Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
Содержание книги
- Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
- Фізичні особи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.
- Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
- Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
- Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
- Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
- Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
- Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
- Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.
- У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
- Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
- Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові виплачується сума, визначена за рішенням суду.
- Право власності на майно припиняється в разі його знищення.
- Цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'яток історії та культури може постановити рішення про її викуп.
- Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
- Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
- До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
- Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
- Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
- У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
- Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
- Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього кодексу.
- Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
- Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
- У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Таке об'єднання може бути створене також власниками житлових будинків.
- Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
- Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
- Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
- Відмови володільця від володіння майном;
- Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
- Власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.
- Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
- Невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
- Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
- Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам
- У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.
- Вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
- Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
- Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим кодексом та іншим законом.
- В інших випадках, передбачених законом.
- Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
- Стаття 492. Торговельна марка
- Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
- Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
- Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
З метою забезпечення стійкого функціонування грошового обігу та фондового ринку закон обмежує віндикацію у добросовісного набувача грошей, а також цінних паперів на пред'явника. На відміну від цього іменні та ордерні цінні папери можуть бути витребувані від добросовісного набувача відповідно до положень ст. 388 ЦК. Отже, за загальним правилом добросовісність набувача грошей, а також цінних паперів на пред'явника є підставою для відмови позивачу в їх віндикації. При цьому неможливість витребування грошей та цінних паперів на пред'явника від добросовісного набувача не ставиться законом у залежність від того, яким чином останній набув їх, відплатно чи безвідплатно, або від того, чи вибули вони з володіння власника за його волею або поза неї (наприклад загублені, вкрадені та ін.).
Стаття 390. Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння
1. Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла зна ти, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), пере- дання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.
2. Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача пере- дання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з момен ту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.
3. Добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утриман ня, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.
4. Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі
здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від
майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути від
окремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на
відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
і. Питання про розрахунки при витребуванні майна з чужого незаконного володіння постає лише у разі повернення майна власникові з чужого иезаконного володіння. Якщо майно не може бути витребуване у добросовісного набувача у випадках, визначених законом (статті 388,389 ЦК), то й розрахунки між ним і власником не здійснюються.
Згідно з коментованою статтею власник має право вимагати від недобросовісного набувача не тільки повернення майна, а і передання усіх доходів (грошових та натуральних) від майна, які останній одержав або міг одержати за весь час володіння ним. Щодо добросовісного набувача, то власник в разі повернення (віндикації) майна може вимагати передання усіх доходів від нього, які добросовісний набувач одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався або міг дізнатися про незаконність володіння, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна (якщо справу порушено господарським судом, таким моментом буде момент отримання ухвали господарського суду про порушення провадження у справі).
2. Як добросовісний, так і недобросовісний набувач (володілець) майна, що повертається власникові, вправі вимагати від останнього відшкодування здійснених ним необхідних витрат на утримання, збереження майна з того часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів. До поняття «необхідні витрати» (див. роз'яснення Президії ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» від 2 квітня 1994 р. № 02-5/225) слід відносити тільки ті витрати, що необхідні для забезпечення нормального стану та збереження майна з урахуванням його зношуваності. Отже, інші витрати, тобто такі, що не є «необхідними», відшкодуванню не підлягають. Згадане право володільця майна може бути реалізоване ним шляхом подання зустрічного позову.
Щодо здійснених набувачем поліпшень майна, то лише добросовісний набувач має право на залишення їх за собою, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач має право на відшкодування здійснених на поліпшення витрат у сумі, на яку збільшилась їх вартість. Під зазначеними поліпшеннями слід розуміти такі витрати на майно, що мають корисний для речі характер, тобто покращують її властивості, в тому числі її якість, збільшують вартість майна (наприклад здійснення поточного ремонту нерухомої будівлі). Щодо недобросовісного набувача, то беручи до уваги, що він повинен повернути власникові його майно, слід виходити з такого поліпшення, яке може бути відділене без пошкодження майна, недобросовісний набувач може залишити собі. Невіддільні від майна поліпшення мають перейти до власника майна безоплатно.
Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
|
