Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
Содержание книги
- Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини.
- Кримінально-процесуальні акти, їх види, значення і вимоги, що до них ставляться.
- Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
- Система стадій кримінального процесу та їх характеристика.
- Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому права на захист і його прояви на різних стадіях кримінального процесу.
- Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі, його роль у доказуванні.
- Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.
- Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов’язки у кримінальному процесі.
- Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- Допуск захисника до участі у провадженні по кримінальній справі. Випадки обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в Суді.
- Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
- Підстави, умови і значення спільного розгляду цивільного позову разом із кримінальною справою.
- Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному судочинстві
- Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація га порядок обчислення.
- Поняття доказів у кримінальному процесі.
- Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки та оцінки.
- Поняття і види речових доказів. Особливості їх оцінки.
- Оцінка допустимості, належності і достовірності протоколів слідчих і судових дій
- Форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- Сутність доказування, його завдання та суб’єкти.
- Застава як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.
- Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються у цій стадії.
- Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства.
- Дізнання як форма досудового розслідування. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.
- Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі.
- Поняття та сутність притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її структура і значення. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення.
- Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства.
- Слідчі дії, їх поняття і класифікація. Загальні умови провадження слідчих дій.
- Допит як слідча дія. Поняття допиту, мета, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Підстави для провадження обшуку
- Спільне в порядку провадження обшуку і виїмки
- Порядок ознайомлення учасників процесу із матеріалами кримінальної справи у зв’язку із закінченням досудового слідства і передачею справи до суду.
- Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю закриття справи.
- Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею.
- Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду.
- Зміст і побудова обвинувальної промови
- Властивості, які виражають його якісну визначеність (законність, обґрунтованість і справедливість).
- Види вироків. Зміст і формі вироку. Підстави постановлення виправдувального вироку.
- Мотивувальна частина вироку (ст. 334 КПКУ).
- Стаття 11-1 Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
- Форма та зміст апеляції. Процесуальні наслідку подання апеляції.
- Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.
- Рішення, які приймаються в апеляційному провадженні. Вирок апеляційного суду.
- Особи, які мають право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження судових рішень.
- Стаття 396. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- Проведення спеціального розслідування нововиявлених обставин.
Стаття 43. Обвинувачений і його права. Обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому цим Кодексом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачений називається підсудним. Обвинувачений має право: знати, в чому його обвинувачують давати показання з пред’явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнання з усіма матеріалами справи; брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, а за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки. Підсудний має право на останнє слово. Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого. Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого. Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого. У постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву справи; прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Коли обвинувачений притягається до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей. Копія постанови негайно надсилається прокуророві Стаття 142. Роз’яснення обвинуваченому його прав на слідстві. При пред’явленні обвинувачення слідчий зобов’язаний роз’яснити обвинуваченому, що він під час провадження досудового слідства має право: 1) знати, в чому його обвинувачують; 2) давати показання щодо пред’явленого йому обвинуваченню або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; 3) подавати докази; 4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; 5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві; 6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; 7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства; 8) мати захисника і побачення з ним до першого допиту; 9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора. Про роз’яснення обвинуваченому його прав слідчий зазначає в постанові про пред’явлення обвинувачення, що стверджує своїм підписом обвинувачений.
Обов’язки: 1)з’являтися за викликом слідчих органів, прокурора і суду. Санкція за невиконання цього обов’язку – привід (ст. 136) або застосування запобіжного заходу, заміна його на більш суворий (ст. 149, 436); 2) не ухилятися від слідства и суду та виконання вироку, а також не перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі шляхом підмови свідків, потерпілих чи інших подібних заходів. Санкцією може бути обрання запобіжного заходу чи його заміна на більш суворий; 3) додержуватися порядку в судовому засіданні та підкорятися розпорядженням судді (головуючого). Санкція – видалення (після попередження, зробленого головуючим) із залу судового засідання тимчасово або на весь час розгляду справи (ч. 1 ст. 272 КПКУ); 4) не перешкоджати освідуванню, відібранню зразків для порівняльного дослідження при наявності постанови слідчого про провадження даної слідчої дії. Санкція – можливість примусового виконання таких слідчих дій.
|
