Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
Содержание книги
- Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
- Фізичні особи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.
- Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
- Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
- Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
- Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
- Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
- Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
- Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.
- У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
- Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
- Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові виплачується сума, визначена за рішенням суду.
- Право власності на майно припиняється в разі його знищення.
- Цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'яток історії та культури може постановити рішення про її викуп.
- Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
- Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
- До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
- Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
- Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
- У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
- Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
- Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього кодексу.
- Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
- Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
- У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Таке об'єднання може бути створене також власниками житлових будинків.
- Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
- Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
- Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
- Відмови володільця від володіння майном;
- Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
- Власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.
- Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
- Невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
- Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
- Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам
- У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.
- Вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
- Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
- Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим кодексом та іншим законом.
- В інших випадках, передбачених законом.
- Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
- Стаття 492. Торговельна марка
- Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
- Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
1. Право інтелектуальної власності — це право на результати інтелектуальної, насамперед творчої діяльності. Об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки нематеріальний об'єкт. Право власності на річ — це право володіти, користуватися та розпоряджатися матеріальним носієм, у який втілено нематеріальний результат інтелектуальної творчої діяльності людини. Наприклад, музика і текст пісні можуть бути тільки об'єктом права інтелектуальної власності, а диск, на який цю пісню записано, — це об'єкт права власності на річ. Суб'єктом права інтелектуальної власності є тільки творець об'єкта інтелектуальної власності та, звичайно, його законні правонаступники, а суб'єктом права власності може бути особа, яка набула це право відповідно до чинного законодавства. Так, правом власності на диск може бути наділена будь-яка кількість осіб, що купили цей диск. Тому право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Майнові права інтелектуальної власності на відповідний об'єкт можуть бути передані суб'єктом права інтелектуальної власності будь-якій іншій особі, яка стає суб'єктом цього права. При цьому суб'єкт права власності на матеріальний носій, в якій було втілено цей об'єкт інтелектуальної власності, не змінюється, тобто особа, яка придбала диск, і надалі залишається власником цього диску.
3. Аналогічно перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності. Якщо право власності на матеріальний носій перейде до іншої особи, то право інтелектуальної власності залишається за її суб'єктом без змін.
Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності
1. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних);
виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
Об'єкти інтелектуальної власності, перелічені в даній статті, можна поділити на групи, кожна з яких характеризується певними методами правової охорони, що пов'язано з особливостями створення та юридичною природою цих об'єктів.
До першої групи належать: літературні і художні твори, комп'ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення. Відносини, пов'язані зі створенням і використанням цих об'єктів, регулюються інститутом інтелектуальної власності, який має назву авторські і суміжні права.
Другу групу становлять об'єкти, які належать до іншого інституту права інтелектуальної власності — інституту патентного права. Це — винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
Третю групу складають засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, виробленої продукції: комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення.
Четверту групу об'єктів, які формують інститут нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності, складають: компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці.
Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності
1. Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
Суб'єктами права інтелектуальної власності є фізичні та юридичні особи, їх правонаступники та особи, до яких право власності на об'єкт інтелектуальної власності переходить на підставі закону чи договору.
Іноземні особи та особи без громадянства мають однакові з громадянами України права, тому вони також можуть бути суб'єктами права інтелектуальної власності. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути і держава Україна.
Суб'єктів права інтелектуальної власності поділяють на первинних та похідних.
Будь-яка фізична особа, яка створила об'єкт інтелектуальної власності (автор), є первинним суб'єктом права інтелектуальної власності. Авторами можуть бути фізичні особи незалежно від їх віку, правового, соціального, політичного та іншого статусу.
Первинним суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності є також роботодавці особи, яка створила об'єкт у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Юридичні особи також можуть набути первісного права інтелектуальної власності в силу закону.
Похідними суб'єктами права інтелектуальної власності визнаються правонаступники (фізичні та юридичні особи, до яких це право переходить в силу закону, договору чи в порядку спадкування). Правонаступництво може бути добровільним чи примусовим. При добровільному правонаступництві автор передає свої майнові права іншій особі добровільно, тобто на підставі договору чи заповіту. Примусове правонаступництво передбачає перехід майнових прав проти волі їх суб'єктів, наприклад перехід творів у суспільне надбання після закінчення строку їх охорони або у випадках вільного чи попереднього користування тощо. Спадкоємці також є правонаступниками і, відповідно, суб'єктами похідного права інтелектуальної власності.
|
