Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
Содержание книги
- До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.
- Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116—118 цього Кодексу, —
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, —
- Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
- Караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.
- Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, —
- Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я, —
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
- Караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
- Караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
- Карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
- Карається позбавленням волі па строк від восьми до дванадцяти років.
- Караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, —
- Карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя), —
- Карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, —
- Карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
- Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду —
- Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах —
- Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я —
- Позбавленням волі на строк до трьох років.
- Карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
- Карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
- Караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
- Караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
- Карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.
- Карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Караються обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років.
- Карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, —
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, —
- Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
- Караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Суспільна небезпечність злочинів, передбачених у статтях 178—181 КК, полягає в їх посяганні на свободу совісті як однієї з основних природних свобод людини.
Право на свободу совісті та віросповідання передбачене нормами Конституції — Основного Закону України (ст. 35), чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (Конвенція про захист прав людини та основних свобод, ст. 9), законами України (Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст. 3).
1. Основним безпосереднім об'єктом пошкодження релігійних споруд чи культових будинків є безперешкодне проведення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства заходів релігійного характеру (обрядів та зібрань), а додатковим обов'язковим об'єктом — відносини власності.
Предмет злочину — релігійна споруда чи культовий будинок, якими є будова обрядового призначення, яка, як правило, має внутрішнє приміщення. Віднесення будови до релігійної споруди чи культового будинку як предмета злочину здійснюється шляхом проведення релігієзнавчої експертизи.
2. Злочин, що розглядається, відносять до злочинів з матеріальним складом, його об'єктивна сторона — будь-яке діяння, що призвело до пошкодження чи зруйнування релігійної споруди чи культового будинку як наслідку суспільне небезпечного посягання.
Спосіб вчинення злочину (механічний, фізичний, хімічний тощо) та розмір матеріальної шкоди, яку спричинив злочин, на кваліфікацію не впливають.
У разі вчинення пошкодження чи зруйнування загальнонебезпечним способом, або якщо це спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, відповідальність настає за сукупністю злочинів — за ст. 178 і ч. 2 ст. 194 чи ст. 196 КК.
Наслідками суспільно-небезпечного діяння особи є: 1) пошкодження релігійної споруди чи культового будинку; 2) зруйнування релігійної споруди чи культового будинку.
Під пошкодженням у ст. 178 КК розуміється приведення споруди (будівлі) до її часткової непридатності, тобто якщо зберігається можливість її відновлення як релігійної (відновлення властивостей будови віросповідаль-ного призначення).
Зруйнування — це стан споруди, за якого неможливе її цільове використання через приведення її до повної непридатності — втрата будівлею якості предмета культового призначення.
Об'єктивна сторона має місце лише у випадку, коли саме в результаті суспільне небезпечного діяння винного настав хоча б один із наслідків, передбачених диспозицією ст. 178 КК.
Пошкодження чи зруйнування пам'ятки історії або культури, що використовується як приміщення культового призначення, тягне за собою додаткову кваліфікацію за відповідною частиною ст. 298 КК.
Для встановлення, чи була пошкоджена (зруйнована) релігійна споруда або культовий будинок, проводиться відповідна експертиза.
Місцем скоєння злочину шляхом суспільне небезпечного діяння як правило є місце знаходження споруди або будинку.
Час вчинення злочину не впливає на його кваліфікацію, але якщо злочин був розпочатий під час здійснення релігійного обряду чи суспільне небезпечні наслідки настали до здійснення обряду, скоєне слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 178 і ч. 1 ст. 180 КК України.
3. Суб'єктивна сторона злочину — умисна або змішана форма вини: прямий умисел щодо діяння та умисел або необережність щодо наслідків діяння.
При умислі винний усвідомлює, що безпосередньо чи опосередковано впливає на предмет злочину, передбачає, що в результаті його діяння релігійна споруда чи культовий будинок буде ушкоджено або зруйновано і бажає або свідомо допускає настання такого наслідку.
Якщо при пошкодженні чи зруйнуванні релігійної споруди або культового будинку загальнонебезпечним способом особа бажала або свідомо допускала настання тяжких наслідків, вчинене потрібно кваліфікувати також за ч. 2 ст. 194 КК і за відповідною статтею КК, що передбачає відповідальність за злочини проти життя та здоров'я людини. Так, за наявності умислу до позбавлення життя людини при підпалюванні релігійної споруди, винний відповідає за ст. 178, ч. 2 ст. 194 і відповідним пунктом та частиною ст. 115 КК.
Мотив злочину не впливає на його кваліфікацію, але наявність хуліганського мотиву вимагає додаткової кваліфікації за ст. 296 КК як хуліганства, що призвело до пошкодження релігійної споруди чи культового будинку. Встановлення антирелігійного чи релігійного мотиву вчинення злочину свідчить про прямий умисел на вчинення злочину проти свободи совісті і за наявності об'єктивних ознак потребує додаткової кваліфікації за статтями 179 чи 180 КК.
Злочин може мати різну мету вчинення — помсту, «спасіння» тощо. Злочинець може не мати на меті перешкоджання здійсненню релігійного обряду шляхом вчинення суспільне небезпечного діяння, але наявність такої мети свідчить про прямий умисел на вчинення злочину, передбаченого ст. 180 КК, а осквернення релігійної святині — ст. 179 КК і потребує додаткової кваліфікації як замах на перешкоджання здійсненню релігійного обряду або як осквернення релігійної святині.
Наявність мети — ослаблення внутрішньої безпеки держави — свідчить про вчинення злочину проти основ національної безпеки України — диверсії (ст. 113 КК).
При змішаній формі вини особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає, що в результаті її дії чи бездіяльності буде пошкоджена чи зруйнована релігійна споруда чи культовий будинок, але легковажно розраховує на відвернення таких наслідків, або не передбачає настання цих наслідків, хоча повинна і могла їх передбачити.
4. Суб'єкт злочину — приватна особа, яка досягла 16-ти років. Якщо пошкодження чи руйнування сталося в результаті діяння, вчиненого службовою особою, скоєне слід кваліфікувати за сукупністю злочину, передбаченого ст. 178, і злочину, передбаченого розділом XVII Особливої частини КК — «Злочини в сфері службової діяльності» — статті 364, 365 чи 367 КК.
|
