Однак з цього правила є виключення.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 54 из 55Следующая ⇒

1. Якщо злочин вчинено неповнолітнім в віці від 16(14) до 18 років, то по справі завжди проводиться досудове слідство, втому числі й у справах приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПКУ), й у справах, по яких передбачена досудова підготовка матеріалів в протокольній формі (ст. 425 КПКУ) (ст. 111 КПКУ). Досудове слідство по цих справах провадять слідчі органів внутрішніх справ (ч. 2 ст. 112 КПКУ).

2. Для кримінальних справ про злочини, вчинені такими неповнолітніми, законом встановлений особливій предмет доказування. При провадженні досудового слідства та розгляді в суді справи про злочини неповнолітнього, крім обставин, зазначених у ст. ст. 64, 23 КПКУ необхідно також з’ясувати обставини, передбачені в ст. 433 КПКУ.

3. Затримання та взяття під варту як запобіжні заходи можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені ст. ст. 106, 148, 150, 155 і 165, 1651 – 1653 КПКУ. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього обов’язково сповіщаються його батьки чи особи, що їх замінюють (ст. 434 КПКУ).

До неповнолітніх обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених ст. 149 КПКУ може застосовуватися передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі – передача їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 436 КПКУ).

4. Неповнолітній обвинувачений викликається до слідчого, прокурора чи до суду, як правило, через його батьків або інших законних 1 представників. Інший порядок виклику допускається лише у випадку, коли це обумовлюється обставинами справи. Неповнолітній, який перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув’язнення (ст. 437 КПКУ).

5. У справах про злочини, вчинені неповнолітніми, обов’язкова участь захисника – з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення (п. 1 ч. 1 ст. 45 КПКУ).

6. Пред’явлення обвинувачення неповнолітньою та його допит провадяться у присутності захисника. В разі, коли неповнолітній не досяг 16 років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при пред’явленні йому обвинувачення та його допиті за розсудом слідчого чи прокурора або за клопотанням захисника можуть бути присутні педагог або лікар, батьки чи інші законні представники неповнолітнього (ст. 438 КПКУ).

7. Якщо неповнолітній брав участь у вчиненні почину разом з дорослим, в кожному випадку повинна бути з’ясована можливість виділення справи про неповнолітнього в окреме провадження в стадії досудового слідства з додержанням вимог ст. 26 КПКУ (ст. 439 КПКУ).

8. Оголошення неповнолітньому обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред’явлення йому для ознайомлення матеріалів справи провадяться за правилами, передбаченими ст. ст. 218, 219, 220, 221 і 222 КПКУ з участю захисника. При оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення слідства і пред’явленні йому матеріалів справи з дозволу слідчого може бути присутній законний представник неповнолітнього (ст. 440 КПКУ).

9. В судове засідання викликаються батьки або інші законні представники неповнолітнього підсудного, які при необхідності можуть бути допитані. Їх неявка не зупиняє розгляд справи, якщо суд не визнає їх участь необхідною (ст. 441 КПКУ).

10. В судовому засіданні можуть брати участь представники служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх, підприємств, установ і організацій, в яких навчався чи працював неповнолітній, а в разі потреби й інших організацій (ст. ст. 442, 443 КПКУ).

11. Суд вислухавши думку захисника і законного представника підсудного та прокурора, вправі своєю ухвалою видалити неповнолітнього з залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на неповнолітнього. Якщо обставини, які досліджувалися у відсутності неповнолітнього підсудного, пов’язані з його обвинуваченням, головуючий повідомляє про них підсудного після повернення його до залу судового засідання (ст. 444 КПКУ).

12. При постановленні вироку, крім питань, зазначених у ст. 324 КПКУ суд зобов’язаний в разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням чи застосування до нього покарання, не зв’язаного з позбавленням волі, обговорити питання про необхідність призна-чення неповнолітньому громадського вихователя.

13. Чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає відносно неповнолітніх у віці від 16(14) до 18 років спеціальну підставу для закриття кримінальної справи, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, – у зв’язку із застосуванням примусових заходів виховного характеру, передбачених ч. 2 ст. 105 ККУ (ст. 9 КПКУ). Таке рішення може бути прийняте, якщо суд прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, без застосування заходів кримінального покарання.

Таким чином, закон передбачає:

– до неповнолітніх, які вчинили злочин у віці від 11 до 16 (14) років – обов’язок застосування судом примусових заходів виховного характеру (ст. 7і КПКУ);

– до неповнолітніх, які вчинили злочин у віці від 16 (14) до 18 років – можливість їх застосування (ст. 9 КПКУ).

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов