Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
Содержание книги
- Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини.
- Кримінально-процесуальні акти, їх види, значення і вимоги, що до них ставляться.
- Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
- Система стадій кримінального процесу та їх характеристика.
- Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому права на захист і його прояви на різних стадіях кримінального процесу.
- Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі, його роль у доказуванні.
- Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.
- Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов’язки у кримінальному процесі.
- Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- Допуск захисника до участі у провадженні по кримінальній справі. Випадки обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в Суді.
- Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
- Підстави, умови і значення спільного розгляду цивільного позову разом із кримінальною справою.
- Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному судочинстві
- Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація га порядок обчислення.
- Поняття доказів у кримінальному процесі.
- Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки та оцінки.
- Поняття і види речових доказів. Особливості їх оцінки.
- Оцінка допустимості, належності і достовірності протоколів слідчих і судових дій
- Форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- Сутність доказування, його завдання та суб’єкти.
- Застава як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.
- Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються у цій стадії.
- Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства.
- Дізнання як форма досудового розслідування. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.
- Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі.
- Поняття та сутність притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її структура і значення. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення.
- Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства.
- Слідчі дії, їх поняття і класифікація. Загальні умови провадження слідчих дій.
- Допит як слідча дія. Поняття допиту, мета, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Підстави для провадження обшуку
- Спільне в порядку провадження обшуку і виїмки
- Порядок ознайомлення учасників процесу із матеріалами кримінальної справи у зв’язку із закінченням досудового слідства і передачею справи до суду.
- Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю закриття справи.
- Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею.
- Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду.
- Зміст і побудова обвинувальної промови
- Властивості, які виражають його якісну визначеність (законність, обґрунтованість і справедливість).
- Види вироків. Зміст і формі вироку. Підстави постановлення виправдувального вироку.
- Мотивувальна частина вироку (ст. 334 КПКУ).
- Стаття 11-1 Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
- Форма та зміст апеляції. Процесуальні наслідку подання апеляції.
- Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.
- Рішення, які приймаються в апеляційному провадженні. Вирок апеляційного суду.
- Особи, які мають право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження судових рішень.
- Стаття 396. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- Проведення спеціального розслідування нововиявлених обставин.
У теорії відсутня єдина думка про поняття кримінально-процесуальної функції. Для характеристики процесуальних функцій істотно важливим є те, що вони закріплені у законі як певні види, напрями процесуальної діяльності; виділяються з усієї процесуальної діяльності як основні, оскільки кожна з них безпосередньо пов’язана з реалізацією завдань кримінального судочинства; здійснюються суб’єктами, які уповноважені на провадження у справі або мають у ній процесуальний інтерес. Отже, кримінально-процесуальні функції – це виражені у законі основні напрямки процесуальної діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань кримінального судочинства суб’єктами, уповноваженими на ведення процесу або наділеними правами для активної участі у справі для захисту своїх прав та законних інтересів.
З урахуванням такого розуміння суті процесуальних функцій до їх числа в юридичній літературі найчастіше відносять як головні три функції: обвинувачення, захисту і вирішення справи (правосуддя). Основними їх справедливо називають, тому що вони завжди, обов’язково виявляються в центральній стадії процесу, і розрізнення цих функцій визначає змагальну побудову судового розгляду. Природно, що це ставить їх на особливе місце у загальній системі кримінально-процесуальних функцій. До кола кримінально-процесуальних функцій, окрім основних, відносять і розслідування кримінальної справи, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також при виконанні судових рішень у кримінальних справах (прокурорський нагляд), підтримання цивільного позову, заперечення проти цивільного позову.
Перш за все, названі кримінально-процесуальні функції здійснюються не ізольовано одна від одної, вони тісно пов’язані між собою, перебувають у певному співвідношенні й у сукупності забезпечують виконання завдань кримінального процесу. Йдеться, отже, про систему процесуальних функцій, яка має певні особливості. У ній є функції, що сполучаються, розвиваються і доповнюють одна одну, і тому один суб’єкт може реалізувати декілька процесуальних функцій; однак існують і функції несумісні, які один і той самий суб’єкт виконати не може. Так, здійснення прокурором функції нагляду за законністю в досудових стадіях процесу не лише не виключає, але, навпаки, передбачає здійснення ним функції обвинувачення у суді. У ході реалізації слідчим функції розслідування справи, коли ним встановлено особу, яка вчинила злочин, він притягує її як обвинуваченого, формулює і пред’являє їй відповідне обвинувачення, а значить, і реалізує з цього моменту і функцію обвинувачення. У вказаних випадках ідеться про сумісні процесуальні функції. Коли ж мова йде про функції обвинувачення, захисту і правосуддя, то вони суворо розрізняються, і тому суб’єкти, що здійснюють обвинувачення (так само як і захист), не можуть здійснювати правосуддя; той, хто обвинувачує, не може бути суддею. Інша особливість цієї системи полягає в тому, що в ній є функції, які можна назвати «парними», оскільки вони необхідно передбачають одна одну й у реальній дійсності одна без другої не існують. До таких функцій належать: обвинувачення – захист, а також підтримання цивільного позову – заперечення проти цивільного позову
Ще одна особливість системи процесуальних функцій: обвинувачення, за загальним правилом, передує появі функцій захисту та правосуддя й обумовлює їх виникнення. Сформульоване і пред’явлене обвинувачення викликає до життя функцію захисту, спрямовану на його спростування, доказування невинуватості або меншої винуватості обвинуваченого. Твердження про винність особи, яке міститься у постанові про притягнення як обвинуваченого, є правовою підставою для здійснення інших функцій – підтримання цивільного позову та заперечення проти позову.
Функція правосуддя здійснюється не інакше як на підставі сформульованого і вже пред’явленого обвинувачення. Здійснення її означає правильне, згідно із законом і обставинами справи, вирішення основного питання – про винність чи невинуватість підсудного і про застосування до винного справедливого покарання. Однак висновок про винність підсудного у вчиненні злочину не означає, що суд є суб’єктом обвинувачення. Суд – орган судової влади, який здійснює правосуддя.
|
