Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Шкільні системи провідних розвинених країн світу
| Вік учнів
| США
| НІМЕЧЧИНА
| ФРАНЦІЯ
| АНГЛІЯ1
| ЯПОНІЯ
| Вік учнів
| | 6+3+3
| 4+4+4
| 5+3+4
| 8+4
| 4+9
| 4+6
| 4+5
| 4+6
| 5+4+3
| 5+4+4
| 2+4+5
| 2+4+7
| 2+4+7
| 2+4+7
| 2+6+5
| 6+3+3
| |
| Г І М Н А З І Я
|
| ЛІЦЕЙ ПРОФЕСІЙНИЙ
|
| |
|
| Старша середня школа з академічними і практичними профілями навчання
| ЛІЦЕЙ (загальноосвіт-ній, технологічний)
| Граматична школа
| Технічна школа
| Об’єднана школа
| Паблік скул
|
| |
| Старша середня школа з академіч-ними і практичними профілями навчання
|
| |
| РЕАЛЬНА ШКОЛА
| ІНТЕГРОВАНА ШКОЛА
| Сучасна школа
|
| |
| Мол. середня
школа
| ОСНОВНА ШКОЛА
| КОЛЕЖ
|
| |
| Молодша середня
школа
| Мол. середня
школа
| Початкова школа
| класичні та сучасні секції ліцейного
напряму
| колежі сучасного та практичного напрямів
| Молодша середня школа
|
| |
| Приватні підготовчі курси
|
| |
| Елементарна школа
|
| |
| Елементарна школа
| ПОЧАТКОВА ШКОЛА
| середній курс
| Початкова школа
| Початкова школа
|
| |
| Елементарна школа
| Початкова школа
| елемен-тарний курс
|
| |
|
| |
| підго-товчий курс
|
| |
| Школа для малюків
|
| |
| Школи-ясла
| Ігрові центри
| підгот групи в школах
| Дитячий
садок
| Материнська школа
| Підготовчі класи
|
| |
|
| Школи-ясла
| Дошкільні класи при початковій школі
| Дитячий
садок
|
| |
|
| |
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
| | США
| НІМЕЧЧИНА
| ФРАНЦІЯ
| АНГЛІЯ1
| ЯПОНІЯ
|
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | Примітки:
1. Шкільні системи Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії мають певні відмінності.
2. 6+3+3 – формула, у якій позначена кількість років, необхідних для одержання початкової, базової та повної середньої освіти; якщо у формулі представлені дві складові, це означає, що якісь два рівні (початковий і базовий або базовий і старша середня школа) об’єднані.
ВИХОВНА КОНЦЕПЦІЯ НЕОТОМІЗМУ

ПСИХОАНАЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ
| | | | | | |  | | | | | | | Однією з провідних основ теорії психоаналізу стала концепція сублімації як принципу виховання та перевиховання особистості. Під сублімацією розуміється перетворення комплексу не схвалюваних суспільством імпульсів (агресивних, антисоціальних) у такі форми, що контролюються свідомістю і схвалюються спільнотою.
За Фрейдом ті імпульси, що підлягають перетворенню, не можуть перестати існувати, але їх енергію можна спрямувати на досягнення соціально прийнятних цілей (на заняття мистецтвом, наукою, спортом тощо).
Отже, в ідеї сублімації висловлена головна виховна мета психоаналітичної концепції формування особистості: “Там, де було “Воно”, повинно бути “Я”.
У сучасній західній педагогіці користуються популярністю неофрейдистські концепції особистості, провідними з яких є теорії Е.Еріксона, Е.Фромма, А.Адлера та деякі інші.
Е. Фромм висунув ряд контрдоводів ідеям Фрейда щодо детермінованості волі людини незалежними від неї біологічними інстинктами і несвідомими імпульсами, які визначають глибоку внутрішню порочність людини, її агресивність, перевагу егоїстичних, часто аморальних мотивів. Висловлює Фромм незгоду і з фрейдистським положенням про можливість позитивного виховного впливу на дитину лише у ранньому дитинстві, незгоду з тим, що у більш старшому віці психіка дитини “затвердіває” і стає непіддатливою будь-яким впливам.
Фромм висуває ідею необхідності докорінного оновлення виховання, яке повинно стосуватись як цілей і принципів, так і методів виховного впливу. Оновлене виховання має бути спрямоване не тільки на інтелектуальну, а й, значною мірою, на емоційну сферу дитини. Пов’язаним із моральним розвитком особистості має бути і естетичне виховання, для якого обов’язковою є гуманістична спрямованість. Позбавлені такої спрямованості, навіть найвищі естетичні ідеали не створюють надійної орієнтації у виборі між добром і злом.
У своїй праці “Втеча від свободи” Фромм визначає мету виховання як розвиток внутрішньої незалежності дитини, її неповторної індивідуальності. Автор пояснює, що принцип рівності не означає однаковості людей, тому надзвичайно важливим є індивідуалізоване навчання і виховання, яке враховує неповторні особливості, унікальні риси кожної дитини. Право на свободу, індивідуальність та унікальність однак не означає свавілля і відмови від певного кола загальнолюдських принципів поведінки, якими повинні керуватись як вихованці, так і вихователі.
| |
|