Складнопідрядні речення, їх структурні особливості

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 59 из 61Следующая ⇒

Складнопідрядним називається складне речення, що складається з двох або більше предикативних одиниць, які поєднані в єдине семантичне і граматичне ціле підрядним зв’язком за допомогою сполучників чи сполучних слів та інших граматичних засобів.

Предикативні частини складнопідрядних речень синтаксично нерівноправні: одна з них підлягає, підпорядковується іншій, головній, перебуває в певній залежності від неї. Ця частина називається підрядною, а та частина, якій підпорядковується підрядна - головною.

Основними засобами оформлення зв’язку між головною і підрядною частинами складнопідрядних речень, крім інтонації є:

сполучники підрядності, які належать до складу підрядної частини і є співвиразниками найрізноманітніших відношень між цими частинами (з’ясувальні, атрибутивні, причинові, наслідкові, часові, умовні тощо);

Сполучні слова, виражені переважно відносними займенниками і прислівниками займенникового походження (хто, що, який, чий, котрий, як, де, куди, звідки, чому), які є членами речення підрядної частини.

Додатковими засобами зв’язку є:

Співвідносні або вказівні слова, в ролі яких виступають вказівні займенники або прислівники займенникового походження (той, такий, там, туди, тоді, так, та ін.), які належать до складу головної частини, однак не виражають самого значення, а лише сигналізують про те, що воно буде виражене у підрядній частині. Наприклад: Я той, що гребні рвав (П. Воронько), де співвідносне слово той розкривається підрядною частиною;

Порядок розміщення у реченні предикативних частин;

Співвідношення видо-часових і способових форм дієслів - присудків головної і підрядної частин.

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ

СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

Існує кілька принципів класифікації складнопідряних речень:

І. ФОРМАЛЬНО  ГРАМАТИЧНИЙ, в його основі лежить виділення засобів зв’язку між частинами складнопідрядного речення (сполучники чи сполучні слова).

ІІ. ЛОГІКО - ГРАМАТИЧНИЙ, заснований на співвідносності між членами простого речення і підрядними частинами. За цим принципом виділяють такі речення: підметові, присудкові, обставинні, означальні, і т.д.

ІІІ. СТРУКТУРНО - СЕМАНТИЧНИЙ враховує:

до чого належить підрядна частина (до всієї головної частини, чи до одного слова);

за допомогою яких засобів приєднується підрядна частина до головної;

у яких семантичних відношеннях знаходяться предикативні частини.

Ця класифікація є ведучою, на її основі розрізняють 2 основних типи речень.

РЕЧЕННЯ НЕРОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ - це такі складнопідрядні речення, підрядна частина яких відноситься до одного слова або словосполучення головної частини і пояснює її найчастіше не як синтаксичну, а як лексичну одиницю.

До складнопідрядних речень нерозчленованої структури належать:

складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними;

б) займенниково-співвідносні;

в) з’ясувальні.

Наприклад, речення нерозчленованої структури:

Благословенна та ясна година, коли буквар до рук бере дитина (Д.Павличко).

За І.Р.Вихованцем до речень нерозчленованої структури належать і порівняльно-об’єктні (прикомпаративні) речення. Наприклад: Зброє моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам (Л. Українка).

2. РЕЧЕННЯ РОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ - це такі речення, підрядна частина яких відноситься до всієї головної частини і пов’язується з нею

семантичними сполучниками (причинові, умовні, допустові, наслідкові).На-

приклад: Поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть. (Т.Г.Шевченко).

До таких речень належать:

а) складнопідрядні речення з підрядними часу:

А мати стояла нерухомо, доки син на горб не вийшов. (А. Головко);

б) складнопідрядні речення з підрядними умови:

Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим. (М.Стельмах);

в) сладнопідрядні речення з підрядними мети:

І він рад буде навіть поступитися чим - небудь, аби привести діло до кінця. (П.Мирний);

г) складнопідрядні речення з підрядними причини:

Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. (П.Тичина);

д) складнопідрядні речення з підрядними місця:

Заплакали, розійшлися, відкіля взяли. (Т.Шевченко);

е) складнопідрядні речення з підрядними порівняльними:

Усі кинулися на страву, мов три дні не їли.(П.Мирний);

є) складнопідрядні речення з підрядними допустовими:

Одна в нас голова, хоч би ми як несли її високо. (М.Рильський);

ж) складнопідрядні речення з підрядними наслідковими:

Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на їх ледве держалися шапки. (Нечуй-Левицький);

з) складнопідрядні речення з підрядними супровідними:

Леся Українка, як відомо, добре володіла й російським віршем, про що свідчать і її оригінальні поезії. (М. Рильський).

1. Складнопідрядні речення з кількома підрядними - синтаксичні конструкції, в яких до головного речення відноситься два і більше підрядних. Це речення ускладненого типу.

Їх поділяють на кілька різновидів:

1) Складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю - підрядні речення одного виду, однаково відносяться до головного;

є однорідними - пояснюючи всю головну частину чи якийсь із її членів, відповідають на одне і те ж саме питання, перебуваючи в приєднувально-перелічувальних відношеннях. Приєднуються за допомогою однакових сполучників. рідше - різних сполучників чи сполучних слів, але вони мають бути однотипними.

Я бачив, як зірниця впала,

Як на снігу вона палала,

Як сніг, біліший від лілеї,

Вночі іскрився біля неї.

(Д. Павличко).

У кожного з нас є той найдорожчий у світі берег, від якого починалась наша дорога в життя і куди ми не завжди повертаємось.

2) з неоднорідною субпідрядністю - кілька підрядних частин, пояснюючи одну й ту ж головну частину, належать до різних слів головної або до одного слова, але відповідають на різні питання.

Різночленна  підрядні частини пояснюють різні члени головної; одночленна - одне слово або всю головну частину, відповідаючи на різні питання.

В моїй душі та зграя  журавлів розбудила

Рій споминів болючих і солодких -

Про друзів, що у безвість відійшли,

Про стиски рук і про розмови тихі,

Про весни, що навіки віддзвеніли,

Про дні осінні, теж без вороття.

(М.Рильський).

3) конструкції з послідовною підрядністю - такі речення, в яких при одній основній головній частині виступає дві і більше підрядні частини, залежність яких побудована ланцюжком.

[ ], (), (), ().

Пішов цей поетичний звичай, либонь, від Альфонса Доде, що надумав собі колись пожити в сторону вітряку і написав там свої задушевні “Листи з мого млина”, як ми звичайно перекладаємо. (М.Рильський).

конструкції з мішаною підрядністю - містять послідовну підрядність і сурядність.

Живу я правдою тією,

Що птах не може стать змією,

Що маску будь-який лакей

Бере, бо все йому о’кей!

(Д. Павличко).

2. Речення з сурядністю і підрядністю - конструкції, в яких одні предикативні частини поєднані сурядним зв’язком, інші - підрядним в різних комбінаціях.

 ,  , ().  , (),  , ().

Коли мені кажуть “Київ”, я бачу Дніпро, стоячи на Володимирській гірці, я схиляюсь над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мене таке відчуття, неначе я птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над тим чарівним світом, який лежить унизу (П.Загребельний).

3. Речення з сполучниковим і безсполучниковим зв’язком - конструкції, в яких частини поєднані безсполучниковим зв’язком та з допомогою сполучників сурядності та підрядності:

а) сурядність (підрядність) і безсполучниковий зв’язок;

б) сурядність, підрядність і безсполучниковий зв’язок.

Невдача мовби примирила нас з тими, від кого ми досі уперто намагалися відірватись: беремося тепер спільно обміркувати становище, в яке тут разом потрапили (О.Гончар).

Осипані місяцем гори блищать,

Їм кедри і сосни казки шелестять,

І дивні пісні їм співають вітри,

Що нишком підслухали в моря з гори

(О.Олесь).

Період - значно поширене просте або багаточленне СР, що характеризується єдністю теми, вичерпною повнотою змісту і гармонійністю синтаксичної структури.

За будовою не становить окремого структурного типу речень, це лише різновид простого або складного речення. За будовою та інтонаційним оформленням період поділяється на дві частини: попередню і заключну. Перша вимовляється з поступово наростаючим підвищенням голосу, потім, після паузи, голос помітно знижується. Кінець першої частини - вершина періоду.

Смислові відношення між частинами різні:

темперальні (часові), причинні, наслідкові, умовні, означальні, допустові, протиставні, порівняльні. Найчастіше вживають у художніх і публіцистичних творах.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману