наступному періоді.

Слід зазначити, що наведені припущення і допуски можуть

обмежувати точність і складність аналізу «В — О — П».

У зв’язку з тим, що бізнес динамічний, користувач аналізу

«В — О — П» повинен постійно переглядати допуски. Більше

того, не треба міцно зв’язувати аналіз «В — О — П» з тради-

ційними допусками і припущеннями лінійності та незміннос-

ті цін.

Незважаючи на те що аналіз витрат, обсягу діяльності і при-

бутку забезпечує менеджера ефективним засобом визначення

оптимальних курсів дії, концепції і методика аналізу, розкриті

вище, являють собою швидше напрям мислення, ніж механіч-

ний порядок процедур. Щоб встановити найкраще поєднання

витрат, продажної ціни і обсягу реалізації, менеджер повинен

намагатися мислити в категоріях питомого маржинального при-

бутку, коефіцієнта виручки, критичної точки і ін. Ці показники

є динамічними, оскільки зміна величини одного з них спричи-

няє зміну інших. Правильні міркування і дії менеджера в ході

спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибутку можуть

забезпечити успіх фірми у досягненні нею запланованого при-

бутку.

Аналіз невизначеності та відчутності — третій етап

(стадія) аналізу взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибу-

Ток».

Суть його зводиться до застосування такого прийому управ-

лінських рішень, як: «А що буде, якщо (коли)?», який пропонує

відповідь на запитання, як зміниться результат, якщо початково

запропоновані (спроектовані) дані не будуть досягнуті або змі-

ниться ситуація з розрахунками. У контексті до аналізу «В-О-П»

аналіз відчутності дасть відповідь на такі запитання: який буде

прибуток, якщо показники обсягу зміняться порівняно до запла-

нованих?» або «який буде прибуток, якщо питомі змінні витрати

зростуть на 10 %?»

Інструментом аналізу відчутності є та величина виторгу, яка

знаходиться за критичною точкою. Її сума показує, до якого рів-

ня (якої межі) може «впасти» виторг, щоб не було збитків.

Зміна змінних витрат. Розглянемо приклад аналізу відчут-

ності. На питомий маржинальний дохід і на таку перспективу

впливають зміни змінних витрат. Нехай, у прикладі із кавою, ми

купуємо баночку не за 0,5 дол, а за 0,7 дол, а продаємо незмінно

по 0,9 дол. При такій ситуації питомий маржинальний дохід впа-

де від 0,4 дол до 0,2 дол і точка перетину підніметься з 500 до

1000 диниць.

Міра контролю за величиною змінних витрат різна залежно

від обсягу продажів.

Змін а постійних витрат. Постійні витрати нестатичні (ста- більні) з року в рік. Вони можуть бути навмисно збільшені для забезпечення більш прибуткової комбінації виробництва і роз- поділу, ці зміни відобразяться на виторгу, змінних і постійних витратах. Наприклад, можна збільшити витрати на продажі, замінивши реалізацію через гуртовиків напряму, безпосеред- ньо на ринку. Ця комбінація дає можливість підвищити відпу- скну ціну. Може бути придбане більш сучасне устаткування з метою скорочення питомих змінних витрат або відбутися замі- на роздрібної торгівлі на гуртову, або, наприклад, підприємст- во, яке виробляє кухонні печі, вирішує відмовитися від свого ливарного виробництва (це рішення буде правильним, якщо зміна постійних витрат не перекриється збільшенням змінних у процесі придбання заготовок у більшому обсязі, ніж перед- бачається).

Отже, аналіз відчутності — це визначення прибутку, розумі-

ючи усі внутрішні фактори, що впливають на прибуток.

Наступний етап аналізу «В — О — П» — це використання

Маржинального доходу.

На цьому етапі відбувається порівняння маржинального дохо-

ду (МД) з валовим прибутком.

Нагадаємо, що МД = Продажі – Усі змінні витрати (включаю-

чи змінні витрати на збут і управління; виключаючи постійні ви-

робничі накладні витрати).

Валовий прибуток = Продажі – Усі виробничі витрати

(включаючи витрати на збут і управління).

Даний аналіз проводиться з метою оптимального викорис-

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов