Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я, —
Содержание книги
- Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
- Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років.
- Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
- При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65—67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
- На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті особливої частини цього кодексу як обов'язкове.
- Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
- Одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
- Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього кодексу.
- Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього кодексу.
- Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
- Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
- Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
- Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.
- Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
- Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
- Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому Законом.
- До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.
- Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116—118 цього Кодексу, —
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, —
- Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
- Караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.
- Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, —
- Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я, —
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
- Караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
- Караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
- Карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
- Карається позбавленням волі па строк від восьми до дванадцяти років.
- Караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, —
- Карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя), —
- Карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, —
- Карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
- Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду —
- Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах —
- Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я —
- Позбавленням волі на строк до трьох років.
- Карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього, двох або більше осіб, шляхом примушування або обману, а так само якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілого, —
Караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
1. Суспільна небезпечність цього злочину виявляється в тому, що відповідно до чинного законодавства України, міжнародних конвенцій (Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини. Ов'єдо, 4 квітня 1997 р.) та декларацій (Гельсінкська декларація «Рекомендації для лікарів, які проводять біомедичні досліди на людині», прийнята 18-ю Всесвітньою медичною асамблеєю, червень, 1964) досліди над певними категоріями громадян взагалі заборонені, а в тих випадках, коли вони можуть проводитись, то з великими обмеженнями. Проведення дослідів над людьми часто створює загрозу для їх життя та здоров'я.
2. З об'єктивної сторони злочин виявляється в: 1) діянні; 2) наслідках;
3) причинному зв'язку між ними.
3. Діяння полягає в незаконному проведенні медико-біологічних, психологічних та інших дослідів над людиною. Відповідно до ст. 45 «Основ законодавства України про охорону здоров'я» застосування експериментів на людях допускається із суспільне корисною метою за умови їх наукової обґрунтованості, переваги можливого успіху над ризиком спричинення тяжких наслідків, повної інформованості і добровільної (як правило письмової) згоди особи, яка підлягає експерименту.
4. Забороняється проведення дослідів над вагітними та жінками, які годують, новонародженими, хворими, ув'язненими та військовополоненими.
5. Досліди над людиною повинні проводитися за її згодою, а осіб, які були визнані судом недієздатними, а також неповнолітніх — за згодою батьків, опікунів або піклувальників.
6. При проведенні дослідів, лікарі, які мають достатній клінічний досвід, спостерігають за новим явищем у певних умовах з метою його пізнання, вивчення та дослідження. Біомедичні дослідження на людині повинні відповідати загальновизнаним науковим нормам, ґрунтуватися на ретельно виконаних лабораторних дослідженнях, дослідженнях на тваринах та глибоких наукових знаннях.
7. Досліди над людиною проводяться для удосконалення діагностичних, терапевтичних та профілактичних методик, а також поглиблення розуміння характеру та перебігу захворювань. При проведенні таких дослідів інтереси науки та суспільства не повинні ставитись вище інтересів учасника експерименту.
8. Лікарі повинні утримуватись від проведення дослідів над людиною або зупиняти будь-які дослідження, якщо стане відомо, що небезпека надзвичайно велика порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок експерименту.
9. Крім діяння, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є створення небезпеки для життя чи здоров'я потерпілого. Внаслідок експерименту в організмі людини відбуваються певні процеси і зміни, які створюють реальну можливість настання смерті або інших тяжких наслідків. Такий стан людини повинен бути зафіксований. Обов'язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв'язку між незаконним проведенням досліду над людиною і створенням загрози для її життя чи здоров'я.
10. Суб'єктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі щодо діяння і необережності до настання або можливості настання тяжких наслідків (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).
11. Суб'єктом є особа, яка проводить досліди над людиною і якій виповнилося 16 років.
12. Частина 2 ст. 142 КК передбачає більш сувору відповідальність, якщо досліди проводяться над неповнолітнім (до 18-ти років), двома або більше особами, шляхом примушування або обману, а так само якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілого.
13. Примушування — це вимога лікаря або інших осіб, які проводять експеримент над людиною, дати згоду на його проведення, яке супроводжується фізичним насиллям або погрозами його застосування до потерпілого або близьких йому осіб, погрозою розголосити відомості, що ганьблять цих осіб, знищити або пошкодити їхнє майно, спричинити шкоду іншим правоохоронюваним інтересам зазначених осіб.
14. Обман — це повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або замовчування таких відомостей, які мають бути повідомлені. Це може стосуватися мети досліду та методики його проведення, ступеня ризику і характеру наслідків, які можуть настати для потерпілого. Обман може бути вчинений як щодо потерпілого, так і щодо законного представника, якщо досліди проводяться над неповнолітньою чи визнаною судом недієздатною особою.
15. Тривалий розлад здоров'я може мати місце при середньої тяжкості або тяжкому тілесному ушкодженні тощо.
Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини —
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації —
|
