Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього кодексу.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 36 из 207Следующая ⇒

1. Покарання є особливим примусовим заходом, що застосовується тільки судом від імені держави до осіб, які вчинили злочини, і означає негативну оцінку як скоєного, так і особи, яка вчинила злочин. Покарання за своїм змістом є карою, оскільки містить у собі низку позбавлень особистого май­нового і немайнового характеру, що покладаються на особу, яка визнана су­дом винною у вчиненні злочину.

Застосування покарання має на меті виправлення злочинця, а також по­передження вчинення нових злочинів як ним самим, так й іншими особами. Разом з тим покарання є не самоціллю, а засобом виправлення засуджених.

І цей засіб застосовується в крайньому разі, коли застосування інших за­ходів впливу не спроможне досягти названих цілей. Якщо ж такі цілі дося­гаються іншими засобами або вони вже були досягнуті в процесі відбуван­ня покарання, то очевидно, що його призначення або подальше виконання стає недоцільним, негуманним і несправедливим.

У цих випадках ставиться питання про звільнення особи від покарання чи його відбування або про пом'якшення призначеного покарання. У частині 1 ст. 74 КК передбачено: а) звільнення засудженого від реально призначеного покарання; 6) звільнення від подальшого відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням; в) пом'якшення призначеного покарання.

Звільнення від покарання або подальшого його відбування, заміна пока­рання більш м'яким, а також пом'якшення покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених КК.

Стаття 74 КК передбачає такі види звільнення від покарання та його відбування:

1. Звільнення від покарання: а) щодо особи, засудженої за діяння, ка­раність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74); 6) внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74); в) у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74); г) за хворобою (ст. 84 КК); ґ) на підставі закону Ук­раїни про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК).

2. Звільнення від відбування покарання: а) з випробуванням (статті 75-78 КК); б) з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК); в) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК); г) умовно-достро­кове звільнення (ст. 81 КК); д) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); є) на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК).

3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням:

а) невідбутої частини покарання (ст. 82 КК); б) покарання повністю або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію чи акта про помилування (ст. 85 КК).

4. Пом'якшення призначеного покарання (ч. З ст. 74 КК). Стаття 74 КК як загальна норма регламентує підстави і умови звільнен­ня від покарання та його відбування для осіб, які досягли повноліття на мо­мент вчинення злочину. Разом з тим у розділі XV Загальної частини КК «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх» визначені певні особливі підстави і умови звільнення від покарання та його відбування щодо неповнолітніх: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 КК); б) звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 106 КК); в) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 107 КК).

Поряд з цим щодо неповнолітніх у розділі XV виділений додатково са­мостійний вид звільнення від покарання із застосуванням примусових за­ходів виховного характеру (ст. 105 КК).

2. Частина 2 ст. 74 КК передбачає звільнення особи, засудженої за діян­ня, від відбування покарання, караність якого новим прийнятим законом усунена (декриміналізація діяння). Підставою для такого звільнення є усу­нення злочинності діяння, за яке особа була засуджена. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунута, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання (ч. 2 ст. 74 КК).

3. Відповідно до п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК звільненню від покарання (основного і додаткового) відповідно до ч. 2 ст. 74 КК передбачено: а) звільнення засудженого від реально призначеного покарання; 6) звільнення від подальшого відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням; в) пом'якшення призначеного покарання.

Звільнення від покарання або подальшого його відбування, заміна пока­рання більш м'яким, а також пом'якшення покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених КК.

Стаття 74 КК передбачає такі види звільнення від покарання та його відбування:.

1. Звільнення від покарання: а) щодо особи, засудженої за діяння, ка­раність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74); 6) внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74); в) у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74); г) за хворобою (ст. 84 КК); ґ) на підставі закону Ук­раїни про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК).

2. Звільнення від відбування покарання: а) з випробуванням (статті 75-78 КК); б) з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК); в) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК); г) умовно-достро­кове звільнення (ст. 81 КК); д) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); є) на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК).

3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням:

а) невідбутої частини покарання (ст. 82 КК); б) покарання повністю або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію чи акта про помилування (ст. 85 КК).

4. Пом'якшення призначеного покарання (ч. З ст. 74 КК). Стаття 74 КК як загальна норма регламентує підстави і умови звільнен­ня від покарання та його відбування для осіб, які досягли повноліття на мо­мент вчинення злочину. Разом з тим у розділі XV Загальної частини КК «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх» визначені певні особливі підстави і умови звільнення від покарання та його відбування щодо неповнолітніх: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 КК); б) звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 106 КК); в) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 107 КК).

Поряд з цим щодо неповнолітніх у розділі XV виділений додатково са­мостійний вид звільнення від покарання із застосуванням примусових за­ходів виховного характеру (ст. 105 КК).

2. Частина 2 ст. 74 КК передбачає звільнення особи, засудженої за діян­ня, від відбування покарання, караність якого новим прийнятим законом усунена (декриміналізація діяння). Підставою для такого звільнення є усу­нення злочинності діяння, за яке особа була засуджена. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунута, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання (ч. 2 ст. 74 КК).

3. Відповідно до п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК звільненню від покарання (основного і додаткового) відповідно до ч. 2 нення в тому разі, якщо чинний закон є більш м'яким порівняно з законом, який діяв на момент вчинення злочину.

7. Порядок звільнення від відбування покарання передбачений Виправ­но-трудовим кодексом України.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?